Відповідальність
Є така негативна характеристика людини - "боїться відповідальності". Але відповідальність - це реально дуже страшно.
Я знаю хороших і дуже досвідчених бійців, не пияків і не завжди роздовбаїв, доля яких - завжди залишатися рядовими. Їх ніколи не призначать сержантами, а якщо й запропонують підвищення, то вони відмовляться. Вислів "чисті погони - чиста совість" насправді не натякає на непорядність командирів. Це скоріше про Ольжичеве "піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням".
Коли приймаєш рішення і віддаєш розпорядження - завжди щось може піти не так. І хай навіть не сталося нічого непоправного, тобою просто незадоволені - це вже дуже тяжко і неприємно. Коли відповідаєш лише за себе, чітко знаючи свої можливості - все набагато простіше.
У людей, які народилися командирами, менеджерами, організаторами - цієї проблеми немає. (Так, ними треба народитися. Стати без відповідних природних даних - неможливо, як співаком без музичного слуху).
Ці люди не бояться відповідальності. Коли щось пішло не так, їм легше це пережити. Але "легше" - не означає "легко".
Я це до чого. Пишу досі під враженням шаленої критики, яка обрушилася на Марія Берлінська після російської атаки на виставку дронів у Чернігові. Але я зараз не про цей конкретний випадок, я ширше. Вразило, майже вдарило, як після однієї помилки чи невдачі люди миттєво забувають (або не знають і дізнаватися не хочуть) про всі твої досягнення, про роки шаленої праці...
Знаєте, це як в в армії - якщо командир зі шкури вилазить, щоб забезпечити своїх бійців усім необхідним і завжди йде їм назустріч, це сприймається як належне. А варто один раз не відпустити у звільнення - стаєш ворогом.
Чесно, бачиш це і думаєш: "Та ну його нах щось робити. Краще сидіти тихо і не відсвічувати". Це погані, майже зрадницькі думки. Бо робити треба.
Я роблю по мірі сил. Але мені завжди було важко. Коли працювала фотокором, ніколи не користувалася редакційною технікою, лише власною, хоча власна була гірша. Завжди боялася, що розіб'ють у сутичці, чи сама десь загублю чи зламаю, а потім відповідати. Зламала своє - сама винна, якось вирішуєш цю проблему, а інші про це не знають і не обговорюють, що в тебе криві руки і тобі нічого довірити не можна. З цієї ж причини, крім крайньої потреби, не сяду за кермо чужої автівки.
Так це ж, блін, фотокамера чи машина. Шмат заліза й пластику. А коли на карті людські життя? Це ж капець, саме через те не дуже прагну робити військову кар'єру. Не хочу й не буду організовувати нічого, пов'язаного з серйозними ризиками. Та я навіть кредитів не беру! Не накопичила гроші - не роблю покупку. І живу спокійно. Ні перед ким не завинила, нікому нічого не винна, ніхто мене не хейтить, крім ворожих тролів, а вони не рахуються.
А комусь же треба щось організовувати. Робити ту саму військову кар'єру. Влаштовувати потужні заходи. Іти в політику, зрештою. Висуватися, а точніше кажучи - висовуватись. І миттєво ставати ворогом для більшості своїх. Бо а чого це він? Такого у нас не пробачають
Сидять і чатують, коли оступишся, щоб накинутись і порвати. Відбивають усе бажання й мотивацію.
Це дуже, дуже неправильно.
Ніщо настільки не гнівить Бога, ніщо так не оголяє людину, як лихослів'я, або засудження, або приниження ближнього. Чому ми не засуджуємо краще самих себе і наші гріхи, які ми достовірно знаємо і за які повинні будемо дати відповідь перед Богом? Навіщо захоплюємо (собі) Суд Божий?
Усі массові, резонансні трагедії були наслідками чийогось наведення.
P.S. Єдине зауваження. Мабуть треба розуміти, що якщо ми підриваємо їхніх воєнкорів і нам пох на цивільних, то вони теж будуть знищувати наших хоч трішки відомих діячів. Тому для різних конференцій побратимів, для виставок зброї та дронів, треба використовувати захищені місця.
Вона цього й добивається.
І вдячний піпл кладе їй цей дозвіл до ніг.
Нехай свій наступний захід робить у вашому місті, близенько до вашого помешкання.
. Яку посаду Ви займали в своєму житті? Що ви доброго зробили для країни та ЗСУ, під час війни? Ви все правильно робили, завжди? Чи ваша робота "з"їсти" тих, хто забезпечує воїнів всім необхідним, витрачаючи на цю нелегку роботу весь свій вільний час, здоро"я також власні кошти? Якщо так, тоді ви свою "роботу" добре робите...
