Як Україна виконує вимоги на вступ до ЄС. Частина друга

Час підбивати підсумки напередодні жовтневого іспиту з виконання вимог на вступ до Європейського Союзу. У першій частині матеріалу ми зосередилися на тих моментах, де Україна повністю або майже повністю виконала вимоги від ЄС. Однак не все так позитивно. Сьогодні згадаємо про 4 інші рекомендації європейських екзаменаторів, зокрема й ті, де ми відверто гальмуємо.

Привести в порядок законодавство про боротьбу з відмиванням грошей та затвердити план реформування правоохоронного сектору

Здавалося би, ми добре почали рухатися в боротьбі з відмиванням грошей. Іще у вересні 2022 року було прийнято три законодавчі ініціативи, які мали би цьому сприяти:

• щодо спрощення порядку інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу;
• про ратифікацію Додаткового протоколу до конвенції Ради Європи про запобігання тероризму;
• про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.

Проте серйозні нюанси виникли з останньою ініціативою, адже окремі парламентарі проголосували ЗА відверто шкідливі правки, які послаблюють фінансовий моніторинг публічних діячів всупереч стандартам FATF і вимог Директиви ЄС. Аби виправити це непорозуміння, Кабмін вніс новий законопроєкт, який має відповідати вимогам FATF. Він іще не проголосований, але сподіваюся, що це питання короткого проміжку часу, адже законопроєкт включений до порядку денного дев’ятої сесії. Наразі засвідчимо, що вимога не виконана.

Впевненіше Україна рухається щодо реформування правоохоронного сектору. В листопаді минулого року за наказом Генпрокурора було створено Міжвідомчу робочу групу (МРГ), до якої ввійшли правоохоронні органи (Мін’юст, СБУ, Нацпол, митна служба і тд), а ще представники ОП, Кабміну та міжнародні партнери. У січні 2023 року МРГ закінчила розробку комплексного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023–2027 роки. У травні президент схвалив план своїм підписом.

Тому, фактично цю вимогу ми виконали. План може доповнювати та включати додаткові заходи безпеки (зважаючи на воєнний стан), але це скоріше нюанси. З головним завданням ми впоралися.

Запровадження антиолігархічного закону

А ось тут якраз перешкод вистачило. У вересні 2021 році ми прийняли антиолігархічний закон. Суперечливий, з його змістом можна було сперечатися, але на той момент тривав активний курс проти олігархічного впливу, тож ми прийняли його в тому вигляді, у якому він був.

Однак висновки щодо нього ми отримали аж тоді, коли в Раді змінився голова. Закон ми приймали за спікера Разумкова, а негативний його підсумок отримали при спікері Стефанчукові. Венеційська комісія вказала на системні проблеми чинного законодавства, заявивши, що закон "потенційно може бути використаний у політичних цілях". Натомість Венеційка запропонувала такі системні впровадження:

• створення та впровадження ефективної конкурентної політики;
• посилення боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади та запобігання корупції;
• підвищення прозорості державних закупівель;
• зміцнення плюралізму ЗМІ, а також прозорості прав власності на ЗМІ;
• посилення реалізації заходів щодо боротьби з відмиванням грошей, забезпечення доступу до точної актуальної інформації про бенефіціарну власність, поліпшення правового режиму щодо політично значущих осіб;
• поліпшення правил участі у політичних партіях і виборчих кампаніях та наявних механізмів контролю;
• внесення змін до податкового законодавства.

12 липня 2023 року було зареєстровано законопроєкт, який мав би мінімізувати вплив олігархів на політичні партії та вдосконалити механізми державного фінансування. Парламент підтримай його в другому читанні: ініціатива повертає обов’язкову звітність партій та дає можливість НАЗК проводити їх перевірку. Закон ми прийняли ще в серпні, але президент досі його не підписав. Через це ми зараз не можемо говорити про виконання цього пункту.

Нейтралізувати корисливий вплив на медіа

Одна з вимог до нас — подолати вплив суб’єктів з корисливими інтересами через закон про ЗМІ. Закон має бути узгоджений з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надавати повноваження незалежному медіарегулятору.

У грудні 2022 року Рада 299 голосами ЗА підтримала законопроєкт "Про медіа". Згідно з ним визначаються правові засади діяльності у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та контролю у цій галузі. Відзначу, що прийнятий закон враховує вимоги Директиви ЄС, що є ключовим у цьому питанні.

Проте цього було замало, тож у травні 2023-го ми також прийняли ініціативу про рекламу, яка враховує цю ж директиву. Разом з цим законопроєктом можна говорити про повне виконання Україною вимоги Єврокомісії щодо роботи ЗМІ.

Закон про нацменшини

Відносини парламенту з законом про національні меншини тривають уже другий рік, але досі не вдавалося остаточно прийняти таку ініціативу, яка би задовольняла всіх. Проте питання постало гостро, коли це стало однією з вимог Європейської комісії.

Через це Верховна Рада 13 грудня 2022 року ухвалила Закон України "Про національні меншини (спільноти) України". Закон закріплює визначення "національні меншини (спільноти)", їхні права, свободи та обов'язки, а також особливості відповідної державної політики тощо.

Експертний висновок Венеційської комісії, який ми отримали після ухвалення закону, був негативним. Комісія рекомендує переглянути використання мов національних меншин в освіті, медіа, книговиданні, в публічних заходах та в покажчиках географічних назв.

Рада відреагувала на це новим законопроєктом. У ньому є дуже суперечливий момент: якщо парламент ухвалить рішення про скасування статусу рф як держави-агресора чи окупанта — то за 5 років деякі норми закону про нацменшини зможуть працювати і стосовно російської мови.

21 вересня 2023 року ВРУ ухвалила зміни до закону про нацменшини, які покликані врахувати деякі зауваження Венеційської комісії. Водночас питання регулювання законодавства про нацменшини ще залишається на порядку денному. І у вказаному Законі передбачається доручення Кабміну підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проєкт закону, спрямований на врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин в окремих сферах.

Що далі?

Є шанси, що влада до кінця цього року розпочне діалог із Європейським Союзом про нашу подальшу інтеграцію. Враховуючи попередні результати виконання Україною семи вимог, можна говорити про хорошу динаміку нашого руху до ЄС. Проблеми все ще є, але ми маємо доволі непогані переговорні позиції як для воюючої країни, яка отримала статус країни-кандидата лише в червні минулого року.

Допрацювати недоліки та довести виконання всіх вимог до кінця — в наших силах. Морального права затягувати з цим ми не маємо, бо наразі наш вступ до ЄС вимірюється не часом, а життями, які Україна віддає за свій цивілізаційний вибір.

Ярослав Юрчишин