14034 посетителя онлайн
8 766 35
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Карабахські уроки

карабах

В Україні наразі триває війна. Ллється кров, гинуть люди. Взаємини з нашими західними партнерами та союзниками не такі безхмарні, як були ще рік тому. Попри відчутні втрати на фронті до військоматів давно не стоять черги. А корупційні скандали ллються наче з рогу достатку.

Природно, що зранена нація зосереджена на собі. Але зараз за тисячі кілометрів, у найвіддаленішому куточку Європи (чи то пак на фронтирі Європи та Азії) відбувається розвʼязка трагедії, яка закладає патерни на майбутнє і пропонує Україні уроки, які нам ще належить засвоїти.

Вірменія на початку 90-х виграла війну, але програла майбутнє. Перемога у Першій карабахській війні викликала в Єревані ейфорію, країна замість реформ занурилась у корупцію, а замість ставки на власні сили довірилась безпековій парасольці Росії. Карабахський клан "переможців", що 20 років був при владі у Вірменії, сприйняв результати війни як ліцензію на інкасацію країни. Як результат: корупція, бідність, занепад та принизлива поразка в "одноденній війні"з Азербайджаном, коли Єреван був змушений визнати суверенітет Баку над Нагорним Карабахом так і не вступивши в бій...

Азербайджан на початку 1990-х поступився територіями, але зосередився на розбудові держави. Попри те, що сучасний Баку далекий від стандартів демократії, Алієвим вдалося збудувати ефективну державу, збільшити на порядок ВВП, модернізувати армію, знайти своє місце у світовій економіці, залучити інвестиції провідних компаній світу. Вибудувати стратегічний альянс з Туреччиною, не увійшовши в прямий конфлікт з Росією.

Головний урок з нагорно-карабахської трагедії, яка розтягнулася в часі більш як на 30 років, очевидний. Реформи важливіші за території. Модернізація країни, проведена завдяки реформам, дозволяє виграти війну. Причому саме модернізація кардинально зменшує ціну перемоги.

Урок другий. Аби виграти війну, потрібно вести максимально прагматичну зовнішню політику. Як приклад, мусульманському Азербайджану вдалося вибудувати вкрай ефективні та взаємовигідні взаємини з Ізраїлем, який став одним з головних постачальників модерної зброї до країни. Водночас прагматична політика Баку щодо Росії фактично нейтралізувала потенційні вигоди Єревана від участі Вірменії в ОДКБ. В найбільш критичний для вірмен час Росія без жодних вагань зрадила свого головного союзника на Південному Кавказі, розмінявши рештки статусу гаранта безпеки в регіоні на політичну помсту Пашиняну. Що ще раз нагадує: ставку слід робити насамперед на власні сили та власну спроможність. Будь-які зовнішні гарантії безпеки можуть виявитись варіаціями на тему добре знайомого українцям будапештського меморандуму.

Урок третій. Залучайте на свій бік глобальних економічних гравців. В той час, коли Баку проводив у Карабасі "антитерористичні заходи локального характеру", через які Франція скликала Радбез ООН і які засудили США та Німеччина, верхівка British Petrolium відзначала в Баку 100-річчя Гейдара Алієва (який насправді народився у травні, але напевно як день народження британського монарха, сторіччя батька-засновника сучасного Азербайджану можна святкувати цілий рік). Попри впливову вірменську діаспору, особливо у Франції та США, економічні інтереси таких монстрів як BP чи Exxon, учасників "контракту століття", укладеного в Баку 29 років тому, завжди щонайменше балансуватимуть, якщо не переважатимуть, занепокоєння вірмен.

Реінтеграція Нагірного Карабаху до Азербайджану може стати поворотним моментом пострадянської історії, запустивши процес відновлення суверенітету колишніх радянських республік у міжнародно визнаних кордонах. Найкращий шанс наступним повернутися до рідної гавані у Придністровʼя. Потім – Крим. І насамкінець – Південна Осетія та Абхазія. Але для цього і Молдові, і Україні, і Грузії потрібні насамперед реформи, збільшення ефективності держави, правильне геополітичне позиціонування та стратегічна витримка. Історія грає проти Росії. Це наразі очевидно.

І останнє. Зрозуміло, що українцям природно радіти відновленню територіальної цілісності Азербайджану. Бо ми мріємо про те саме. І не тільки мріємо. Щодня ми платимо за повернення наших земель велику ціну. Але ця радість має бути розбавлена емпатією. Вірмени – не наші вороги. Багато етнічних вірмен воює за Україну. Ми маємо знайти в собі волю до співчуття тим, хто наразі переживає справжню гуманітарну катастрофу. Багато з них – місцеві автохтони. Які стали жертвами свого недалекоглядного уряду, його стратегічних помилок, зрадливості головного союзника, зверхності та зарозумілості вірменських політиків, ейфорії від колишніх перемог, культивованої ненависті до сусідів-азербайджанців...

