8059 посетителей онлайн
8 762 82
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Поема про українську демографію

демографія,населення,популяція

Найбільший виклик України після війни — демографічний, і розуміння цього факту поступово проникає у публічний дискурс, породжуючи часом химерні пропозиції. На мій погляд, варто уявляти собі повну структуру предметної сфери, перш ніж виступати з будь-якими пропозиціями і тим більше перш ніж ухвалювати будь-які рішення. Як відомо, прості рішення складних проблем ведуть у пекло, створюючи каскади нових проблем через передбачувані, але непередбачені побічні ефекти. "Ми розв'язуємо не ті проблеми, які маємо, а ті, які розуміємо", — говорила данська філософиня Лене Андерсен.

Я не фахівець з питань демографії, але в процесі аналізу й розробки післявоєнних державних політик (проєкт "Україна після перемоги") довелося познайомитися з різноманітною проблематикою, тож спробую викласти для широкого загалу, як виглядає проблема (чи то клубок проблем) насправді. Це не наукова стаття, а публіцистична, простою мовою для широкого загалу.

З аналізу різноманітних публічних висловлювань про демографічну проблему складається враження, що всі фокусуються виключно на народжуваності. Але навіть якщо після (або замість) прочитання цієї статті всі підуть кохатися до нестями, це не вплине на ринок праці в наступні 10-15 років. Тож давайте подивимося на проблему в усій повноті.

Демографічні зміни спричиняються природними причинами (народження, смерть) та міграцією. Почнемо з природних.

1. Природні демографічні зміни

1.1. Народжуваність

Українська нація давно перейшла червону риску народжуваності, характерну для зрілих націй, і тут нема сенсу плескати руками. Всі модерні людські спільноти, на відміну від традиційних, мають низьку народжуваність — до цього спричиняється передусім зміна ролі жінки в суспільстві: вона стає освіченою, залишає народження дітей як основну соціальну роль і стає учасницею економічного процесу. Навіть якщо не згадувати про права людини, а дивитися з суто економічної точки зору — надзвичайним виграшем є збільшення економічно активного населення вдвічі. Урбанізація, перехід від традиційної великої сім'ї кількох поколінь до нуклеарної сучасної сім'ї, можливість освіти й професійної самореалізації для жінок, наявність протизаплідних засобів, а також передусім успіхи медицини (протягом довгої історії людства висока народжуваність була потрібна для компенсації високої дитячої смертності) — все це знижує народжуваність нижче рівня простого відтворення в усіх куточках планети.

Що може стимулювати народжуваність? По-перше, економічна допомога держави при народженні кожної дитини (однак післявоєнна Україна матиме й так шалені соціальні зобов'язання). По-друге, можливість не втрачати роботу — фактична, а не формальна, і тут допомагає постіндустріальний характер самої роботи й гнучкість робочого часу й простору (дякуємо ковіду за уроки). Третє — підтримка сім'ї: не проповідями, а економічними стимулами на кшталт таких, які існують в багатьох країнах світу, коли домогосподарство з двох активних працівників з дітьми платить податки менше, ніж двоє окремих дорослих без дітей. Також ніяк не обійтися без молодіжної іпотеки. Четверте — проблема репродуктивного здоров'я (тут би добре прислужилися банки сперми). П'яте — інфраструктура для сімей: дитячі садки, няні, школи тощо. І тут ми підходимо до проблеми економічної свободи, про яку ще будемо говорити неодноразово. Держава ніколи не буде здатна забезпечити належну інфраструктуру, тож тут треба максимально задіяти приватну ініціативу, знявши всі пострадянські обмеження. Ну й останнє, на чому варто наголосити, — географія народжуваності: регіони без дітей не мають перспективи, тому громади повинні не лише це розуміти, а й мати інструменти впливу, тобто нам потрібно посилення децентралізації, щоб міста й громади конкурували за молоді сім'ї.

Але життя — це не народження, а баланс народження і смерті.

1.2. Смертність

А точніше, тривалість економічної активності. Цей фактор, на відміну від народжуваності, має швидкий вплив на економічну ситуацію. По-перше, доступність медицини й масова рання діагностика — це мені здається найбільшим "фруктом, що низько висить" (так називають чинники, які порівняно легко досягти й отримати одразу вагомий результат). По-друге, пропаганда здорового способу життя та реальна можливість його вести (привіт містобудівній політиці, що позбавляє містян можливостей для фізкультури). По-третє, пенсійна політика: мало підвищити пенсійний вік, треба підігрівати економічну активність людей похилого віку податковими стимулами, пропагувати роботу старших людей як серед працівників, так і серед роботодавців, подумати про більшу інклюзивність робочих місць (а значить, і міського транспорту), — ще один привіт містобудівній політиці.

Але все це не вирішить нашої проблеми. Бо люди не лише народжуються й вмирають, а й переїжджають туди-сюди.

2. Міграція

А вона, як відомо, буває у два боки.

2.1. Еміграція

Почнемо з того, що нині активно обговорюється, — повернення тимчасових переселенців, які поступово перетворюються на нетимчасових. Нинішня соціологія, яка підтверджує бажання критичної маси тих, хто виїхав, повернутися додому, не має ввести нас в оману. Важливо не те, що думають ці люди сьогодні, а те, що вони думатимуть в момент ухвалення рішення про повернення чи неповернення. Хто має дітей, той мислить не календарними роками, а навчальними. Кілька фахівців писали про те, що кожен наступний рік за кордоном зменшує ймовірність повернення на 10%, я ж думаю, що цей показник суттєво більше.

