Індекс Корнацьких - 2
Попередня стаття з нагоди 25-річного ювілею моєї війни з українськими можновладцями за верховенство права, з якою можна ознайомитися ТУТ https://censor.net/ua/blogs/3440072/ndeks_kornatskih ,закінчувалася констатацією печального факту: президент Зеленський за понад чотири роки його президентства поки що навіть не похитнув систему «правового безпредєлу», вибудувану за його попередників.
Як і станом на 1998 рік, коли почалася «земельна епопея Корнацьких», так само і зараз принципи верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України, невідворотності покарання тощо є недіючими, мертвими.
Якою вона була при Кучмі, при Ющенку, при Януковичу, при Порошенку, ця хитро вибудувана під прикриттям «правильних» публічних декларацій система протиправної діяльності можновладців - такою вона залишається і функціонує при Зеленському.
Це означає що Зеленський, так само як і всі його попередники, не виконує найважливіших повноважень Президента України, встановлених статтею 102 Конституції України - повноважень гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Належна діяльність чи злочнна бездіяльність президентів у цій частині їх повноважень є головним фактором або збереження і укріплення, або руйнації української державності.
Саме бездіяльність президентів у цій сфері є безпосередньою причиною всіх тяжких проблем України.
- Більш як 30-річна антиконституційна діяльність політичних партій, що довела український народ до злиднів а Україну до межі існування.
- Створене «політичною елітою» неконституційне і людиноненависницьке законодавство.
- Виключно антинародні реформи як спосіб протиправного збагачення «політичної еліти» шляхом наглого грабежу народної власності.
- Недосяжне для пересічних людей правосуддя, яке існує лише на папері та в промовах «еліти».
- Неправосудна судова система.
- «Легалізовані» кримінальні угрупування під назвами прокуратури, податкові, митні, правоохоронні органи.
- Тотальна корупція тощо.
Все перелічене вище та дуже багато інших катастрофічних проблем є прямим наслідком невиконання президентами України їх повноважень гаранта додержавння Конституції.
І як плід усіх цих злочинів «еліти», з президентами включно, закономірний результат у суспільних настроях: «А для чого нам така держава, в якій ми, народ, що за Конституцією є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, насправді є лише об‘єктом безкінечних знущань, по суті геноциду ?!».
У кращому випадку такі настрої передують революційному вибуху, у гіршому - сепаратизму і колаборації обездолених у власній державі людей із зовнішніми ворогами, бажаючими перекраяти карту Європи за рахунок територіі України.
Прямим наслідком вищезазначеної бездіяльності президентів України є понад 30-річна злочинна внутрішня політика, зокрема здійснена українською «елітою» за кремлівськими настановами антиконституційна ліквідація демократії/народовладдя в особі місцевих Рад як повноцінних органів державної влади, внаслідок якої у 90-х - 2000-х були доведені до розрухи і приречені на вимирання десятки тисяч сіл, селищ, містечок, позбавлених власних бюджетів.
У 2014-2021 роках відповідно до цієї геноцидної промосковської політики у конституційний лад України було забито чи не останнього цвяха - ліквідовано понад 12 тисяч вже повністю безправних сільрад, проведено грубо антиконституційну і руйнівну для української державності «реформу адміністративно-територіального устрою», якою на превелику радість зовнішнім ворогам зламано територіальну цілісність України, поставлено на межу існування її унітарність і соборність.
Означеними «реформами децентралізації» державно-правовий і адміністративно-територіальний устрій України було абсолютно чітко, один в один, підігнано під модель державного устрою суб‘єкта РФ. Це неспростовне свідчення того, що Україну цими «реформами» готовили до здачі, до «входу в склад РФ». Про це є кримінальне провадження за моєю заявою, яке не розслідується так само, як і всі інші провадження щодо тяжких злочинів керівників України.
Саме наслідками цих «реформ», цих злочинів президентів та «еліти» загалом, пояснюються прояви сепаратизму в Криму, на Сході та на Півдні України.
