Фейковий суд. Як російський кримінал вибиває з Києва гроші

В історії з “авторитетним” росіянином, колишнім топ-менеджером “Лукойлу” Тамазом Сомхішвілі, який просто зараз намагається ошукати громаду Києва на $100 млн, час поставити крапку. Цей персонаж з 8 російськими паспортами нарешті має стати фігурантом кримінального провадження. І зараз я істотно спрощу роботу правоохоронцям, оприлюднивши матеріалі публічних грузинських реєстрів, які дають прямі докази того, що позов Сомхішвілі до Києва – чистої води шахрайство в особливо великих розмірах.

Нагадаю, що в далекому 2007-му компанія Сомхішвілі за допомогою Черновецького і Басса “виграла” інвестиційний конкурс на реконструкцію Харківської площі у Києві, жодної реконструкції навіть не почала, але почала судитися за  «збитки» ($25 млн) і «втрачену вигоду» ($75 млн). 

Претензії Сомхішвілі базуються на експертизі збитків 2016 року, а та в свою чергу - не на первинних бухгалтерських документах, а на рішенні Господарського суду 2016 року, яке було отримано напередодні експертизи. Цим рішенням був зафіксований борг “Київ Терміналу” перед кіпрським офшором Barguzino Energy Trading на суму близько $30 млн. Офшор стверджував, що видав “Київ Терміналу” в 2007 році близько $15 млн на проєкт реконструкції Харківської площі, а в 2016 раптово вирішив повернути з відсотками, що дорівнювали тілу кредиту. Суддя Князьков виніс рішення на користь офшору, постановивши стягнути цей борг. Таким чином, Сомхішвілі отримав документ, який зафіксував зобов’язання “Київ Терміналу” перед анонімним офшором, який із невідомих причин чомусь кредитував його компанію без найменшої застави. Ці зафіксовані судом зобов’язання стали базою для подальшого “малювання” збитків.

Екс-заступник головного архітектора Віктор Глеба вже висловлював підозри щодо того, що бенефіціаром офшору, як і “Київ Терміналу”, був Тамаз Сомхішвілі, оскільки інтереси офшору на процесі представляв адвокат тієї ж компанії “Вольф Тайс”, яка зараз захищає Сомхішвілі, а представників “Київ Терміналу” на процесі не було. Проте досі прямих доказів цього не було. Оскільки Barguzino Energy Trading - це типовий приклад офшорної матрьошки, коли власником першої компанії є інший кіпрський офшор (в нашому випадку - “Кінслі Інвестмент”), який у свою чергу належить ще одній компанії (в нашому випадку - кіпрській “Сол Траст”). Докопатись до фактичних власників фізосіб з документальним підтвердженням фактично нереально. Власне, така схема й існує для того, щоб приховати справжніх власників компаній.

Однак проблемою у таких випадках є необхідність виписування генерального доручення на особу, яка представляє інтереси офшору. Зазвичай це або сам власник, або його близька довірена особа. Грузинське законодавство вимагає внесення таких документів у реєстри. Щонайменше з 2010 до 2019 року генеральні довіреності від Barguzino Energy Trading виписувалися на громадянина росії та Грузії Джані Михайлова. 

Михайлов - довірена особа Сомхішвілі, керуючий партнер, який керує низкою його бізнесів. Зокрема, феросплавним заводом “RUSALLOYS”, компанією з виробництва мінеральної води “Балнеосервис”, яку нещодавно Сомхішвілі продав уряду Грузії. Також з 2018 до 2020 року Михайлов був віце-президентом і членом наглядової ради Федерації стрільби Грузії, а Сомхішвілі - президентом цієї структури. 

Життя Михайлова нерозривно пов’язано з росією. В Грузії його розшукували за те, що він вивів гроші на підставну структуру з Тбіліського комерційного банку, який очолював, а потім утік з ними до росїї, де його спочатку затримали, але потім відпустили. І він продовжив працювати віце-президентом російського “Бінбанку”. Свій паспорт, як свідчить генеральне доручення на керування Barguzino Energy Trading він отримував у консульстві росії в москві. До березня 2023 року Михайлов був власником 75% у російської будівельної компанії “РОФИС”. У деяких реєстраційних Михайлов прямо фігурує як громадянин росії і зазначає свою поштову адресу на rambler.ru.

В Україні Михайлов є власником  ТОВ “Схід-ХХІ”, яке фігурувало в одеському скандалі, пов’язаним із виведенням із державної власності землі міського іподрому (ДП “Конярство України”). А засновником ТОВ Схід-ХХІ був Сомхішвілі. 

Ну і головне. TAM Management LLC - грузинська компанія, яка орендує частину виробничої площі на Тбіліському авіазаводі (TBILAVIAMSHENI). Частина майнового комплексу авіазаводу переданий в управління TAM Management за спеціальними рішеннями уряду Грузії, як стверджує нинішній директор TAM Management Пантіко Тордія, за особистим сприянням Бідзіни Іванішвілі. Сомхішвілі особисто визнавав, що авіаційне підприємство належить йому. Згідно даних реєстрів, компанія на 50% належить TAM Management Group, яка в свою чергу належить десятку фізичних осіб - громадян Грузії. Ще 50% належать кіпрській BARGUZINO ENERGY TRADING LIMITED - тій самій, що фігурує в судовій справі 910/13727/19 проти “Київ-Терміналу”. Про це свідчать дані публічних грузинських реєстрів.

Отже, що ми маємо. BARGUZINO ENERGY TRADING контролюється Сомхішвілі, а це означає що в 2016 році громадянин росії судився сам із собою в українському суді. Одна його компанія подала позов проти іншої, щоб отримати рішення про наявність боргу і формальні підстави для вимагання компенсації цього боргу від громади Києва. Таким чином, ця схема є шахрайством, вчиненим в особливо великих розмірах організованою групою, адже участь у цьому злочині брали адвокати росіянина, а також суддя, який своїм рішенням легалізував борг однієї компанії Сомхішвілі перед іншою. 

Враховуючи, що експертиза у справі базувалася на фейковому судовому процесі, потрібно закрити господарське провадження і відкривати кримінальне. Прошу вважати цей матеріал повідомленням про злочин.