Зобов'язати переселенців повернутися, залякувати їх, створювати їм проблеми — реалізація таких пропозицій призведе до протилежного результату. Загалом, будь-яке обмеження свободи (а у нас чимало прихильників обмеження свобод) призведе до протилежного результату, тож ми можемо сміливо класифікувати авторів таких пропозицій як людей, уражених радянськими (якщо не російськими) шаблонами мислення. Які ж фактори визначатимуть повернення чи неповернення?

Передусім це фактор безпеки: саме від небезпеки люди виїхали. Успіхи ЗСУ по очищенню території від агресора та посилення української ППО союзниками створять відчуття, що стало безпечніше (хоча я певен, що обстріли продовжуватимуться роками, навіть після того, як росія розпадеться й припинить своє існування як політична одиниця). Другий фактор — інфраструктура: школи, лікарні, садочки тощо, особливо якщо йдеться про повернення до постраждалих регіонів. Але це, так би мовити, "гігієнічні" фактори, а не вирішальні.

Люди, що виїхали, здебільшого так чи інакше влаштувалися у житті там. Перший час, як кажуть психологи, вони сумують за перевагами життя на рідних теренах й недооцінюють переваги того місця, де опинилися. З часом мозок мириться з відсутністю першого та призвичаюється до другого, і люди починають цінувати те, що їх оточує. Другий раз у житті зірватися з місця комусь буде нескладно, а комусь знадобляться вагомі аргументи. Такі аргументи може дати лише баланс якості життя в Україні. А це безпосередньо випливатиме з економічної свободи. Скільки тут можна заробити та які ціни на все — цей баланс формується інвестиціями, розвитком підприємництва, інноваціями, що збільшують продуктивність праці (а відтак й її оплату). І з цим у нас все дуже погано. Я маю на увазі не лише наше 130-е місце в світі за рівнем економічної свободи (пострадянська зарегульованість, корупційна податкова система, свавілля контрольних та правоохоронних органів, презумпція вини суб'єкта підприємницької діяльності, відсутність правосуддя, надто велика частка держави в економіці, непередбачуваність змін державної політики тощо), а й постійне прагнення політичної верхівки ще більше щось регулювати й забороняти, а також їхня віра в те, що держава, а не підприємець є основним суб'єктом економіки. Сюди ж додайте упередження значної частки народних мас щодо підприємництва. А швидке й бездумне застосування європейських регуляцій, як показано у звіті про форсайт "Сценарії євроінтеграції України", призведе до знищення малого й середнього бізнесу, падіння якості життя, зростання монополізму. Скажемо відверто, не дуже хочеться повертатися в такий пост-совок. На жаль, саме таким є інерційний сценарій.

Додам ще четвертий фактор — страх незворотності. Вільний рух робочої сили та уникнення подвійного оподаткування призведуть до впевненості, що виїхати й повернутися можна в будь-який момент. В іншому разі люди скоріше ухвалюватимуть рішення виїхати й не повернутися.

Окремо стоїть питання повернення незаконно вивезених російськими злочинцями українських дітей та їхньої подальшої долі.

Але повернення тих, хто виїхав, — лише один бік проблеми еміграції. Інший бік — запобігання післявоєнній еміграції. Найголовніший фактор тут той самий — економічна свобода, описана вище, тож не буду повторюватись. Наявність робочих місць з достойною оплатою, можливість безперешкодного розвитку власного мікро-бізнесу (тут поставлю посилання на пост з кількома цікавими цифрами) — це створює той добробут на рідній землі, який вкорінює. Важливими факторами економічної свободи будуть дерегуляція ринку праці (можливість різних форм зайнятості, уникнення подвійного оподаткування), доступність освітніх програм для дорослих, кредитна політика для мікро- й малого бізнесу тощо. Ключовим фактором післявоєнного відновлення є залучення величезних приватних інвестицій, а для цього потрібні передусім верховенство права й економічна свобода. Водночас для запобігання еміграції є низка безпекових факторів: відчуття безпеки внаслідок укладених Україною політично-правових союзів, прозора й зрозуміла для працівників та роботодавців мобілізаційна політика ЗСУ, прозоре й зрозуміле перехідне правосуддя на звільнених територіях.

Заборонами це все не вирішити. Коли ми побудуємо державу, яка вміє не лише забороняти, а й дозволяти, то тоді заборони будуть не потрібні. Бо скільки не забороняй, ніхто не хоче жити там, де вміють лише забороняти.

Можливість працювати, заробляти, втілювати власні мрії на рідній землі — єдиний шлях до збереження й примноження людського капіталу.

Створення нових робочих місць має стати основним завданням всього суспільства, від президента до вчителя. Люди, що створюють робочі місця, мають отримувати суспільну шану й подяку. Особлива увага — ветеранському бізнесу та фермерству, бо кожне з них вирішує величезний клубок проблем.

Я вже не кажу, що висока економічна свобода означає значне економічне зростання, що дасть достатньо коштів для національної оборони.

Але навіть якщо ми з цим усім впораємося, цього буде замало.

2.2. Імміграція

Навіть якщо всі повернуться, нам не вистачить робочих рук для економічного стрибка. Залишу тут поза детальним розглядом критику тих, хто вважає, що для розвиненої економіки працездатне населення не дуже й потрібне. Скажу лише, що розвинена економіка має вагомий сервісний сектор, а це — робочі руки. А інвестори потребують не лише економічної свободи, а й наявності працівників, а також бажано великого локального ринку, з якого можна стартувати й далі нарощувати експорт.