Підривна робота «п‘ятої колони» - так, це теж, але й існування та процвітання протягом десятиліть, і навіть тепер під час війни, цієї ворожої агентури - це теж прямий наслідок невиконання президентами своїх конституційних обов‘язків.
Як глава держави і гарант народного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, президент зобов’язаний у відповідності до статті 102 та частини третьої статті 106 Конституції України своїми указами і розпорядженнями безкомпромісно зупиняти навіть замахи на порушення норм і принципів Конституції України, не кажучи вже про їх порушення, та услід за тим ініціювати їх заборону у визначений Конституцією України спосіб.
Саме цим мала б займатися адміністрація президента (як би вона не називалася) - моніторингом стану конституційного правопорядку в державі, роботою із скаргами та зверненнями громадян і підприємців, виявленням порушень додержання Конституції та підготовкою проектів указів і розпоряджень президента про їх негайне припинення!
А не тим, чим канцелярія президента переймається зараз!
Якщо президент реагує на недотримання норм і принципів Конституції не юридичними діями, що продиктовані його конституційними повноваженнями, а усно, просторікуючи публічно чи на службових нарадах як це неправильно і нехорошо - порушувати Конституцію, - то це де-факто не президент, не глава держави і не гарант додержання Конституції - це таке ж брехло, тріпло, порушник Конституції і злочинець, як і всі інші можновладці-злочинці.
У попередній статті («Індекс Корнацьких») я на власному прикладі абсолютно законного інвестування в земельні активи та агробізнес показав як воно буває, коли інвестор хоче жити і працювати по легітимному закону, а не по «законах» корупцїйної мафії. Він у цьому випадку є ворогом усього їхнього кодла, яке вже понад тридцять років називається «українська політична еліта».
У ще гіршу ситуацію така людина попадає, коли має сміливість відкрито піти проти бандитів при владі та добиватися справедливості.
Шалена адміністративна протидія всіх можновладців, від місцевих до президента, особиста бандитська поведінка Президента України Кучми, відкрите, публічне віддання ним злочинних вказівок жорстоко розправитися з ні в чому не винними людьми, багаторічне тупе прокурорське, міліцейське і судове свавілля на виконання дико протиправних вказівок керівного самодура - все «одним пакетом», як спосіб урядування.
Так тривало за Кучми і дещо кволіше продовжилося за Ющенка, але як пізніше виявилося, це ще були «квіточки». Згодом за мене взялися набагато крутіше.
- Понад 70 (сімдесят) абсолютно безпідставно порушених, сфальсифікованих (в тому числі за межами України) з метою кинути мене за грати кримінальних і близько 200 (двохсот) адміністративних «справ». Це тільки у 2012-2013 роках. Були і до того, й після того, і досі є.
- Навала податкових та усяких інших інспекцій з десятками незаконних «перевірок» з однією метою - задушити абсолютно законослухняне підприємство. За повної відсутності на те підстав.
- Арешт і засудження до трьох років позбавлення волі ні в чому не винної жінки-головного бухгалтера Агрофірми Корнацьких, щодо якої моїми та адвокатів титанічними зусиллями вдалося добитися виправдання і звільнення лише у 2014 році.
- Дворічне полювання усієї української міліції за директором Агрофірми Корнацьких, який мусів з літа 2012 і до літа 2014 року переховуватися в «правовій Україні» як партизан від фашистів у роки окупації.
- Безпрецедентні за свавіллям «влади» по відношенню до мене та до десятків тисяч виборців чергові 2012 та повторні 2013 року вибори народного депутата України по одномандатному 132 виборчому округу, які я обидва рази виграв, відкрита фальсифікація «владою», в присутності безпорадних «демократичних» спостерігачів, результатів цих виборів, штурм окружної виборчоі комісії спецпідрозділами міліцїї «Беркут» для захоплення виборчих бюлетенів, Первомайський Майдан кінця жовтня/початку листопада 2012 року, повстання біля Первомайської ОВК-132 тисяч людей проти цього свавілля.
