Провокація Ідальго. Мер Парижа йде стопами мера Москви заохочуючи агресію на Кавказі

Мер французької столиці Анн Ідальго відома завдяки своїй активній зовнішній політиці, насамперед на Південному Кавказі. Незважаючи на те, що ця тема знаходиться далеко за межами службових повноважень Ідальго, у серпні цього року з особливою старанністю вона взялася за лобізм. Анн Ідальго виділяє фінанси на підтримку вірменського сепаратистського анклаву в азербайджанському Карабаху, часто їздить туди і до Єревану, а також регулярно зустрічається з керівництвом сепаратистів. Більше того, Ідальго надсилає листи міністру закордонних справ Франціїі з закликами визнати "Республіку Арцах" – фактично створити в азербайджанському Карабаху ще одну Вірменську державу. Таких радикальних дій не робить навіть сама Вірменія.

Мер Парижа також закликає владу своєї країни побудувати там аеропорт і вимагає від президента Макрона внести на обговорення Ради безпеки ООН резолюцію про міжнародне військове втручання у Карабаху.

Бурхлива активність Ідальго в регіоні, що знаходиться більш ніж за 4500 км від Парижа – сфери її прямої відповідальності, - нагадує аналогічну активність мера Москви Лужкова в Криму, напередодні анексії півострова. Свого часу градоначальник російської столиці робив те саме, що його французька колега: регулярно навідувався до Криму, зустрічався з місцевими радикалами, які виступали за вихід зі складу України, надавав їм фінансову допомогу і робив заяви на підтримку сепаратизму.

Дії Лужкова стали важливою ланкою у захопленні українського півострова. Дивно, що активність Ідальго, яка носить усі ознаки підготовки до агресії, багатьма на Заході сприймається як "боротьба за самовизначення" сепаратистського анклаву. Тим більше у світлі настільки недвозначних історичних паралелей.

2002 року мер Лужков заявляв: "Крим – це особливий регіон Росії!". Через 20 років історія повторилася вустами Ідальго, після зустрічі з "президентом" сепаратистського анклаву Арутюняном вона сказала: "Париж звернувся до уряду Франції з проханням визнати незалежність Республіки Арцах".

Вже 2007 року Лужков у ході візиту до Криму добряче наважився: "Севастополь не віддамо!". У квітні минулого року Ідальго у зверненні до вірмен вирішила висловитися радикально: "Ваша битва – наша!".

Подібних цитат безліч. Лужков: "Росія вирішуватиме питання державної власності Севастополя на користь свого державного права". Ідальго після чергової зустрічі з Арутюняном: "Париж завжди буде поряд із Арцахом та його народом, захищаючи його права на самовизначення...".

Наполегливі вимоги Ідальго "визнати Арцах" виглядають дивовижнішими, що його не визнає навіть сама Вірменія. Крім того, наприкінці грудня 2022 року мер Парижа закликала Францію відновити аеропорт у центрі сепаратистського анклаву в Карабаху.

У той час, як Ідальго проявляє активний інтерес до Карабаху, французькі ЗМІ, мозкові трести і навіть Вікіпедія, активно коментують її сумнівну ефективність як мера:

П'ять років тому французьке видання 20 Minutes повідомляло: "Діяльність Анн Ідальго об'єктивно дуже погана, варто лише подивитися на тяжкий стан паризьких фінансів та погіршення якості життя з показниками забруднення, що постійно зростають"; мер V округу Парижа Берту звертав увагу на величезний розрив між її заявами та реальністю: "Фактично містом ніхто не займається. Париж огидний, купівельна спроможність падає, сім'ї залишають столицю".

Про те, що мер Ідальго руйнує Париж, попереджав і журнал Valeurs actuelles: "Згідно з результатами опитування центру Odoxa, 57% жителів Іль-де-Франс незадоволені діяльністю Анн Ідальго... Найгірше, згідно з цим опитуванням, 71% вважає нинішнього мера Парижа занадто "авторитарним", 65% - "далеким від народу", а 63% обурюються манерою мера говорити незрозумілими фразами... Треба сказати, що мерія Парижа, яка з місяця на місяць перетворювалася на величезне комунікаційне агентство, щоб краще приховувати свою жахливу бездіяльність, більше не може приховувати некомпетентність свого керівника, який, безсумнівно, залишиться в історії столиці як той, хто зруйнував одне з найкрасивіших міст світу".

Сайт "мозкового тресту" Institut de Recherches Economiqueset Fiscales також порушував питання про некомпетентність чиновниці: "Історія Ганни Ідальго на посаді мера Парижа – це історія про розтрату державних грошей та неповагу до платників податків".

Навіть Wikipedia не оминула увагою Ідальго та її високий "професіоналізм": "#SaccageParis – це рух, спрямований на засудження деградації спадщини, культури та суспільства, яку зазнав Париж під керівництвом Анн Ідальго... Через рік після початку руху хештег #SaccageParis асоціювався майже з 3 млн. повідомлень, опублікованих у Twitter; позначку 3,5 млн. було пройдено наприкінці травня 2022 р.".

Про неефективність її як мера неодноразово писало Le Figaro. В одній з останніх публікацій видання взагалі виявило, що у 2017 році майже половина річної суми, яку вона отримала на представницькі витрати, була витрачена на купівлю одягу великих брендів...".

Замість виконання своїх прямих посадових завдань Анн Ідальго сконцентрована на такому віддаленому регіоні, як Південний Кавказ. Все це виглядає як навмисне розпалювання конфлікту в і без того неспокійному регіоні. Вигодонабувач у цьому випадку навіть не Вірменія. Єдиною країною, якій необхідно "повільне горіння" конфлікту в Карабаху, є Росія.