Велика країна з великими перспективами приваблюватиме людей. Зрозуміло, цього не станеться, якщо вона залишиться бідною, небезпечною, закріпаченою й безперспективною. За різними моделями, до нас прибудуть 2-4-6 мільйонів. Перше питання полягає в тому, хто й звідки будуть ці люди.

Якщо Україна матиме економіку з високою доданою вартістю, можна сподіватися стати магнітом для талантів з усього світу. Натомість економіка з низькою доданою вартістю приваблюватиме лише некваліфікованих ізгоїв. Навіть пара сотень тисяч європейців, що постійно живуть і працюють в Україні, розглядаючи її як простір свободи, якої нема вдома, суттєво вплине на нашу культуру виробництва, менеджменту й споживання. Але передусім треба прибрати численні обмеження на шляху до роботи європейців в Україні (у тому числі короткострокової). Врешті, у нас вже є е-резидентство, можна думати далі в цьому напрямку.

Найбільш природними іммігрантами могли би стати етнічні українці з РФ, яких там десь до мільйона (а після розвалу росії виявиться значно більше). Можна не сумніватися, що ми матимемо чимало охочих повернутися на історичну батьківщину. Але, судячи по всьому, українське суспільство не прийме цих людей, покладаючи на них частку колективної відповідальності за злочини війни.

Отже, скоріше за все, найбільшим джерелом людського капіталу для нас будуть іммігранти з Середньої (Центральної) Азії. Іншими можуть бути Африка, Близький Схід, Південна та Південно-Східна Азія. Вже сьогодні ви можете познайомитися з усім спектром рас, мов і релігій, якщо часто користуєтеся службами таксі.

І тут ми наштовхуємося на низку викликів. Перший полягає у розриві між тими, кого хочемо ми, і тими, хто хоче нас. Для цього потрібна проактивна політика залучення, щоб ми відбирали тих, хто буде тут жити й працювати, а вони завчасно готувалися, а по прибуттю отримали пристойні умови роботи й життя. Один із варіантів — масове навчання студентів із цільових країн.

Друга й найбільша проблема полягає в тому, наскільки новоприбулі зможуть інтегруватися в українське суспільство. Протилежністю інтеграції є ґеттоїзація, коли етнокультурні спільноти замикаються в собі та протиставляють себе корінному населенню, а це неминуче веде до міжетнічних конфліктів. Отже, по-перше, чи мають наша мова й культура достатню силу, щоб ці люди змогли набути українськості (причому бажано, щоб цей процес починався ще до їхнього прибуття сюди). По-друге, чи достатньо відкритими та інклюзивними є українське суспільство та модель української ідентичності, аби прийняти цих людей в якості нових українців — узбекоукраїнців, афроукраїнців, тамілоукраїнців, арабоукраїнців тощо, коли вони зроблять зі свого боку відповідні зусилля. Ця тема заслуговує на окремий детальний розгляд, а тут лише зазначу, що фактор відкритості суспільства був визначений як ключовий і визначальний щодо сценаріїв українського майбутнього в ході форсайту "Відновлення та розвиток українського експорту" (сценарії українського експорту, грубо кажучи, — це сценарії української економіки, бо вибуховий розвиток експорту — наш єдиний шлях до процвітання).

Поки що наше травмоване суспільство, яке щойно відчуло свободу власної ідентичності чи не вперше за сотні років, вочевидь, не готове навіть обговорювати такі проблеми. І це означає, що процес піде самопливом і зовсім не в тому напрямку, який принесе нам щастя.

Але й це ще не все.

2.3. Діаспора

Ще одна тема, яку в Україні старанно оминають. Ми досі не вирішили, про яку Україну мріємо: Малу Україну, закриту, обложену фортецю, що є запорукою виживання, чи Велику Україну, відкриту до світу та готову впливати на світ, що є умовою розвитку? Україну, що відрізала й забула власні діаспори (особливо нещодавні — тих, хто виїхав і не повернувся), чи таку, що пов'язана зі світом мільйонами зв'язків?

Розглядаючи діаспори не як зрадників, а як агентів України, ми не лише посилюємося як суб'єкт світової політики (а без цього, як бачимо, нам не вижити), а й зберігаємо шанси на повернення, сприяємо формуванню особистої прив'язаності тощо, через українські школи та храми зміцнюємо та робимо світовими українську мову, культуру, церкви. Хтозна, може, наступне покоління породить достатню кількість тих, хто захоче повернутися на землю предків. Врешті, ми не дали цього шансу й старим діаспорам. Рано чи пізно нам доведеться замислитися над подвійним громадянством для українців світу.

Завершу тим, що будь-які рішення треба ухвалювати на основі аналізу даних, і це означає, що без післявоєнного перепису населення нам не обійтися. Інакше будемо блукати у темряві незнання.

Залишилося відповісти на питання, чому цей текст названий поемою. Бо він про драматичні речі, містить десятки різних переплетених мотивів, а водночас один найголовніший, що червоною ниткою пронизує всю проблематику, — економічна свобода.

Топ комментарии
+14
Написано грамотно, як про сферичного коня в вакуумі. В реальності ж - всі прекрасно розуміють, що чекає Україну.
Нажаль...
показать весь комментарий
10.08.2023 18:07 Ответить
+9
Проблема нашей страны не безработица, а беззарплатица))
показать весь комментарий
10.08.2023 20:33 Ответить
+8
При такому рівні народжуваності наша нація приречена. А мігранти із Азії та Африки будуть останнім цвяхом в труну українського народу.
показать весь комментарий
10.08.2023 18:13 Ответить
Комментировать
Сортировать:
Щоб ЖИТИ. Людині треба мати:
1. Безпеку.
2. Проект, візію майбутнього. ( Нащо я то все роблю і витрачаю сили)

1го в Україні немає тому що:
а) йде війна і Путін стріляє
в) не існує правозахисна система. Якщо не належиш до жлобоеліта, або не маєш там друзів, з тобою можуть зробити ( відібрати, робити, вбити) що завгодно.