Ставлення до етнічних вірмен-біженців з Нагорного Карабаху – це тест для всіх нас на людяність. Яку так легко втрати за півтора року великої і нещадної війни. На вміння любити дальнього. На готовність бодай поспівчувати людині, що потрапила в біду. Бо після того, що трапилось, Росія ніколи більше не буде головним союзником вірмен. Принаймні я на це щиро сподіваюсь. І Україні, якщо вона навчилась мислити і грати вдовгу, самий час простягнути руку гуманітраної допомоги нашим вірменським братам...

Топ комментарии
+9
Це як у боксі.Пан Друзенко не враховує один важливий фактор-"вагові категорії" суперників.Кавказці мають приблизно однаковий потенціал,можуть безкінечно довго "тягатись". Ми ж кацапам поступаємось у людських ресурсах ,фінансових, доволі суттєво.Тому мусимо максимально ефетивно використовувати кожну помилку ворога,вишукувати і бити по його слабких місцях,не давати кацам перегрупуватись,допоки маємо добру підтримку глядачів з-за рингу...
показать весь комментарий
24.09.2023 16:19 Ответить
+9
Ні Карабах, ні Придністров'я ні Абхазію рашка не анексовувала і не заносила в свою конституцію як свої території.Тому ніякі дипломатичні маневри тут не спрацюють.Тільки воєнним шляхом і економічним крахом рашки можна повернути ТОТ України.
показать весь комментарий
24.09.2023 19:03 Ответить
+6
І зупинитись не можемо, інакше русня мобілізує проти нас всі ресурси окупованих територій, як це було з ОРДЛО, і наступну війну буде вести виключно українцями проти українців за гроші з надр України.
показать весь комментарий
24.09.2023 15:35 Ответить
Комментировать
Сортировать:
Е, то нам що, треба зараз "сойтісь посєрєдінє", щоб готуватись повернути Донбас, Крим і окуповані частини Запорізької та Херсонської областей?
В теорії звучить привабливо, але після 2014 у нас вже було вісім років, майже третина 30-річного терміну Азербайджану, - і що?
показать весь комментарий
24.09.2023 14:13 Ответить
Можна виграти битву,але при цьому програти війну,можна вийти на кордони 91-го року,але нікому вже буде ці кордони відстоювати,і якби тоді "КиевЗаДваДня" не став реальністю.Саме про це і пише автор,бо єдине що буде здатно запобігти цьому -це негайний вступ України до НАТО,а це ,якщо бути реалістом-перспектива далека від реального стану речей...
показать весь комментарий
24.09.2023 15:17 Ответить
І зупинитись не можемо, інакше русня мобілізує проти нас всі ресурси окупованих територій, як це було з ОРДЛО, і наступну війну буде вести виключно українцями проти українців за гроші з надр України.
показать весь комментарий
24.09.2023 15:35 Ответить
Так,згодний з вами,тут на мою думку два варіанти зупинити війну-це або постійний тиск і наступ,нащо потрібні значні людськи ресурси,окрім звісно матеріальних,або статично-мобільна оборона,при якій людських втрат менше, з масованими ракетними ударами по території рф кожного дня...
показать весь комментарий
24.09.2023 15:54 Ответить
На жаль, втрати у статично-мобільній обороні будуть тільки у часі розтягнуті: у русні не закінчаться снаряди і дрони.
показать весь комментарий
24.09.2023 15:55 Ответить
В принципі-так,це затягне війну,а це-не на нашу користь.
показать весь комментарий
24.09.2023 16:01 Ответить
Адекватного рішення не знає ніхто. Тільки русня робить єдине правильне, що може у своєму положенні: тисне масою. Коняка вже сказала, що варіант припинення вогню не розглядається.
показать весь комментарий
24.09.2023 16:05 Ответить
Ні автор пише,що як Азербайджан проїьав свою територію на той час,то от він розвинувся і став огого який.ось тільки міжнародно озабочені все одно були не проти ще років ,30 поп.здіти на перемовинах,замість відновлення міжнародно визнаних територій .а часи то змінилися що оркостан буде хрипіти,дохнути ,але нищити Україну,що наші солдати не повинні наступні 30 років підряд передавати естафету тим ,кого вони хочуть дорогою ціною захистити зараз.коротко кажучи,автор обережно промацує за Путіна, підараса
показать весь комментарий
25.09.2023 19:28 Ответить
мне нужны! Приду в опустошённый Крым после Третьей мировой и скажу "Крым мой!"))))
показать весь комментарий
25.09.2023 20:44 Ответить
Категорично не вірю в нашу спроможність зробити щось подібне. Тобто шанс є, але він мізерний. Ви справді думаєте, що Зеленський сліпий? Що коли у нього під носом міністр відкрито краде і сміється на камеру у відповідь на звинувачення, то він цього не бачить? Чи він не може дати службі завдання просто проаналізувати держзакупівлі і прийняти по ним рішення?

