Ірландське економічне диво
Нещодавно в Київ приїжджав відомий економіст з Ірландії, Давід МакВілліамс, і ми дуже добре подискутували про майбутнє України.
Я йому розповів про те, що головним правилом відбудови має бути "нуль грошей в руки українській владі", через надвеликі корупційні ризики. Він перепитав: "Тобто, ти пропонуєш тимчасово віддати контроль над економікою західним корпораціям?", я відповів "так" і не знав, як він зреагує.
Давід трошки задумався і несподівано сказав: "Ми саме так і зробили наше Ірландське економічне диво! Ми просто знизили податки, запросили до нас купу всесвітніх корпорацій, і просто робили все що вони нам скажуть! Приймали будь які закони, лише б їм було зручніше! Я ніколи не дивився на це з цього боку, але ми в себе зробили майже те що ти пропонуєш!"
Він розповів про приклад свого друга дитинства, якій був інженером і пішов працювати на Intel декілька десятиріч тому, коли вони тількі відкрили офіс в Ірландії. Зараз тому трошки за 50, він постійно їздить по світу, керує купою проектів і заробляє пів мільйона доларів на рік.
Давід каже: "Ця людина вже сама по собі вже двигун економіки. А якщо б ми не відкрили країну для іноземного капіталу, він би зараз працював у якісь місцевій шарашці і заробляв десь в десять разів менше"
Ця розмова ще більше додала мені певності в тому, що єдиний шлях для відбудови економіки – це залучити величезну кількість приватного західного капіталу. Тільки так ми зможемо зробити у нас касту професіоналів – людей, які мають гідну роботу, отримують гідну компенсацію, сплачують податки та є двигунами економіки.
Не може людина керувати держ компаніями, які вартують сотні міліонів доларів, та отримувати зарплатню 100т грн на місяць. Це ганебна практика, і викликає багато питань до справжньої мотивації цієї людини.
Ми як суспільство маємо зрозуміти, що тільки через заохочення приходу до нас великих і маленьких західних корпорацій ми зможемо побудувати ту країну, якою ми будемо пишатись.
Бо головне, що на ці корпорації будуть працювати українці і будуть гідно заробляти. І я б починав вже з відбудови – треба вже думати про те, як залучити до нас хоча б 5-10 величезних будівельних компаній, як зробити щоб саме вони отримували контракти на відбудову, а не місцеві ділки, які тільки і вміють, що роздавати хабарі та будувати собі вілли у Франції.
Нашим компаніям це теж піде на користь - чим більше в країні буде капіталу, тем легше його буде залучати, тим дешевше будуть кредити і може навіть, нарешті, запрацює фондовий ринок. Так, буде більше конкуренції, за людей особливо, але це корисна конкуренція яка зробить наші бізнеси сильніше. А більша зарплатня у людей відкриє нові можливості для сервісних індустрій. Ми живемо в капіталістичному світі, і тільки через залучення приватного капіталу наше суспільство стане заможним.
Єдина каста для кого західний капітал створить проблеми - це деякі наші чиновники та політики, які живуть за рахунок створення проблем бізнесу а потім їх героїчного "вирішування". Західні бізнеси будуть сплачувати набагато менше корупційної ренти, і будуть вирішувати свої проблеми через суди та посольства, а не через хабарі.
Насправді, я вважаю що саме спротив цієї касти і є головною перепоною на шляху приватного капіталу до нас. Саме тому коли ви чуєте що хтось знов розповідає про "захист економічного суверенітету України" - розумійте що людина не піклується про країну, а тільки про збереження "правил гри" які зробили нас найбіднішою країною в Європі.
Повне відкриття нашої країни для іноземного капіталу – це моя українська мрія.
Пєсєц ... А зараз що відбувається ? Отримують супер-пупер ЗП і всерівно або самі крадуть, або закривають очі.
Думаєш воно само собою сталось?
1) Перший обіцяє що буде жорстко боротись з корупцією - карати і тих хто бере хабарі і тих хто їх дає, максимально спростить ведення бізнесу і знизить до найнижчих в сіті податкові ставки, але в найближчій перспективі враховуючи стан України і занепад економіки людять прийдеться затягнути паски сильніше. Рівень життя принаймні в переспективі 10 років впаде, всі пільги, субсидії і будь яке регулювання цін державою буде знесено, пенсії і будь які соціальні виплати будуть зрізані до мінімума або взагалі відмінені. Фіскальні функції держави будуть віддані на аутсорс приватним компаніям, в законотворчій і судовій гілці те саме або під наглядом західних партнерів. В результаті в перспективі 20-30 років ми станемо новою Південною Кореєю, з максимально технологічною економікою з залученням власного і іноземного капіталу.
2) Другий буде горлопанити, що Українцям всі винні, що все буде класно і що ми все зробимо поборимо і Україна заживе як в раю. Прицьому направо і на ліво буде обіцяти любу халяву. В загальному неокомунізм по Українськи.
