У них вийшло. Сінгапур.

За останніми дослідженнями соціологів найбільшою загрозою українці бачать корупцію. Війна відійшла на друге місце. І я з такою оцінкою абсолютно погоджуюсь.

Проте, як саме побороти корупцію в Україні? Я вирішила ґрунтовно дослідити приклади як це відбувалось в інших країнах. Я буду періодично публікувати пости про те, як у них вийшло. Перша країна - Сінгапур. Де я особисто неодноразово бувала, спілкувалась з місцевими політиками, бізнесменами та навіть проводила конференцію, на якій презентувала можливості для бізнесу в Україні.

Зараз Сігнапур займає одне із найнижчих місць за рівнем корупції в світі, але так було не завжди. На момент здобуття незалежності в 1965 році в Сінгапурі процвітала політична корупція: купівля голосів, незаконні надходження до виборчих фондів, лобіювання інтересів у парламенті шляхом пожертвування фракціям певних сум. Правоохоронні органи були корумповані та неефективні, а антикорупційне законодавство залишало багато шпаринок для корупціонерів як пояснити наявність своїх статків. Подарунок - став головним виправданням наявності того чи іншого майна. Правда дуже знайомо?

Всюди на всіх ланках держави були традиційні корупційні схеми. Закупівлі, митниця, поліція, різноманітні перевірки - все було корумповано з низу до верху, а в суспільстві панувала певна толерантність до "подарунків" чиновникам.

Змінив все прихід до влади людини, яка була не зацікавлена в тому, щоб набити кармани. Лі Куан Ю - тепер всесвітньо відома особа, який змінив Сінгапур кардинально та зробив його однією з найзаможніших країн світу. І я зараз не буду вдаватись в його економічні реформи. Зауважу, що вони б стали неможливими без знищення корупції.

Що зробив Лі Куан Ю:

1. Впровадив у державі принцип верховенства закону й рівності всіх. Недоторканих немає. За корупцію відправлялись до в’язниці і високопосадовці.

2. Прив’язка рівня оплати чиновників до середньозваженої заробітної плати у бізнесі. Це зменшило вплив корупції на рядових чиновників, замотивувало останніх працювати на благо країни і розвивати її, тим самим збільшуючи собі заробітну плату.

3. Презумпція винності. Будь-який чиновник, який живе не за доходами, автоматично вважався корупціонером. У разі, якщо провину було доведено, його майно підлягало конфіскації.

4. Ліквідація законодавчих колізій та фіксація чітких визначень що стосуються корупції.

5. Ментальне несприйняття корупції серед громадян держави. Нульова толерантність до найменшого прояву корупції.

6. Мінімізація кількості необхідних для документів підписів, що призвело до зменшення вчинення корупційної діяльності.

Та найголовнішою причиною, чому в них вийшло висловив Лі Куан Ю :

"Розпочати із проповідування високих моральних принципів, твердих переконань і найкращих намірів викоренити корупцію – легко. А от жити згідно із цими добрими намірами – важко. Для цього потрібні сильні лідери й рішучість боротися з усіма порушниками, без усяких виключень", - відчули відмінність з нашою владою ?

Звісно, це не повний перелік всього, що було зроблено в Сінгапурі, але найбільш важливий.

Це показує тільки те, що якщо до влади приходять чесні люди, які не готові закривати очі, бути безкомпромісними в боротьбі з корупцією та показувати власний приклад, то все можна змінити.