Розстріл для нелюдів-чиновників і бізнесменів-мародерів... Чому б ні?

Майже протягом всього періоду війни в Україні викриваються «масштабні схеми» розкрадання коштів на постачанні продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлі неякісних бронежилетів, шоломів, обмундирування і навіть зброї та боєприпасів.

При цьому маржа корумпованих і нарваних чиновників та цинічних і безбожних «волонтерів-бізнесменів» сягає десятків мільярдів гривень. Так, так – саме мільярдів…

Особисто мою чашу терпіння переповнив зовсім «свіжий» випадок, коли між турецькою й українською митницями куртки, які мали б обігрівати наших бійців вже цієї осені, магічно перетворилися на "зимові повітрозахисні" з простих "камуфляжних" і на цьому перетворенні набрали цінової ваги з 29 до 86 доларів за штуку"… (до рішення суду будь-яку особу  й будь-яке відомство звинувачувати не можу).

Тобто в дійсності для наших військових, які знаходяться на передовій, завезли легкі літні жакети, які на папері значились зимовими теплими куртками.

Що це, як не дії, які є складовою навмисного убивства тисяч і тисяч захисників України?

Поставки здійснювались відповідно до багатомільйонного контракту турецькою фірмою «Vector avia hava araçlari», яка належить… громадянину України Роману Плетньову із Запоріжжя.

Все зрозуміло, коло замкнулось. Це чисто наша - українська злочинна схема горе-чиновників і псевдо-бізнесменів.

Сотні таких схем було впроваджено як до початку, так і за роки війни.

Декого з викритих нелюдів - ділків «на крові наших військових» підганяють під «підозру», після чого арештовують з правом внесення застави. Потім вноситься застава, потихеньку вщухають пристрасті, увага громадськості переноситься на інші події… І все.

Маю надію, що хоча би стрілочники (вони співучасники злочинів, але не головні в їх вчиненні) дійдуть до лави підсудних… А там ми почуємо всю правду про вище керівництво у злочинних схемах… Точніше, могли би почути, якби їм (стрілочникам) загрожувало сумірне покарання, а не «штрафи» і «умовні строки» на основі проплачених угод про визнання вини.

Що ж робити? Можливо підійшли би такі пропозиції?

Після здобуття незалежності скасування смертної кари стало актуальним питанням, оскільки таке покарання є неприпустимим для країн-членів Ради Європи, куди готувалася вступати Україна. Україна стала членом Ради Європи у листопаді 1995 року, але лише в лютому 2000 року ратифікувала протокол Європейської конвенції про захист прав людини, що стосується скасування смертної кари, на підставі чого Верховна Рада більшістю голосів внесла відповідні зміни до Кримінального кодексу.

Ніколи не був прибічником виняткової міри покарання, але сьогодні на перший план виходять інші пріоритети.

Може, на період воєнного стану, повернути у Кримінальний кодекс України таку міру покарання, як смертна кара у вигляді розстрілу?

Вона проситься у статті Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність:

- як цивільних, так і військових посадових осіб - за зловживання владою або службовим становищем, наслідком якого є розкрадання коштів при постачанні для українського війська неякісних або за завищеними цінами зброї, боєприпасів, обмундирування, продуктів харчування тощо;

- усіх осіб - за співучасть у привласненні, розтраті або заволодіння майном Збройних сил України або гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів чи товарно-матеріальних цінностей.

Так, наприклад, статтю 191 Кримінального кодексу України можливо було б доповнити частиною шостою приблизно такого змісту:

«Дії, передбачені частиною п’ятою цієї статті, вчинені в умовах воєнного чи надзвичайного стану щодо майна Збройних сил України або гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів чи товарно-матеріальних цінностей, - караються довічним позбавленням волі або смертною карою з конфіскацією майна» /на досконалість диспозиції не претендую/.

Звичайно, для таких революційних змін потрібна купа складних законодавчих та інших процедур, але для їх проведення, на мою думку, достатньо сил у апарату Верховної Ради України, народних депутатів та їх помічників.

Також здається, що Рада Європи пробачила б нам таке тимчасове порушення, тим більш, що воно викликане крайньою необхідністю.