Кадри, назви та райони

1 серпня відчутного медійного наголосу набув на перший погляд суто технічний законопроект 9548, яким наша влада у особі його оголошеного автора, чиновника кримського постпредства, та "реєстраторів" проекту у вигляді групи народних депутатів, поставила метою розрубити "гордієв вузол" адміністративного поділу Криму.

Насамперед йдеться про районний поділ, про "нові старі" назви ключових населених пунктів та про перспективи утворення територіальних громад: раніше схвалені постанови про декомунізацію 2016 року та про нові райони 2019 року тепер "засилюються" не з майбутньої дати деокупації, а з часу набуття чинності законопроектом 9548.

Щось мені підказує, що ця дата чинності майбутнього закону настане дуже й дуже скоро; можливо вже й наступного тижня.

Про специфіку постанов 2016 року та 2019 року які тепер очевидно формуватимуть управлінській ландшафт Криму, писати публічно нічого не буду, бо навряд чи мої зауваження чи поради тут комусь будуть цікаві в принципі. Все одно життя все розставить на свої місця вже у перші місяці державного врядування на деокупованому півострові.

Я наразі про інше. Спрінт із законопроектом 9548 суто гіпотетично та водночас вкрай оперативно вирішує для президентської вертикалі влади одну дуже прикладну задачу: безболісного призначення "тут й зараз" голів військових адміністрацій районів півострову.

Бо суто гіпотетично без передбачених проектом 9548 змін призначати наразі таку поважну людину як голова адміністрації у тимчасово окупований "старий" кримський район, що надалі з моменту повної деокупації Криму завідомо припинить існування або змінить формат на "новий", та ще й платити цьому посадовцю "старого району" бюджетні кошти – це відповідні ризики.

Добре, що суто гіпотетично влада прагне їх оминути, хоча очевидно, що вони "кристалізувалися" б для виконавців такої кадрової роботи потім, щонайменш після чергових загальнодержавних виборів.

Втім примітно, що проект 9548 суто гіпотетично знявши проблемні питання з призначення голів районів півострову, завідомо не має відношення до питання голови регіональної адміністрації: бо відповідних зареєстрованих пропозицій доповнень до закону "Про правовий режим воєнного стану" я ніде не бачив.

Нагадаю що у цьому законі є військові адміністрації населених пунктів, районів та областей, але не автономної республіки, тому без його змін призначити голову військової адміністрації АР Крим ймовірно неможливо.

Але як би надалі ця справа не йшла є непоганий шанс що умовний "кадровий серпень" надасть нам багато цікавих портретів та натюрмортів на фоні кримських пейзажів.

Та як казав щодо подібних ситуацій давно померлий американський президент Томас Вудро Вільсон "якщо хочеш нажити ворогів спробуй щось змінити" тож звісно віримо у наступні успішні управлінські та кадрові рішення які наближатимуть деокупацію.