«Мирна» конференція у Джидді вивела рф за усі рамки

Головна тема консультативної зустрічі представників 42-х країн у Саудівській Аравії стосувалася російсько-української війни та перспектив мирного врегулювання. 

Особливість заздалегідь запланованого формату переговорів полягала у тому, що в конференції не брала участь росія, яку свідомо не запросили до участі в конференції, а також в активній участі країн, які зацікавлені в обговоренні умов і перспектив міжнародного співробітництва у сучасному світі. 

Окрім України, США та ЄС, у конференції брали участь Індія, Китай, Бразилія, Мексика, ПАР, Індонезія, Чилі, Туреччина, арабські та африканські країни. Словом, до консультацій були залучені представники всіх держав, які висували свої плани чи ініціативи, спрямовані на мирне врегулювання російсько-української війни, а також країни, найбільшою мірою зацікавлені у стабілізації мирних умов торгівлі та економічної взаємодії. 

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який очолював українську делегацію у Джидді, засвідчив «дуже продуктивні консультації щодо ключових принципів, на яких має будуватися справедливий і міцний мир. У нас була надзвичайно чесна, відкрита розмова, під час якої представники кожної країни могли озвучити свою позицію й бачення». За його словами, «були різні погляди», але всі присутні засвідчили відданість своїх країн принципам Статуту ООН, міжнародного права та поваги до суверенітету й непорушності територіальної цілісності держав. 

З точки зору дипломатії України, головна мета конференції полягала в спробі долучити до обговорення перспектив мирного врегулювання не тільки країни Заходу, які надають Києву підтримку, в тому числі в рамках формату «Рамштайн», але й представників урядів країн «Глобального Півдня», які до тепер переважно займали нейтральну позицію, хоча й висловлювали зацікавленість у припиненні військової конфронтації та відчували занепокоєння з приводу глобальних наслідків руйнування міжнародного порядку. 

Керівництво Саудівської Аравії, скориставшись статусом організатора конференції, висунуло власний мирний план, деталі якого наразі залишаються не відомими. За повідомленнями провідних інформаційних агентств, він містить пункти про збереженні територіальної цілісності України, припинення вогню на всіх фронтах, початок мирних переговорів під наглядом ООН та обмін усіма полоненими. При цьому агенція DPA натякає, що в підготовці саудівської ініціативи брали участь і деякі інші країни, які за власною ініціативою інформували російське керівництво про перебіг консультацій. 

Утім, загальний настрій на конференції був цілком сприятливим для України, адже основна дискусія точилася довкола принципів відновлення «сталого й справедливого миру» для України. Окремі політики, які вимагали забезпечити присутність росії, зокрема президент Мексики А.М.Лопес Обрадор, зняли свої застереження. 

Порівнюючи склад учасників зустрічі на рівні політичних радників у Копенгагені в червні 2023 р., де брали участь представники 14 країн, доцільно відзначити значне розширення кількості зацікавлених сторін, які мають намір продовжити роботу в формі профільних комісій, розробляючи принципи багатостороннього співробітництва відповідно до основних рубрик мирного плану Зеленського. Такі профільні комісії будуть працювати у питаннях радіаційної та ядерної безпеки, енергетики, ситуації на ринку продовольства та продовольчої безпеки, звільнення всіх полонених та депортованих осіб, виконання положень Статуту ООН, відновлення територіальної цілісності та зміцнення світового порядку. 

Однак мабуть головна специфічна деталь, яка характеризує роботу і попередні підсумки конференції в Джидді, полягає в тому, що більшість провідних країн світу, які представляють основну частку глобальної економіки та переважну більшість населення світу, розпочали роботу з обговорення умов відновлення миру та розробки правил і способів підтримки стабільного міжнародного порядку. 

При цьому така робота розпочата без участі країни-агресора, залучення якої на теперішньому етапі могло б лише заблокувати досягнутий конструктивний підхід. Отож, ми є свідками насправді унікального феномену. Адже раніше переговори про світовий устрій та умови мирного врегулювання конфлікту без участі одного з учасників війни велися лише щодо переможених країн-винуватців у розпаленні світових війн, як це мало місце під час Версальської мірної конференції 1919 р. або на етапі підготовки Паризьких мирних договорів з країнами-союзницями нацистської Німеччини. 

Якщо така тенденція збережеться аж до скликання глобального «саміту миру», на який сподівається офіційний Київ, російське керівництво може опинитися наодинці з глобальною спільнотою країн, які засуджують агресію і наполягають на усуненні її наслідків.