2го в країні немає бо зруйновано все: ракетобудування, човнобудування, авто, мотобудування, тощо.
Отже звичайному українцю світить або на касовий апарат в маркет, охоронцем, прибиральником, тощо.
При всій повазі до цих професій, є богото людей, що хотіли би займатись іншим саме стимулюючим життям.

Висновки не втішні. Єрмак з Зеленським невзмозі вирішитиці питання. Вони не мислять такими категоріями.
Порошенко, може, але має багато друзів з минулого, що йому не дадуть руйнувати кланову систему України.
Касьянова може бути, але не відоме його оточення.
Хто ще?
показать весь комментарий
10.08.2023 13:35 Ответить
Парочку таких генералів, як Сирський, і проблема демографії в Україні засіяє дуже потужно.
показать весь комментарий
10.08.2023 21:04 Ответить
Касьянов - це голова. Цому пальця до рота не покладеш.
показать весь комментарий
11.08.2023 01:48 Ответить
Тимошенко.
показать весь комментарий
11.08.2023 13:10 Ответить
Ми абсолютно відкриті до мігрантів з Росії - бо треба найближчі 50 років розміновувати , розбирати завали розбомблених місті сел, садити дерева, засівати поля, чистити річки і струмки, будувати мости, залізницю, дороги, заводи . Кому ж і робити як не їм ? А якщо вони не збираються ставати поруч з українцями в тяжкій безоплатній праці - то нащо нам вони ?
показать весь комментарий
10.08.2023 13:49 Ответить
Особисто я притримуюсь радикальних поглядів на найближчі 10-20 років щодо потоку, який генерує ситуація в рф, навіть відносно етнічних українців і чи не найголовніший чинник - вплив ФСБ на насєленіє (і те, що переміститься в Україну, особливо). Зараз НЕшановна пані Верещук з душевним трепетом каже про маленьки "потічки" квазіукраїнців з окупованих територій (чому так ДОВГО вирішували "быть или не быть?"!!), а я тільки уявляю, скільки ФСБ-матеріалу принесуть вони і проблем (інфо, підпали, ...) бо люди ж хочуть заробити.
показать весь комментарий
10.08.2023 18:36 Ответить
Вони і без ФСБ носії рузькага міра Зараз в Києві бачу стільки низькоякісних понаєхів, шо аж здригаюся - думав що цей генотип вже давно вимер, а виявляється ні...
показать весь комментарий
11.08.2023 11:11 Ответить
І що ті москалі зможуть зробити? Ви коли небудь чули про працьовитих россіян? Я ні. От попз-ти, то вони перші. І знову буде, а почєму нє по русскі? Я таких набачилась в Швейцарії повно. В Німеччині раніше постійно морочили голову освітянам, а почєму нашим дєтям нє прєподают історію росії? Нє, краще узбеки, киргизи, та інші нормальні народи. Вони і українську швидше вивчать і толку більше.
показать весь комментарий
11.08.2023 09:57 Ответить
Мой дед имел 10 детей. Работал один. Построил мельницу и крупорушку. Раскулачили. Сгинул в Сибири. Он был непрацовитий?
показать весь комментарий
11.08.2023 13:14 Ответить
Пані Боднар, то ви навіть не припускаєте шо наступні 50 років Україні доведеться воювати за незалежність та свою теріторію?!
Чи ви думаете шо кудись подінуться 2 покоління путінців яких цей покидьок з малих років призвичаїв ненавидіти усе українське?
Ніт, панночко....
Поки українські вояки їх фізично не знищать - навіть не мрійте про якесь "розмінування" і інше!
показать весь комментарий
11.08.2023 12:39 Ответить
Для впровадження цієї програми слід створити комітет білих польт (здається, Кошкіна його вже збирала), від Шашликовича поставити в ньому смотрящими Галю Третьякову, Шурму та Дніпрова - і подаватися на грант до Шваба з Піньов. От у і Валерія буде робота до пенсії. Не все ж помаранчеві плямо-пазли малювати)))
показать весь комментарий
10.08.2023 15:45 Ответить
Написано грамотно, як про сферичного коня в вакуумі. В реальності ж - всі прекрасно розуміють, що чекає Україну.
Нажаль...
показать весь комментарий
10.08.2023 18:07 Ответить
нещодавно дивилась фільм про якісь нетрі, десь в Африці..., з точки зору притомної людини там жах, безлад, антисанітарія, відсутність всього, що тільки можна уявити для нормального життя..., влада намагалась їх переселяти, але якось мляво, й вони повертались..., дітей там повно, на вигляд здорові та усміхнені на відміну від дорослих, хоча серед них теж є усміхнені..., звідси висновок - народжуваності та поверненню додому заважає освіта та обізнаність про краще життя... ))) просто часто й густо людині стільки не потрібно, скільки уявляють собі люди з дуже розвиненою уявою...
показать весь комментарий
10.08.2023 18:12 Ответить
Можливо, для останнього (вибачаюсь, крайнього) слова "уява" є більш "колоритний" замінник?
показать весь комментарий
10.08.2023 18:42 Ответить
Африка переживает тот же демографический переход который Украина переживала сто лет назад, когда в семьях было по 7-12 детей. Когда научились уменьшать младенческую и женскую смертность, но это еще не влияло на общественный уклад.
показать весь комментарий
10.08.2023 19:35 Ответить
Т.е. Украина только 100 лет назад научилась пахать, сеять, перерабатывать и т.д.?

