"Золота година" та реалії порятунку життя на фронті

Сьогодні вночі (01.09) я надавала допомогу бійцю, який був поранений 29.08

Покажіть цей пост кожному ідіоту, що стверджує, що в нас евакуація вкладається в "золоту годину"

Кожній падлі, яка каже "яка ще кров до госпіталя"

Кожному, хто поняття не має, як помирають люди на фронті

І це не якась спецоперація ГУР в тилу ворога

Це навіть не найгарячіша ділянка фронту

Це звичайний піхотинець, якого неможливо було вивезти з позиції через щільність обстрілів

Він живий, але в відновленні функціональності кінцівки я не впевнена (не турнікет, перелом зі зміщенням)

Просто дайте рятувати поранених так як потрібно

- Погрози криміналом бойовим медикам за надання допомоги

- Сувора догана начмеду який не прийняв неякісні турнікети

- Вплив на уряд щоб не пропустити постанову про переливання крові до госпіталю

- Ручне переконування начмедів / лікарів що їм не потрібна кров

- Відмова закуповувати якісні турнікети та аптечки по причині "нема стандартів" (10й рік війни) або "ви лобіюєте виробників" (да, я лобіюю виживання, це сильно краще ніж здохнути від китайського турнікета)

Дякую моїй армії за таке командування військовою медициною

Господи, просто не заважайте