У нас на це немає як то кажуть політичної волі. І те що стосується зброї, десь недавно бачив невеличке зізнання, здається Чорновол, що те що ми не виробляємо зброю - частина угоди з Росією, ну, це про часи минулі. Хтось думає, що будь-який мир з РФ і вона нам на переговорах не викрутить руки в частині виробництва зброї?
показать весь комментарий
24.09.2023 15:12 Ответить
кремлебот
показать весь комментарий
24.09.2023 21:30 Ответить
На що це нам натякає цей зелений stooge дядя Гєна, гм?
показать весь комментарий
24.09.2023 15:15 Ответить
Вочевидь,на речі,та їх стан,про яки він,як все ж таки як людина яка є безпосередньо дотична до війни,на відміну від більшості з нас,яка є у тилу,має уявлення.
показать весь комментарий
24.09.2023 15:21 Ответить
Можна було би повірити у це, якби він щиро покаявся за те, що активно сприяв заведенню українського народу до зеленого болота.
показать весь комментарий
24.09.2023 16:50 Ответить
Гєна - копєтан очєвідность.
показать весь комментарий
24.09.2023 15:16 Ответить
Особливо смішо про "реформи" і корупційні скандали.
Гєна! То хто ж ті корупційні скандали очолює? Чи знову Порошенко ?
показать весь комментарий
24.09.2023 23:05 Ответить
автор, як і більшість ліваків, вірить що реформи потрібні для "посилення держави".

але задаймо питання : чи сильною є держава в Україні ?

на мій погляд держава є дуже сильною в Україні, але вона сильна не для громадян та малого бізнесу, а сильна для правлячих кланів, в кожному з яких є державні компоненти у вигляді суддів, прокурорів та силовиків.

маятник схематозу залетів у крайній кут.

нехай тепер реформи запроваджує шеріф з депутатами, а не якісь перекуплені судді з Києва.

депутат (deputy) - це англійською мовою "прийнявший присягу помічник шеріфа".
показать весь комментарий
24.09.2023 15:41 Ответить
громадянське суспільство це і є новий тип держави

"інстітуції держави" працюють виключно на державних чиновників і це "сильна держава не-європейського типу"
показать весь комментарий
24.09.2023 17:29 Ответить
З вірменами та Вірменією все буде, ймовірно, добре. І так, вони нам не вороги, бо ворогами цивілізованого людства точно є лише поціновувачі етнічних чисток на окупованих територіях, а що було - те було. Та й вірмени (ки) на службі режиму московитських потвор теж зіграли не останню роль у формуванні настроїв українського суспільства, нічого з цим не зробиш.
показать весь комментарий
24.09.2023 15:53 Ответить
от скажіть мені чесно!
кого ***, той карабах?
скажу інше!
у нас в одному підрозділі воюють етнічні вірмени та азербайджанці.
такшо.....
показать весь комментарий
24.09.2023 16:04 Ответить
Це ще один випадок міждержавних конфліктів, який добіг свого логічного кінця. Поки що.