- Небачений за масштабами і зухвалістю, скоординований центральними, обласними і районними оранами влади розбійний напад 18 червня 2013 року до двухсот озброєних бандитів, під прикриттям і за співучасті міліціі, на Агрофірму Корнацьких біля села Чаусово-2, та масове селянське ополчення проти цієї мафії на захист Агрофірми Корнацьких.
- Продовження після Революції Гідності й до сьогодні злочинів бандитських режимів Кучми та Януковича зрадниками народу «лідерами партій Майдану», перевертнями у погонах і мантіях та іншими корупціонерами за часів Порошенка та Зеленського.
І це тільки дещиця того що відбувалося і триває. Описати всі події 25-річного свавілля «влади» проти Корнацьких фізично нереально - часу й інтернету не вистачить.
А в основі цього середньовічного жаху - грубо протиправне, неналежне, але таке як треба для «еліти», тлумачення всіма органами влади законодавства, що повністю обнуляє конституційний правопорядок. В тому числі, з моменту набуття ними чинності, принципи верховенства права і найвищої юридичної сили Конституції України, всі інші принципи правової держави.
Що з часів Кучми змінилося, так це хіба що зовнішня поведінка наших президентів. За допомоги віртуозних піар-технологій обману народу «гаранти» навчилися майстерно ховати власне і очолюваної ними державної системи свавілля під товстою шкаралупою цинізму, брехні, демагогії та підміни понять.
А «правовий беспредєл» та «правовий» маразм як були основною рушійною силою діяльності «влади» і «держави», так і продовжують бути. Започатковані режимом Кучми і ним самии, активізовані бандовладою Януковича, продовжені після Революції Гідності рейдерами під «дахом» Авакова та інших «лідерів Майдану» процеси «правового безпредєлу», в тому числі захоплення землі Корнацьких, а також безнаказаність бандитів при владі та їх партнерів з криміналітету тривають і досі !
Протягом вже одинадцяти (!!!) років «готова до об’єднання з ЄС і НАТО», а насправді вусмерть протиправна «правова» система України не визнає і не скасовує наслідків явно протиправних, нікчемних актів голови Первомайської РДА, який «розпорядився» законно приватизованою та законно викупленою у власність землею, так само явно протиправних та нікчемних реєстраційних дій (бо вчинені відповідно до тих нікчемних розпоряджень голови РДА) по видачі 773 підставним особам «державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення ОСГ» - а насправді просто рейдерських «документів».
За умови дії в Україні принципів веровенства права, найвищої юридичної сили Конституції України, невідворотності покарання за правопорушення ці завідомо недійсні, нікчемні, з моменту їх видання мертві, такі що не мають юридичної сили «правові акти» навіть не виконувалися б, а будучи виконаними за великий хабар або під примусом, «під дулом пістолета», ніким ні в органах влади, ні поза ними не визнавалися б і не діяли, як наприклад сувенірні банкноти замість казначейських.
За умови дії в Україні принципів правової держави для усунення наслідків видання таких кричуще протиправних, нікчемних «правових актів» і вчинення на їх основі так само кричуще протиправних, нікчемних реєстраційних дій органи влади вищого рівня, а Президент України перш за все, мали б негайно, як тільки їм стало про це відомо, належним чином відреагувати.
Їм було б достаньо кількох робочих днів, ну нехай місяця, щоб розібратися і скасувати чинність цих нікчемних «актів», і внести відповідні зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Підкреслюю: скасувати виключно ЧИННІСТЬ протиправних «актів», тобто їх фізичне існування, із скасуванням запису щодо їх існування у відповідному реєстрі включно. А не як правові документи, як джерела прав. Визнавати їх недійсними нема жодної потреби, тому що вони є недійсними з моменту їх видання, тобто є від самого початку їх видання пустими папірцями, що не мали юридичної сили і не підлягали виконанню.