Не равняйте куй с пальцем! В Африке достаточно плодородная земля + отсутсвие зимы - и шо оно им дало? Никакая медицина не повлияет на их общественный уклад - там для формирования мозга нужно еще пару тысячелетий устойчивого развития.
показать весь комментарий
11.08.2023 11:15 Ответить
Тоесть, сто лет назад научили бороться с детской смертностью.
показать весь комментарий
11.08.2023 18:33 Ответить
При такому рівні народжуваності наша нація приречена. А мігранти із Азії та Африки будуть останнім цвяхом в труну українського народу.
показать весь комментарий
10.08.2023 18:13 Ответить
Наша нація приречена при будь якому рівні народжуваності - бо не хоче користуватися мозком перш за все!
показать весь комментарий
11.08.2023 11:16 Ответить
*хоча я певен, що обстріли продовжуватимуться роками, навіть після того, як росія розпадеться й припинить своє існування як політична одиниця*

От тут якраз необов'язково. Бо у випадку дуже для нас бажаного розпаду кремлівської імперії є можливість створення буферної зони за допомогою миротворців принаймні для уникнення обстрілів з арти і РСЗВ, не кажучи вже про міномети. На відстані до 100км включно контроль з боку розвідувально-ударних безпілотників як ПС ЗСУ, так і НАТО. А ті, що далі, наприклад аеродроми, теж взяти під контроль, як і повітряний простір не менше ніж за 600-700 км. Інші пускові установки мають бути ліквідовані. Про ракетоносії флотські і так зрозуміло - або лягають на відпочинок поруч *влучно посланого* екс-крейсера москва, чи деінде, або стають взагалі трофеєм для ВМФ ЗСУ. Те ж з каспійською флотилією. Бєларусь на чолі з будь-якою владою точно рипатись не буде ) А вже якщо найкрутіша кандидатура для сябрів - Валерій Сахащик - стане своєю сильною рукою і харизмою правити, то буде взагалі все ок )
показать весь комментарий
10.08.2023 18:50 Ответить
А я б запропонував в перелік потенційно бажаних в Україні в відповідних наших економічних обставинах внести біларусів, бо це - близька нам і географічно і ментально спільнота, а перспектива "бацьківського" управління в ближчі часи щось не надихає на "мы ждем перемен". Нажаль, ганебне відношення до НАЙКРАЩИХ представників (непродовження.., не надання,..) зе-влади не могло не залишити той самий осадок, хоч і душі, але надовго.
показать весь комментарий
10.08.2023 18:53 Ответить
Цікаво, що **** треба зробити з пересічним вкраїнчиком, щоб він перестав бачити в уйобках в мразії та ******** мишебратьєв? Якщо вбивств, гвалтувань, пограбувань не достатньо...
показать весь комментарий
11.08.2023 09:07 Ответить
Всі проекти Великої України натикаються на необхідність миграції, настільки великої, що це може спричинити суцільну зміну суспільства. Давайте краще залишимо величча для нашіх пінічних сусідів, та у нашому радянському минулому.

Економіка має визначатись не кількісю тон чугуна, а якістью життся людей. Якщо в країні залишиться 30 млн, як це вплине на якість життя окремої людини (а не на макро показники)? Це меньше людей на квадратий кілометр, меньше ртів на природну ренту. Меньша конкуренція та ін.

Як влаштувати безпеку? Через міжнародну колективну беспеку, тобто НАТО, так само як Литва не зможе протистояти Росії довго, навіть якщо всі загинуть, проте Россія до них не полізе через коллективну безпеку.

Тому, хто захоче після війни поїхати, хай їде. Інакше перекос у статевому складі населення закінчиться для нас дуже погано (преступність і алкоголізм). Намагання використовувати чоловіків як заручників, щоб повернути жінок також (це ніколи не припиниться).