Ракети не вибирають тільки прикордонні міста. Вони падають у Львові, Хмельницькому, Луцьку, Вінниці... Кожен мешканець наших міст зобов"язаний бігом бігти в "підземку" після початку повітряної тривоги. Разом і дітей прихопити з собою (своїх і чужих, які гуляють без батьків). Це не підлягає обговоренню...
Берлінська якісно робить свою роботу по звільненню України від кацапів, допомагаючи всім необхідним для нашої армії. Вона не концерти дає на площах. Вона організовує закупівлі і виробництво всього необхідного для ЗСУ.
.Ціль цього заходу точніше цих заходів це пошук інвесторів середньої руки. Хтось 10 кілодоларів може вкласти хтось 5 хтось 20. Вкласти в зразки які ще не побудовані і і які є ще тільки на папері у вигляді технічної документації і у вигляді макета. Бо наше МО голосно заявило десь два місяці назад що купить любий дрон. А от дати тз виробникам воно не хоче. А любий купить. Було внесено під цю хатію зміни в законодавство про безмитний ввіз запчастин і про можливість продати дрон на 25% дорожче ціни цих запчастин. Тобто було створено нішу яку мають заповнити бізнесмени. І тут люди які побачили можливість і заробити і робити потрібні для держави речі зіткнулись з тим що досвіду у них немає. А гроші які можуть дати 25%+ є. Чому + це окрема історія. І ці люди є в кожній області в кожному райцентрі. В мене в селі є. Тому і знаю тему бо пару місяців назад надавав деякі технічні консультації на рахунок елементів живлення для FPV дрона. І ось для цих людей і організовувались ці виставки. Людина яка б вирішила збирати квадрокоптери могла би там точно дізнатись що саме літає що саме потрібно, які модулі звязку використовувати, якої фірми ітд. Могла б уже вкластись в готове виробництво або в перспективний проект. Ринок одним словом. І реально ці виставки організовувала держава якраз на рівні ВЦА. Думаю я відповів і на перше і на друге питання. Залишилось третє. Чи обовязково було його проводити в центрі міста? Ні необовязково.
І тут в блозі Олександра Кочеткова почитайте. А потім назначайте винних.
То проходиш повз, як не вмієш спілкуватися з людьми.
Мені зовсім не притаманна істеричність. Почитайте свої дописи - гляньте в дзеркало
Погоджуюсь з тим, що брати відповідальність на себе - це важкий крок і важка ноша на плечах.
І мене обурює те, як українці за одну справу , яка пішла не так, перекреслюють багато добрих справ протягом багатьох років, які врятували тисячі українських життів.
Сподіваюсь, що пані Берлінська переживе цю несправедливу критику і знайде в собі сили йти своєю дорогою.
Ще в давнину було помічено, що немає пророка у своїй вітчизні. Ми будемо із захопленням говорити про Голду Меїр, про чужеземних реформаторів, але готові закидати живу камінням свою українську реформаторку.
Дякую за своєчасний і дуже потрібний сьогодні текст.
Японці розбомбили американський тихоокеанський флот, і що , президента Рузвельта цькували. Американцям вистачило розуму розуміти, що під час війни, яку не ти розпочав, бувають жертви. І що треба зціпити зуби і шукати способи знищувати ворогів.
Організація, звук, музика, накриття, відомі люди ...
І що ??
Під час війни за безпеку цивільних відповідає верховний головнокомандувач через призначені ним військово-цивільні адміністрації, які дають, чи не дають дозвіл на проведення публічних заходів. А не приватні особи, за якими попри війну залишається право діяти вільно всюди, де вони не порушують закони і норми, встановлені військо-цивільною владою.
Це явно теракт по наведенню, а не випадковість.
Винуватий хто ? Невістка !
А є безвідповідальність.
Що конкретно було у цьому випадку ?
Навіщо нам такі політики до яких нема довіри?
Приклад - квартал95 і Осел.
Постійно бреше і шукає винних.
Тоді і я організую в себе конференцію з розробки літаючих атомних підводних човнів для нашого флоту. Оголошення подам в усі ЗМІ, Фейсбук і в Одногласники. Оголошу про можливу присутність на заході, Зеленського, Байдена та Ніка Фьюрі.
А після того, як східні п*дараси запустять ракету, оголошу, що хто не сховався та загинув, той і винен, а я бачте, шокований хейтом.
Справа ж не в мотвації, не в патріотизмі, чи попередніх досягненнях! Справа в необхідності думати головою, та нести відповідальність за прийняті рішення, та особливо за наслідки таких рішень.