Повернення “смотрящего” по вугіллю
Прочитав публікацію, що в український вуглепром повертається “смотрящий” за галуззю часів Януковича та Порошенка. Йдеться про Віталія Кропачова, який знайшов “спільну мову” з керівництвом Міністерства енергетики. Неважко уявити, як виглядає ця “спільна мова”, і купюрами якого номіналу вона забезпечується.
Кропачов вже впливає на призначення директорів державних шахт, готує зміну менеджменту на багатьох підприємствах. Його вплив швидко зростає. Скажімо, якщо кілька місяців тому метою лобістських зусиль Кропачова було лобіювання свого директора на ДП “Мирноградвугілля”, то сьогодні він претендує на частку в ПАТ “Центренерго” з фактичним взяттям під контроль через збагачувальні фабрики всього вугілля, яке споживає “Центренерго”. А це призведе до встановлення фактичного контролю над усім підприємством.
Варто пояснити, що “Центренерго” - це 8% електрогенерації та 18% теплогенерації країни, але це підприємство є стратегічно важливим для підтримки енергобалансу, оскільки воно забезпечує стабільність роботи енергосистеми і запобігає віяловим відключенням. “Центренерго” працює на енергетичному вугіллі і забезпечує надходження тепла до наших осель під час атак росіян на ТЕС та магістральні електромережі.
Кропачов вже здійснював кілька підходів до приватизації “Центренерго”, проте ФДМУ заблокував спроби приватизації. Тепер він через підконтрольні структури намагається загнати ПАТ у борги і примусити до приватизації. Як пишуть експерти, протягом 2020/22 рр «Центренерго» в судах напрочуд легко програвало структурам Кропачова боргові позови. Наприклад, Кропачов виграв суд про погашення перед ними боргу на 1,6 млрд грн, а це вже реально загроза банкрутства ПАТ. Також він намагався повісити на “Центренерго” борги за “віртуальне” вугілля на 717 млн грн, яке його компанії мали поставити, але не змогли цього зробити, що, на думку Кропачова, є “упущеною вигодою”. У подальшому Верховний Суд з’ясував, що компанії Кропачова не мали того вугілля, але принцип схематозу цілком зрозумілий. Підприємства Кропачова фігурують у численних кримінальних провадженнях за фактами розкрадань та корупції. НАБУ, Нацполіція, БЕБ ведуть розслідування цих кейсів - без особливого, втім, ентузіазму.
Постає питання, яким чином такий одіозний персонаж знову потрапив у “смотрящі”? Пояснюю: він вдало викорстав у власних інтересах зимову енергетичну кризу, пов’язану з російськими обстрілами інфраструктури.
Коли російські агресори завдали ракетних ударів, почалися блекаути, Кропачов провів потужну піаркампанію про те, як він рятує Київ від “льодовикового періоду”. Потім цю історію регулярно пушили підконтрольні Кропачову медіа влітку цього року. В такий нехитрий спосіб він зміг сформувати собі імідж «рятівника» і вже в червні зміг стати “своїм хлопцем” для керівництва Міненерго. І тепер Кропачов - за фактом головний “смотрящий” за вугільною промисловістю.
Про специфіку ведення “бізнесу” Кропачовим на контрольованих вугільних підприємствах свідчить приклад взаємин ТОВ «Краснолиманське» (фірма Кропачова) з державним підприємства ДП “ВК “Краснолиманська”. Схема наступна: приватна фірма контролює фонди держпідприємства, використовує його обладнання та робочу силу, ріже вугілля на пластах ДП. Всі прибутки фірма забирає собі, а збитки залишає держпідприємству. При цьому фірма ще й отримує та освоює дотації на ДП від держави, себто заробляє не лише на прибутках, а й на збитках. Єдиний потерпілий від цієї схеми - держбюджет, тобто ми з вами. В результаті, державна шахта зношує своє обладнання, не може його оновити, інфраструктура підприємства руйнується.
Що далі? Відповідь на це питання дає нам історія східних регіонів України. Коли олігарх вигребе з шахти останнє вугілля і видоїть до копійки державні дотації, він залишить нерентабельну шахту. Людей звільнять, шахту закриють, мономісто, в якому ця шахта є системоутворюючою, поповнить список депресивних міст.
І таке майбутнє очікує увесь український вуглепром, оскільки “смотрящі” - це не про реформу галузі та ефективний менеджмент, не про модернізацію виробництва чи “зелений перехід”. “Смотрящі” завжди про корупцію, тіньові схеми та розкрадання бюджету. А в умовах війни “смотрящі” - це передусім про мародерство.