Похороніть вже радянські уявлення про те, що таке заможня країна.
показать весь комментарий
10.08.2023 19:17 Ответить
А як тоді данила гєтманцев буде гусєй обдирать? Ви нє понімаєтє, яке лайно в головах уродців, що з кілею азірівим навчалися в одних гамназіях.
показать весь комментарий
11.08.2023 09:10 Ответить
Олигархам нужны дешевые рабы. Вот и вся проблема демографии. Трагедия украинской нации это не то что обсуждается.
показать весь комментарий
10.08.2023 19:32 Ответить
Что-то мне кажется, что после войны нас ждёт политика открытых границ в плане иммигрантов. Украинское гражданство, обладать которым великая честь по мнению фанатиков, будет раздаваться направо и налево как рекламные флаеры об открытии новой пиццерии в городе. Лишь бы хоть кого-то в страну заманить, в идеале ещё и закрыть потом тут безвылазно. Африканцев точно будет в избытке, может ещё какие-нибудь узбеки и киргизы подтянутся. Шельме-кельме из каждой подворотни и завывания муллы, собирающего восточных хотабычей на молитву, ж0пой кверху на коврике. Главное, чтобы африканцы хоть работали, а не курили шмаль целыми днями в ожидании начисления пособия, как в Гарлеме. Ну и вишенка на торте - индусы из трущоб, может пакистанцы-мусульмане. Знакомый, который работал в морях с пакистанцами, рассказывал что они очень похотливые, всё время думают кому бы шершавого врезать, а белых девушек вообще обожают. Так что папы, прячьте дочерей, если не хотите, чтобы их джагу-джагу распечатал какой-то чернявенький Мастурбек Алибабаевич, до этого живший в камышах у себя в Бангладеше и питающийся крысами из ближайшего коллектора.
показать весь комментарий
10.08.2023 19:42 Ответить
Пакистанцы потомки ариев. Арийцы, короче.
показать весь комментарий
10.08.2023 20:32 Ответить
Ну конечно)) а я потомок кентавров 🤗
показать весь комментарий
10.08.2023 20:35 Ответить
Ты можешь удивляться, но всяким индусам и пакистанцам данные ДНК часто говорят что они потомки поляков и украинцев, хотя это просто общий генетический пул, так как индоарии жили между Днепром и Волгой перед тем как захватить начать двигаться в Европу и Азию.
показать весь комментарий
10.08.2023 20:45 Ответить
К чему я это написал. Индоарии по утверждениям генетиков отличались каким-то запредельным уровнем агрессии, желанием навязать свою культуру и покорять местные племена. Оттого они растворили в себе все локальные культуры от Европы до Индостана. Вот те самые пакистанцы или еще кто такие вот, так как это все идет от той самой культуры, которую принесли арии.
показать весь комментарий
10.08.2023 20:56 Ответить
Пуштуни є "найчистішими" аріями. Бідосик Гітлер, дізнавшись про це, застрілився.
показать весь комментарий
11.08.2023 01:52 Ответить
Нет. Не самый чистые, но культура у них арийская.
показать весь комментарий
11.08.2023 01:55 Ответить
Глядя на братьев-Наемов прямо сразу веришь сказанному!
показать весь комментарий
11.08.2023 11:29 Ответить
индоарии не жили между Днепром и Волгой это пропаганда мордора из за страха и туркофобии
показать весь комментарий
11.08.2023 05:04 Ответить
Это археология.
показать весь комментарий
11.08.2023 05:31 Ответить
Це очевидне москальське лайно, спрямоване на приниження українців. Цікаво, а ну ж розкажіть, як білі слов'янські народи раптом мутували в чорножопих індусів. Сонечком шкіру підпекло?
показать весь комментарий
11.08.2023 09:12 Ответить
Что ты несешь.
показать весь комментарий
11.08.2023 10:47 Ответить
Несьош тут ти - савєцькі псевдоісторичні міфи про то, як білі люди поїхали на схід, а там сонечко так в очі їм пекло, що вони за кілька поколінь раз - і стали вузькоокі.
То поясниш, о вялікій історек, яким чином з слов'янських племен виросли чорнопикі індуси, чи як?
показать весь комментарий
11.08.2023 10:51 Ответить
Араби і всілякі індуси тільки зі своїми паруються.
показать весь комментарий
10.08.2023 21:29 Ответить
Вы ошибаетесь. Арабы очень по нашим наташкам. Лично видел. Неоднократно.
показать весь комментарий
10.08.2023 22:00 Ответить
Можете це в Україні так. В ЄС вони тільки зі своїми
показать весь комментарий
10.08.2023 22:20 Ответить
Бо в ЄС у корінного населення мабуть расова гігієна присутня
показать весь комментарий
11.08.2023 11:31 Ответить
нестачу працівників слід вирішувати більш досконалими методами виробництва і дозволяти дітям працювати з 14 років.
показать весь комментарий
10.08.2023 20:04 Ответить
У Украины огромная безработица. Нет никакой нехватки рук.
показать весь комментарий
10.08.2023 20:31 Ответить
Проблема нашей страны не безработица, а беззарплатица))
показать весь комментарий
10.08.2023 20:33 Ответить
Не потрібно боятися майбутніх "чорних" українців. Хоч арабів, хоч африканців. Вони старанні нормальні люди в своїй більшості.
показать весь комментарий
10.08.2023 21:28 Ответить
Желание заместить украинцев выгодно исключительно богачам. Так что бояться надо. Богачу тут не жить - он просто снимает дань.
показать весь комментарий
10.08.2023 21:34 Ответить
Я не сильно маю якусь велику надію,що люди дуже захочуть сюди назад повертатися,по перше усі уже за 30 років наїлися реалій життя в Україні,і прекрасно знають,що це таке,і які гарантії,що суспільство в Україні враз після війни взяло і змінилося,це дуже маловірогідно, знову можуть до влади прийти популісти і корупціонери,повсюди взятки,кумівство,закон для обраних і так далі. Для чого повертатися коли на заході уже зараз можна розпочинати нове життя,при тому з усіма плюсами заходу? Не кожен зможе пристосуватися.але молоді з дітьми напевне захочуть залишитися там. По друге хто захоче повертатися в напівзруйновану країну, одну з найбільш замінованих у світі? По третє хто захоче повертатися в країну,коли збоку божевільний сусід,котрий може через пару років після закінчення війни знову напасти на тебе? Так для чого повертатися,щоб знову вкладати свій час і сили на те,щоб побудувати тут життя.а потім знову це все враз втратити?

