Виховні санкції: як виглядає гральний бізнес без Паріматч

Нещодавно Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) позбавила ліцензій кілька компаній, які займались організацією азартних ігор. Зокрема, без ліцензії залишилися ТОВ "Паріматч", ТОВ "Покерматч.ЮА" та ТОВ "Поінтлото".

КРАІЛ зазначила, що таким чином було виконано рішення Ради нацбезпеки та оборони (РНБО) про накладення санкцій на ці структури, ухвалене ще в березні цього року. Нагадаємо, це рішення спровокувало скандал, адже під санкції потрапив чи не найбільший оператор ринку азартних ігор в Україні.

Щоб зрозуміти масштаби – на початку року заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник заявляв, що весь обіг грального бізнесу в Україні складає приблизно 12-15 мільярдів гривень.

Санкції України, які вводяться зазвичай за зв'язки з Росією або її громадянами, опосередковано торкнулися сотень тисяч поціновувачів азартних ігор. Багато років гральний бізнес в Україні був під забороною. Лише 2019 року, з приходом до влади Володимира Зеленського, почалася його легалізація. 

Тіньові схеми не припинилися в один момент. Достатньо згадати скандал навколо IBOX-Банку, який був виведений з ринку на тлі обвинувачень у допомозі операторам ухилятися від сплати податків.

Схема полягала в тому, що банк нібито проводив фінансові операції гравців не за кодом "азартних ігор", а за кодом "ігор в інтернеті". Таким чином, оператори маскувалися за кіберспортом і платили менше податків.

Втім, легалізація і активна робота правоохоронців у цій сфері дала свої результати. Податкові платежі "ігорки" невпинно зростали - у 2023 році оператори сплатили в бюджет понад 3 мільярдів гривень. 

Тож введення санкцій проти найбільшого оператора, який одним з перших після повномасштабного вторгнення заявив про вихід з росії та припинення франшизи на території рф, були, м'яко кажучи, сюрпризом. Особливо враховуючи те, що легалізація грального бізнесу була однією з "фішок" команди Зеленського, а його оточення регулярно отримувало звинувачення від політичних опонентів у лобізмі різних операторів.

Особливої гостроти ситуації додало те, що влада так і не надала обґрунтованих причин та доказів, за якими було введено санкції.

Найбільший оператор, який в один момент фактично втратив бізнес, пішов шляхом публічного оскарження прийнятого РНБО рішення. Адже гральний бізнес – це, в першу чергу, гравці, яких в Україні дуже багато. На сайті президента з'явилася петиція про скасування санкцій проти "Паріматч", яка швидко набрала 25 тисяч підписів.

Президент на неї відповів. І доручив Кабміну розібратися в ситуації і оцінити підстави для введення санкцій. Що, знову ж таки, ніяк не завадило КРАІЛ відкликати ліцензію. У комісії наголошують – присутність у санкційному списку є підставою для втрати ліцензії за законом.

У самій компанії "Паріматч" стримано відреагували на рішення КРАІЛ. У прес-службі наголосили, що компанія одразу зупинила діяльність у березні 2023 після введення санкцій. 

"З того часу всі ліцензійні онлайн ресурси і сервіси компанії не працюють. Натомість за цей період збільшилася кількість сайтів-підробок бренду Parimatch та шахраїв, які бажають зловмисним шляхом заволодіти коштами гравців", - заявили у компанії, додавши, що не збираються відновлювати роботу в Україні до моменту зняття санкцій.

У КРАІЛ зазначили, що серед вимог до організаторів азартних ігор є обмеження щодо того, що здобувач ліцензії не перебуває під санкціями. "У разі прийняття РНБО рішення про скасування санкцій Паріматч зможе подати заяву на отримання нової ліцензії", - зазначили у КРАІЛ.

Що робити з санкціями?

Механізм санкцій ще до початку повномасштабного вторгнення росіян доволі ефективно використовувався державою для викорінення впливу агресора. Можна згадати закриття каналів Віктора Медведчука, і багато інших випадків.

Але траплялися і випадки маніпулювання санкційними списками з боку силовиків.

У травні 2021 року РНБО ввела санкції проти 557 "злодіїв у законі", а вже в жовтні виявилося, що санкції проти 108 людей були введені помилково. Опозиційні депутати тоді стверджували, що зайві фігуранти опинилися у списках з легкої руки підлеглих екс-міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Тоді звільнений міністр пояснював цю ситуацію тим, що папки з санкційними списками роздавали за 5 хвилин до засідання, а деякі прізвища вносили "з голосу".

А голова президентської фракції у парламенті Давид Арахамія розповідав, що зайві прізвища кимось вносилися спеціально, а за такі "помилки" відповідальним особам пропонували від 100 до 300 тисяч доларів.

У випадку з «Паріматч», у статті Forbes.UA висловлювалася версія, що санкції проти компанії були результатом помсти з боку одного з гравців ринку, власники якого мали російське коріння.

Експерти також висловлюють сумніви щодо чистоти мотивів санкцій. «До державної безпеки воно точно не має відношення. В результаті ми просто отримали банальний переділ грального ринку в інтересах інших компаній», - вважає економіст Олексій Кущ.

Інший економіст Борис Кушнірук зазначає, що сьогоднішній санкційний механізм вкрай непрозорий та незрозумілий. "Впевнений, що після завершення війни та скасування воєнного стану Україну чекає цунамі судових позовів до українських, а згодом міжнародних судів щодо конституційності санкцій щодо тих чи інших українських фізичних та юридичних осіб", - наголошує він.

На його думку, позасудовий характер застосування санкцій "створює величезні можливості для зловживань".

Олексій Кущ пропонує відмовитися від позасудового механізму санкцій, який дає можновладцям необмежені корупційні можливості для захоплення активів і переділу ринків, та  взяти за основу американський досвід ведення санкційної політики. Там введенню санкцій передує розслідування та підготовка аналітичних матеріалів. Санкції на заході ніколи не приймаються спонтанно. Україна має розробити спеціальний закон на кшталт американського під умовною назвою «про протидію ворогам Америки».