Кого виберуть Українці ? Я думаю відповідь усі знають.
По-перше потрібно зрозуміти, це до оподаткування чи після.
По-друге потрібно знати середню вартість життя у країні.
Была популярна фраза
Надо объявить войну Америке
И сразу сдаться
На фига американцы пустили к себе
Выходцев из СССР
Они всегда были и будут вражеской агентурой
1. Переважна більшість українців, процентів 90, вважають капіталістів ворогами.
2. Переважна більшість українців вважає західних капіталістів (особливо транснаціональні компанії) самими хужими ворогами, даже хуже чем руські окупанти.
- по-друге, чому це від імені всіх українців промовляєте свої хибні хвантазії,
по-третє, нульова кількість "друзів" і кого читаєте - каже, що ви - новоприбулець.
або 1 200 000 грн. за рік.
- Це приблизно ціна 1 квартири в центрі будь-якого міста в Україні і в багатьох інших країнах ("що розвиваються").
Це добре забезпечення, бо його вистачить і на проїзд на роботу і додому, і на навчання дітей, і на всі інші життєві потреби (вілли і т.п. - це не життєво необхідні потреби, а розкіш).
Директори корпорацій живуть по трошечки іншим правилам, відповідно мають зовсім інші масштаби витрат. В першу чергу - тому що правило "по одьожкє встрєчают" нікуди не ділося.
Але тепер Коболєва тягають по судах і "розслідуваннях" просто за великий розмір премій.
- Це все оті ж рудименти совка:
Замість того, щоби ціль була "хочемо, щоб не було бідних", популісти кричать "не повинно бути багатих!"
- Це обман - підміна цілей. А обман тому, що відсутність "багатих" не є достатньою умовою для відсутності "бідних". Як показала історія багатьох країн, в т.ч. України, на практиці (не завжди, але часто) діє протилежна тенденція (кореляція), а саме: чим менше "багатих", тим більше "бідних".
Літаків або безпілотників в Україні майже не будували тому, що це було практично заборонено: настільки "зарегульовано", що практично неможливо законно займатися такими розробками і виробництвом. І подібна ситуація в більшості галузей.
Звідки візьметься "український космос" або українські ракети середньої і великої дальності, або українські артилерійські снаряди, або будь-які українські нові технології, якщо цим займатися практично заборонено? Бо дозвіл є тільки у державних монополій.
Якщо умови для ведення бізнесу різні для іноземних компаній, в т.ч. "західних корпорацій", і для українських компаній (підприємств), тобто, якщо присутні будь-які пільги,
то це шлях до руйнування ринку і нечесної конкуренції.
Чи можуть бути винятки, наприклад, щодо прав приватної власності на землю (чи орну землю) ? - Думаю, невідновлювані ресурси, без яких неможливо вижити, як наприклад, територія, тобто, життєвий простір, не можна "продавати" у "вічну" власність іноземцям чи, навіть, громадянам України. - Думаю, на подібні ресурси повинно діяти особливе право користування, можливо, щось типу довгострокової оренди або "умовно безстрокової" оренди, але з правом держави чи громади "достроково" (або у будь-який час, можливо, з певною затримкою) повернути таку "орендовану" територію (повністю або її частину) з певною компенсацією орендарю через певну процедуру незалежно від небажання орендаря повертати її.
Ісус навчає (активно) любити Бога і ближніх (2 основні заповіді) і (активно) допомагати кожному з "найменших братів Бога" (про Останній суд). Допомога може бути не тільки матеріальна, але іноді дуже важлива особиста участь і увага до оточуючих людей (та інших істот?) - про те, хто такі "ближні" Ісус пояснює на прикладі притчі про доброго самарянина (який, побачивши на дорозі побитого і пограбованого злочинцями незнайомця, перев'язав йому рани і доправив його до місця, де йому надали допомогу, і все це оплатив усе той же самарянин). І про це не варто забувати (це теж частина активного захисту і підтримки права на життя).
... ...
- "...хліб наш насущний дай нам сьогодні..."
- "Просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам. Бо кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому." (Притча про доброго самарянина і роз'яснення про Останній суд охоплюють більш широку множину явищ, ніж ті випадки, в яких людина (жива істота?) сама просить про допомогу. Там йдеться про допомогу навіть у тих випадках, коли той, хто її потребує, не завжди може попросити про неї. Але якщо вже хтось навіть просить про допомогу, то зрозуміло, що це достатня умова для того, щоб почати реагувати на це прохання (у деяких випадках людині насправді може бути потрібне не те, що вона просить, а щось інше, але вона не завжди може це зрозуміти, - тоді допомогою може бути пояснити, де правда, а вже потім, коли людина погодиться, що це її дійсні потреби, допомогти вдовольнити справжні потреби людини).)
- Притча про робітників у винограднику (однакова оплата за різний час праці - згідно домовленості).
- "Віддайте кесареве - кесареві, а Богові - Боже!"
... ...