На рахунок економіки і мігрантів,то для того,щоб приваблювати робочу силу потрібно як правильно говорилося створити умови, для цього потрібні інвестиції і сприяння держави. На рахунок інвестицій не дуже впевнений що багато хто захоче інвестувати в Україну,незважаючи на те,що деякі "експерти" прогнозують прямо бум після війни інвесторів в Україну. Інвестори люди не дурні, вони оцінюють усі ризики перш ніж кудись свої гроші вкладати. Для чого їм вкладати гроші в Україну,де сумнівна влада,де дуже висока коррупція і саме головне де гарантії,що кацапи знову не нападуть і їх інвестиції не прогорять по повній? Для чого їм ризикувати коли можна інвестувати в куди набагато більше захищені і стабільні країни? А якщо не буде економічного стрибка,інвестицій то і мігрантів не буде. Хто буде сюди їхати за копійки робити?
показать весь комментарий
10.08.2023 21:50 Ответить
В целом всё верно написал, но можно попробовать заманить в Украину людей из стран, где зарплата ещё говёнее, чем у нас. Например в Украине модальная зарплата 200-250 баксов, а в Сомали и Бангладеш в районе сотни. Т.е. сомалийский негр вполне подымет себе качество жизни, переехав в Украину. Правда один нюанс тут есть. Это нас сейчас крышует Запад, две трети бюджета - его деньги. А если Запад перестанет это делать? Как бы не вышло такого, что ещё мы в Сомали рванем на десятой скорости, а то уровень жизни там окажется выше, чем у нас.
показать весь комментарий
10.08.2023 22:10 Ответить
Народ, який приводить до влади прутнеграїв під лозунгом "хоч посміємося", риє собі демографічну могилу. Розумні повтікають, дурні будуть дивуватися своїй бідності й не народжувати.
показать весь комментарий
10.08.2023 22:04 Ответить
"Ізобрєтатєльство вєласіпєда" ця публіцистична стаття нефахівця . Люте марення, окрім хіба що про інфраструктуру для сімей. Ніяк інакше люди не створяться , окрім відомого шляху. Не потрібно соромитись робити висновки стосовно шляху розвитку народу , не боячись того , що назвуть мракобісом. Але надія є. Я про ту частину суспільства, що для неї День Подяки давно не новина.
показать весь комментарий
10.08.2023 23:13 Ответить
Авторе, це якісь Нью-Васюкі, що "червоною ниткою пронизує всю проблематику"(С).
А поки що "дім горить по плану".
показать весь комментарий
10.08.2023 23:20 Ответить
Та досить вже. Українській демографії кінець.
І усі ці мега-патріоти, які розказують що треба готуватись до мобілізації ще сотень тисяс чоловіків, про війну на роки, якщо не десятиліття, про побудову європейського Ізраілю та ін. лише зайвий раз переконують тих, хто сидить за кордоном а також тих, хто сидить тут і мав якісь плани заводити дитину, що так і є.
Через 100 років ця земля буде населена взагалі не кацапами, а неграми чи азіатами, а якщо щось лишиться з українців, то лише ті, хто буде сидіти по резерваціям як індейці і вивчати твори про "російсько-українську війну до останнього...".
показать весь комментарий
11.08.2023 00:02 Ответить
Люди живут чаще всего в двух местах - на берегу океанов или в тропиках. Там лучший климат. Есть такая страна США. В США казалось бы живи где угодно. Экономика рабочая. Свободное перемещение. Тем не менее американцы живут на побережье двух континентов, а центр Америки слабо заселен по той простой причине что до туда не добираются дожди и климат слишком резкий.

Так что кто думает что в Украине захотят жить негры и азиаты глубоко ошибается. У нас недружелюбный климат.
показать весь комментарий
11.08.2023 00:20 Ответить
На двух побережьях континента.
показать весь комментарий
11.08.2023 00:25 Ответить
Це не так. Подивіться кількість населення Швеції, країни з зовсім не привітливим кліматом і кількість мігрувавших туди мусульман.
На Півночі Німеччини або Франції, або Британії теж взагалі не теплак, тим не менш Париж, Лондон вже десь на 30% не французський і не англійський.
показать весь комментарий
11.08.2023 11:33 Ответить
Потому что им выплачивают деньги. И это так. Если посмотришь на распределение населения. Правда в том что Украина сама по себе неуютная страна. Это не значит что у неё не может быть большого населения. Оно возможно, если создано достаточно благ. Но их не создано, оттого жить тут тяжело.
показать весь комментарий
11.08.2023 18:06 Ответить
Яка поема. Навіть не проза. А всього кілька брудних слів. Дегенерація, культурна інверсія, масонерія.
показать весь комментарий
11.08.2023 01:02 Ответить
А в аудіовізуальних кодах про українську демографію давно все сказано.

youtube.com/watch?v=2_2D60NByDU
youtube.com/watch?v=-M27aseJW44
показать весь комментарий
11.08.2023 01:19 Ответить
Автор, який почав бігати на тусні із "Зашкваром народу", а для учасника Майдану - це соромно, може статися автозашквар, передюачувано "забув" головну умову рестарту розвитку - депаразитізацію України.
показать весь комментарий
11.08.2023 01:59 Ответить
Коли б в нас були політики які б будували державу для народу, то такого б не було. А так вони щось будують для себе. І всі попередні влади також. Треба робити так, щоб народ міг більше впливати на список людей і партій що в бюлетенях Тобто на список із кого обирати.
І вибори наступних років 15 робити кожен рік. Щоб ті хто обманув народ не засижувались.
показать весь комментарий
11.08.2023 08:16 Ответить
І ще. В коментарях дехто називає 73% виборців усякими словами. Це переклад з хворого на здорового. Не стільки виборці винні, що їх обманюють, як ті хто обманює. Всі попередні влади винні що підтримували умови для обману. Цими умовами є олігархічна система. Ніхто нічого не робив щоб її демонтувати. Олігархічну систему треба знищити і є шанс на поправку у всьому Тільки так. Олігархічна система знищує все. Що тут не ясно.
показать весь комментарий
11.08.2023 08:44 Ответить
Як зручно, не ви дебіли що за відомого антиукраїнського клоуна в війну проголо сували. Вас просто обманули. Рафік оп'ять неуінауат, коротше. Ну-ну. А чого притомних людей олігархічна система не заставила голо сувати за зелене гівно?
показать весь комментарий
11.08.2023 09:17 Ответить
А чому історія з 2019 починається? Те до що спровокувало і 2019, і 2022 і ще багато років буде відхаркуватися, почалось в 2013-2014. У центрі Києва. Ось де собака зарита.
показать весь комментарий
11.08.2023 11:36 Ответить
Тому, шановний, що відповідає в країні за все, що відбуваєьться зараз, завжди чинна влада, а не "папєрєднікі". Порошенко відповідає за своє. Ющ за своє. януковощ за своє, і так далі.