Так само підлягає скасуванню чинність, тобто фізичне існування в державному реєстрі, запису щодо «державної реєстрації» неіснуючих, таких що не могли виникнути в силу нікчемних розпоряджень і не виникли у підставних осіб, земельних прав. Як і злочинне «розпорядження» злочинця під назвою «голова РДА», так і реєстраційна дія злочинця під умовною назвою «державний реєстратор» була від самого початку чинною, але недійсною.
Чинні, але з моменту їх видання недійсні, такі що не мають юридичної сили та не підлягають виконанню - таким у правовій державі тільки й може бути правовий статус усіх протиправних «правових актів».
В Україні на шахрайському ототожненні «елітою» (з суддями Конституційного Суду України включно) термінів «чинність» і «дійсність» правових актів вибудована вся злочинна офіційна доктрина протиправного тлумачення частини другої статті 152 Конституції України.
«Доктрина свавілля», як я їі називаю.
Шляхом ототожнення цих абсолютно різних за значенням юридичних термінів («чинність» і «дійсність) «еліта» «знаходить» у частині 2 ст.152 Конституції те, чого там і близько нема - що неконституційні «правові акти» (лапкИ мої) мають юридичну силу з моменту їх введення в дію і до визнання їх нечинними рішенням КСУ. Більш детально про цю дику юридично-подібну маячню можна прочитати ТУТ https://censor.net/ua/blogs/3419960/yak_elita_i_ksu_grobyly_verhovenstvo_prava і буде в наступних публікаціях.
Я публікую цю мою історію 25-річної війни законослухняних людей з «владою» за їх власне виживання та чесний бізнес, за людські права, не з метою пожалітися чи поскаржитися - виключно з метою показати реальне катастрофічне становище з верховенством права в Україні.
Показати щонайперше зарубіжним партнерам України, без яких зараз українська держава не проіснує і пів-року. Вони з весни 2022 року буквально утримують Україну за рахунок власних ресурсів і воєнної допомоги, і водночас продовжують докладати зусиль до порятунку України від її внутрішніх проблем.
Головним чином правових та корупційних.
І тут біда. Недолугі «грантоїди» та брехливі як собаки, підконтрольні олігархам, корумповані, а нерідко і прямі агенти зовнішнього ворога, українські можновладці постійно, системно вводять зарубіжних друзів України в оману.
Їх орієнтують не на необхідність усунення першопричин проблем - тому що в числі цих проблем і самі українські урядовці, - а на безкінечний і завідомо безплідний процес «косметичних реформ». Наприклад, шляхом проведення кадрових конкурсів, створення наглядових рад тощо.
Шановні зарубіжні друзі України, керівники США, ЄС, держав-членів ЄС !
Це в буквальному змісті «мертвому припарка», фікція, такі «реформи»!
Тому що принципи верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України, всі інші загальновизнані у світі принципи правової держави, завдяки умисним діям українських можновладців є від самого початку їх імплементації в законодавство мертвими.
Їх треба спочатку реанімувати, ввести в дію, а вже потім дбати про їх дотримання !
Наразі їх заміняє протиправна, але офіційно діюча «Доктрина свавілля». Яку треба чимскоріше скасувати, ввівши в дію належну, правову, таку що відповідає Конституції України офіційну доктрину конституційного правопорядку.
Це можна зробити дуже швидко шляхом належного застосування конституційних повноважень Президента України як глави держави і гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Думаю що президент Зеленський до такого (належного) виконання цих священних обов‘язків вже дозрів, для запуску процесу порятунку і відродження України залишилося лише прийняти остаточне рішення та підготовити належні проекти документів.
Допоможіть йому зрушити з місця і вирішити цю «проблему проблем», підтримайте президента Зеленського на цьому доленосному для України шляху, і тоді Україна стане дійсно правовою, демократичною, у всіх сферах могутньою державою, дійсно достойною бути членом ЄС і НАТО.
Індекс Корнацьких показує, що проводити зміни саме час.