- Ціль-мінімум - почати з того, щоб у всіх був "хліб насущний на кожний день" (буквально).
- Ціль-максимум - прийти до здійснення принципу: "Просіть - і буде вам дано, шукайте - і знайдете, стукайте - і відчинять вам. Бо кожен, хто просить - одержує, хто шукає - знаходить, а хто стукає - відчинять йому."
- Зауваження: Індивідуальна оплата праці згідно попередньої домовленості незалежно від того, про що домовились інші працівники, - це нормально. Не варто заздрити іншим, а треба зробити висновки і на майбутнє домовлятися про нові умови (можливо, інші, а може, - без змін). Головне - щоб домовленість влаштовувала обидві сторони і виконувалась.
- Зауваження: Системи економіки кесаря і Бога - це дві різні системи, які не обов'язково повинні перетинатися чи бути зв'язаними (це всі знають). Але тут можливі варіанти: наприклад, один з варіантів - це коли система кесаря взагалі може зникнути (або її використання може значно зменшитися), а залишиться (або стане основною) тільки система Бога (замінивши собою функції системи кесаря)...
Розглянемо детальніше:
...
ЦЕ ДОЗВОЛЯЄ ЛЮДИНІ одразу ж ЗВІЛЬНИТИСЯ ВІД великої частини СТРАХІВ за життя своє і членів своєї сім"ї. І значить, люди зможуть більш спокійно і адекватно мислити (не перебуваючи під впливом емоції страху), тобто процес прийняття рішень більшою мірою буде перенесений зі сфери емоцій до області розуму (логічних міркувань, більш зважених аргументів і оцінок). У термінах психології це відповідає переходу людей у "піраміді Маслоу" з перших двох рівнів (фізіологічні потреби і значна частина питань безпеки) одразу на третій і більш високі рівні. Це (усунення примусу та страху) одразу дає потенціал для розвитку якісно інших областей діяльності людей, порівняно з наявною сьогодні соціальною системою, основаною на стимулі-примусі або страху.
Бог не згодний з принципом: "Хто не працює (або не зміг зібрати довідок), - той не їсть!", - Ісус каже: "Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує". Так само, і про одяг. У підсумку: "...знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його, - а все це вам додасться." Це не означає, що Бог хоче, щоб люди нічого не робили і жили за рахунок інших людей, - про це Ісус говорить у притчах про таланти і про десять мін срібла. Але очевидно, що Бог пропонує кожній людині самостійно і ДОБРОВІЛЬНО вирішувати, чим їй займатися і що робити (Бога теж ніхто не примушував, однак Він добровільно працював, коли створив світ і все у ньому). І треба, щоб у кожного була страховка - у кожного безумовно повинен бути завжди хліб на кожний день.
( Більше - дивіться із повного тексту.)
this is message to You - 2homosapiens
Албанія в 80-х - 90-х була самою бідною країною Європи. Гірські поселення, велика доля саме населення в сільській місцевості, де нема навіть е/е. Міста, глядячі на які вспливали повоєнні роки... Безграмотність й т.п.
Потім до 2010-х корупція й т.п. на будь якому рівні, ще й при загальній відсталості.
Й ось за останні 5-6 років - чудо перетворення.
А що сталося?
ЗАРОБІТЧАНИ!!!
Але не в тому сенсі, що працюють в Єропі й тільки надсилають гроші.
Заробітчани розлізлися по всій Європі, звичайно Італія - на перших містах...
В скрутні роки в албанської провінції, та й в містах, майже не було чоловіків працепридатного віку, всі в "Європах". А що в країні - саме жінки, діти й підлітки, старі й інваліди скрізь, - це ті, кого реально зустрічаєш. (Жінки в Албаніі - ... -тре розуміти, що це мусульманська країна).
Й ось після кризи 2007-2009 й до сих пір до Вітчизни почали повертатися заробітчани, які пропрацювали не в рідній країні більше 30 років, частина досягла пенсійного віку, та майже всі накопичили гроші й придбавали на історичній Родині нерухомість й т.п. Швиденько посунили весь місцевий бізнес, особливо середній й малий, т.к. більш фаху, звиклі до роботи, європейський підхід й т.п. А місцевий був "середземноморський" - тобто дуже повільний й здебільше навмання, без розрахунків, бізнес планів й т.п.
Заробітчани дуже швидко безо всяких революцій викинули правлячу застарілу кліку й висунули своїх людей до влади й до місцевого самоврядування. 5 років - й поїдьие сьогодні до Албані - все зрозумієте. https://www.architecturelist.com/modern-architectural-design-albania/
Печально тілька, що наші такі заробітчани ще тільки на першій третині шляху. Їх поверенення на "старіння" до милих рідних країв - справа ще як мінімум 12-15 років...
Але українці сприймали Албанію через призму ставлення до них русскіх/сербів, а варто таки мати свій неупереджений об'єктивний погляд.
Якщо люди не зміняться прихід корпорацій нічого не змінить