Якщо цікавий мій скромний погляд, з точки зору розвитку військового потенціалу країни, в Україні був лише один проукраїнський президент, і саме тому його до сих пір люто ненавидять як мразіяні, так і промразійські ще-поки-що громадяни України.
показать весь комментарий
11.08.2023 11:42 Ответить
Кожен з минулих президентів винен за прихід до влади тих хто після нього. Кучма створив олігархію, а ніхто із тих хто після нього нічого не зробив для демонтажа олігархії. В тому числі, тому ні за одного з них повторно виборці не проголосували.
показать весь комментарий
11.08.2023 15:56 Ответить
Не в тому справа, а в тому, що досить кивати на попередників. А то так можна і Хмельницького винуватим зробити, а зелений рафік неуінауат.
показать весь комментарий
11.08.2023 16:00 Ответить
Якщо і далі розвиватиметься лише видобуток корисних копалин, аграрний сектор з акцентом на рослинництво з домінуванням великих агрохолдингів, то того населення що є більш ніж достатньо для такого типу економіки.
В більшості моментів згоден з автором. Дещо насмішила фраза про "масове навчання студентів з цільових країн". І що отримають ці студенти після закінчення наших універів з академіями ,яких розплодилося як бліх у бездомного пса? Шматок пластику ,з яким їхати далі через західний кордон щоб класти бруківку чи збирати полуницю? Рівень вищої освіти в нас відповідає рівню плінтуса, кого вона може привабити - важко уявити
показать весь комментарий
11.08.2023 09:21 Ответить
А що тут іще розвивати ? Наші вузи не готують спеціалістів, які розуміються у високих технологіях.
Вони можуть навчитись закордоном і повернутись сюди для реалізації. Але ніхто не повертається чомусь. У нас величезна прогалина у знаннях. Наступності поколінь немає.
По простому ми не можемо змайструвати комп'ютер кращий за ті що є. Ми не можемо зробити супер кар. Ланоси і то корейці приїхали будувати. І так у всьому.
показать весь комментарий
11.08.2023 09:38 Ответить
Не кажіть за всі вузи, будь ласка. У нас є і гарні вузи, і гарні спеціалісти. Біда в тому, що гарний спеціаліст країні не потрібний. Отримуєш диплом і не маєш фахової роботи. Тож або їдеш працювати за фахом за кордон, якщо можеш, або йдеш в барісти і думаєш, за яким буєм ти платив за вищу освіту.
показать весь комментарий
11.08.2023 11:44 Ответить
Зеля після війни профукає державу. Бо тут нікого не лишиться. Навіть його виборців.
показать весь комментарий
11.08.2023 09:34 Ответить
Скабеева сказала, что в россии для решения демографической проблемы создан крупнейший в мире банк спермы путина. Почему бы нам не воспользоваться их опытом?
показать весь комментарий
11.08.2023 12:35 Ответить
Сперма вообще не проблема. Мужчина может заделать ребенка хоть в 60 лет, а молодая девушка пользуется успехом у всех возрастных групп мужчин: как её ровесников, так и тех кто ей в отцы годится. Так что проблема это нехватка девушек, с которыми можно детей завести, и нехватка денег, так как Украина адски нищая, фактически её уровень жизни не пригоден для размножения человека. Тем более белого. Какие-нибудь средневековые крестьяне может и плодились бы, но где их взять...
показать весь комментарий
11.08.2023 14:01 Ответить
Утопія
показать весь комментарий
11.08.2023 13:00 Ответить
https://www.youtube.com/@Chekalkyn Дмитро Чекалкин https://www.youtube.com/post/UgkxrXCUOlWDhW_3Az7l1x-QNWc5WTV_fKJ2 2 часа назад

Ігор Кравець:

У мене питання до 73-х: люди, ви реально думали, що Коломойский, який здоїв Приватбанк, Укрнафту і вивіз усі гроші в офшори, проти якого порушено кримінальні справи у Великій Бритинії та США, Швейцарії, Ізраїлі та Кіпрі, повернувся для того, аби платити вам субсидії, пенсій і покращити життя??
Ви, реально так думаєте???
Ви продали майбутнє своє, своїх дітей і внуків.

показать весь комментарий
11.08.2023 13:43 Ответить
в дописі автор торкається доленосних для України питань, але ж хто на ці питання даватиме відповіді? це головне ... бо ******** політикум не здатний стратегічно мислити і напрацьовувати системні рішення не те що на десятиліття, а навіть на кілька років, хоча, які там роки, вони живуть сьогоднішнім днем..
стосовно мігрантів з Азії чи Африки, то думаю, якщо є бажання, щоб від України залишилась тільки назва, то це правильний шлях.. щоб не бути голослівним, наочний приклад у кацапні, де москва перетворюється на москвабад ..
показать весь комментарий
11.08.2023 18:19 Ответить
Проблема в невежестве.
показать весь комментарий
11.08.2023 18:34 Ответить
Подивіться на опит Ірландії, там є чому повчитися!
показать весь комментарий
14.08.2023 20:10 Ответить