Є такий Рустамзаде. Каже що збираються відібрати ще 7 азербайджанських територій. Оп-па ...
показать весь комментарий
24.09.2023 21:21 Ответить
Це як у боксі.Пан Друзенко не враховує один важливий фактор-"вагові категорії" суперників.Кавказці мають приблизно однаковий потенціал,можуть безкінечно довго "тягатись". Ми ж кацапам поступаємось у людських ресурсах ,фінансових, доволі суттєво.Тому мусимо максимально ефетивно використовувати кожну помилку ворога,вишукувати і бити по його слабких місцях,не давати кацам перегрупуватись,допоки маємо добру підтримку глядачів з-за рингу...
показать весь комментарий
24.09.2023 16:19 Ответить
Взагалі,в цьому дописі Друзенко "влучив у штангу".Його теза:
"Головний урок з нагорно-карабахської трагедії, яка розтягнулася в часі більш як на 30 років, очевидний. Реформи важливіші за території. Модернізація країни, проведена завдяки реформам, дозволяє виграти війну. Джерело:
-як на мене,дуже небезпечна-расея наразі зберігає можливості "інтегрувати" (не дай Бог) і половину України за 10 років так,що на цих територіях і згадки про українство не залишиться,якщо вони обстрілюють,знищують мирні міста і села,ніщо не стримає їх набудувати концтаборів,охочих заселити наші землі,будинки у них більш ніж достатньо.
Реформи нам конче потрібні,однозначно,вони допоможуть перемогти,але Соборна Україна-понад усе!
показать весь комментарий
25.09.2023 13:36 Ответить
Автор намагається натягнути сову Карабаха на глобус України.
Як то кажуть - думав думав -і на кінець придумав що написати.
До речі - мої знайомі вірмени як жили торгували та тримали кабаки відмивали гроші та займались
рейдерством - так цим і продовжують займатись. Їм до сраки той Карабах і та Вірменія.
показать весь комментарий
24.09.2023 18:42 Ответить
Ні Карабах, ні Придністров'я ні Абхазію рашка не анексовувала і не заносила в свою конституцію як свої території.Тому ніякі дипломатичні маневри тут не спрацюють.Тільки воєнним шляхом і економічним крахом рашки можна повернути ТОТ України.
показать весь комментарий
24.09.2023 19:03 Ответить
так, з за Азербайджан маємо радіти а вірменам співчувати і прихистити. Бо тут у нас немає різниці хто аз а хто ар, допоки вони лояльні до української держави і готові її захищати. По решті допису, дуже багато очевидних речей і натягнутих паралелей.
показать весь комментарий
24.09.2023 21:02 Ответить
У 2019 Друзя сприяв приходу Зе до влади, а тепер українськими територіями розкидається.
Не потрібно давати пині паузу - його слід добивати. Це добре знають у ЗСУ і ціле щастя, що Друзя ЗСУ не авторитет.
показать весь комментарий
24.09.2023 21:07 Ответить
«... його слід добивати» - дуже пафосно сказано, бо рашка на даний момент жива і здорова, навіть загальну мобілізацію не розпочала, дефіциту в озброєнні і *********** не відчуває, економіка працює, соціалку своїм холопам теж платить.
З рашкою зараз в ЗСУ майже позиційна війна, сили практично вирівнялися і жодна сторона очевидної переваги не має. В той же час кацапи прицільно нищать нашу інфраструктуру і тим послаблюють економіку. Затяжна війна може залишити наші населені пункти без електроенергї, води, газу, транспорту і тоді нарід іншу «пісню заспіває», бо без бенямарафону і *********** від шапіто-2019не зможе довго протягнути)
показать весь комментарий
25.09.2023 09:05 Ответить
Перед атакою азерів, Вірменія вперше надіслала гуманітарну допомогу.
показать весь комментарий
24.09.2023 21:23 Ответить
Щодо конфлікту в Карабаху - він є частиною великого конфлікту мід вірменами та азербайджанцями, який з перервами триває вже кілька століть. Причому обидві сторони демонструють виняткову жорстокість одна до одної. Зараз циркулює інформація про етнічні чистки, що їх здійснює Азербайджан щодо вірменів у Карабаху. У середині 90-х такі само етнічні чистки здійснювали вірмени, захопивши, крім Карабаху, ще 7 районів Азербайджану і викинувши звідти близько 1 млн азербайджанців, ще десятки тисяч були вбиті у ході масової різанини (різанина у місті Ходжали - один з прикладів). А до цього були криваві погроми вірменів у Баку та Сумгаїті, в яких активну участь брали азербайджанці, яких раніше вигнали з прикордонних районів у Вірменії... і т.д. і т.п. Можливо, зараз на якийсь час усе затихне, але не забуваємо, що це Кавказ, і кревну помсту там ніхто не скасовував, просто у цьому випадку вона перенесена з міжособових стосунків на міждержавні.
показать весь комментарий
25.09.2023 08:52 Ответить
Отлично написано!
показать весь комментарий
25.09.2023 10:15 Ответить
Співчувати тим хто селився на території Азербайджану,під парасолькою еревану,на окупованих ним територіях Азербайджану -теж саме ,що співчувати росіянам , яких ЗСУ поженуть з Донбасу та Криму,і які будуть стогнати -" та ми ж тут ,на чужій землі,у чужій країні,знаходячись без дозволу України на її території -себе як удома відчуваємо і не хочемо назад у свої *****.але це не наш клопіт -орки
показать весь комментарий
25.09.2023 19:21 Ответить
Досить натягувати свій глобус на Карабах. Різниця є, і основна проблема в тому що вірмени жили і живуть на своєї землі століттями, вони коренное населення цього регіону. А от за бажанням Сралина цю територію на який мешкало майже 90 відсотків вірмен віддали Азербайджану. А той не в змозі забезпечити а ні права а ні свободи не те що вірмен, він і своїх громадян за людей не вважає. Перша карабахсьа війна почалася з саме того, що Азербайджан вирішив очистити Карабах від вірмен. Операція Кільце на той час це сумісна операція Азербайджану та россіі. Це вже потім Росія перейшла на сторону Вірменії. На справді вона завжди там розділяла та керувала, створюючи хаос.
показать весь комментарий
28.09.2023 00:57 Ответить
Ц вас є посилання на якісь дослідження та підтвердження вашої думки
показать весь комментарий
02.10.2023 23:21 Ответить