Український екс-генерал у сербській в'язниці: чому Белград має видати Наумова Києву

Сербія відмовляється видати Україні одного з колишніх топ-посадовців спецслужби, якого підозрюють у роботі на Росію. Хоча він міг би розказати багато цікавого про кремлівські шпигунські мережі як в Україні, так і у Європі. Натомість Сербія засудила його до одного року ув'язнення у власній в'язниці, де до нього можуть мати повний доступ офіцери російських спецслужб.

В кінці вересня суд сербського міста Ніш засудив колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова до одного року ув'язнення за звинуваченням у відмиванні грошей.

А кілька днів тому Апеляційний суд у тому ж сербському місті відмовив у екстрадиції Наумова до України, де він підозрюється у державній зраді та шахрайських діях. Таким чином, суд підтвердив рішення Вищого суду першої інстанції про відмову у видачі цієї людини Києву, яке було винесено ще у липні цього року.

Загалом, пригоди колишнього бригадного генерала української спецслужби заслуговують екранізації.

Андрій Наумов багато років працював не в СБУ, а у Генеральній прокуратурі України. Він не займався слідством або розшуком, адже працював в управлінні матеріально-технічного забезпечення. Тобто, займався господарчими справами прокуратури.

У 2017 році з ГПУ Наумов був звільнений, і пішов працювати також на господарську роботу – директором державного підприємства, яке опікується Чорнобильською зоною. Про цю зупинку у життєвому шляху цієї людини варто згадати пізніше.

2019 року Наумов зовсім неочікувано з'явився на службі у СБУ. І одразу на одну з топових посад - керівника підрозділу, який опікується законністю і внутрішньою безпекою всередині самої спецслужби. Вже за рік роботи в СБУ, Наумов отримує звання бригадного генерала.

У той час його називали правою рукою екс-очільника СБУ Івана Баканова, який був призначений на посаду одразу після обрання Володимира Зеленського президентом.

Шпигунський лобізм

Пізніше авторитетні журналісти повідомлять - призначення та кар'єрне зростання Наумова начебто пролобіював російський шпигун в СБУ, екс-очільник департаменту спецслужби з питань Криму Олег Кулініч. Останній наразі перебуває під вартою за державну зраду. Спецслужби встановили і довели зв'язки Кулініча з колись топ-чиновником України, офіцером КДБ та менеджером російської шпигунської мережі в Україні Володимира Сівковича.

Більше того, були опубліковані записи телефонних розмов, на яких Кулініч доповідає Сівковичу про успішні кадрові призначення на різні посади в СБУ в інтересах Москви.

За кілька годин перед початком повномасштабного вторгнення росіян в Україну, Наумов виїхав з країни і намагався сховатися в Німеччині.

За інформацією видання censor.net, він жив на території закритого котеджного містечка у будинку, який належить другу Наумова, громадянину Німеччини Олександру Аксту. Проти цієї людини в Україні введені санкції за причетність до контрабанди.

ЗМІ неодноразово писали про можливу причетність самого Наумова до контрабандних схем, зокрема, на ринку тютюнових виробів. Контрабанда яких з України є одним із болючих питань у стосунках з країнами ЄС.

Водночас, в Україні, по мірі розкриття російських шпигунських мереж та ролі топ-чиновників у можливій допомозі окупантам, проти Наумова починають кілька кримінальних розслідувань. А президент Зеленський позбавляє його генеральського звання.

Перше розслідування стосується можливого шахрайства. Слідство підозрює, що Наумов шахрайським шляхом намагався залишити за собою заробітну плату керівника державного підприємства, вже працюючи в СБУ.

А ось друга справа - набагато важливіше. Державне бюро розслідувань підозрює, міг збирати та передавати російським спецслужбам дані, що становлять державну таємницю, зокрема, щодо систем безпеки зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції.

Як відомо, територія ЧАЕС була захоплена росіянами у перші ж години повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. І це захоплення дозволило їм швидкими темпами підійти то самої української столиці, що закінчилося різаниною в Бучі та іншими військовими злочинами у Київській області.

Відтак, ДБР підозрює Наумова у державній зраді.

Спецоперація із човном

Але колишній генерал переховувався у Німеччині до того часу, поки він не захотів собі купити човен у Туреччині. Адже саме у цій країні, на узбережжі Середземного моря в Аланії, він має нерухомість, де живе його родина. На місце його проживання було таргетовано рекламне оголошення, за яким продавався хороший човен з великим дисконтом.

Можливо, Наумов думав перебиратися до Туреччини і облаштувати собі комфортне життя. Але вийшло так, що продавці човна виманили Наумова до Сербії, куди він віз 600 тисяч доларів США за човен та коштовне каміння. Прямо на кордоні він був раптово арештований сербами за підозрою, чомусь, у відмиванні коштів.

Україна одразу надіслала запит на екстрадицію можливого російського шпигуна у вищих кабінетах. Але сербські суди почали наполегливо відхиляти цей запит. А натомість утримували його в ізоляторі та зрештою відправили до своєї в'язниці.

Більше того, сам Наумов всіляко намагався уникнути видачі в Україну. Зокрема, стверджуючи, що йому загрожує фізична небезпека.

Ця детективна історія, особливо у частині виманювання Наумова у Сербію, дуже нагадує спецоперацію російських спецслужб.

За посадами, які обіймав Наумов, він міг бути одним з найцінніших агентів російських спецслужб у Києві. Це не рахуючи його повної обізнаності у ситуації на Чорнобильській АЕС - стратегічному об'єкті, який був дуже потрібен росіянам.

Він міг би розказати слідчим багато цікавого про російські шпигунські мережі. Більше того, враховуючи тісні зв'язки з контрабандистами у Європі, він міг бути обізнаний і з російськими мережами у Євросоюзі та Німеччині зокрема.

Інформація від Наумова може бути надцікавою не тільки для українських спецслужб, які ведуть щоденну війну з росіянами, а й для правоохоронців європейських країн.

Судячи з маршруту, яким Наумов залишив Україну напередодні вторгнення, можна припустити, що колишній генерал міг вийти з-під російського контролю і намагався сховатися у своїх європейських друзів.

Але такий шлях зовсім не міг влаштовувати росіян. Тому й логічно для ФСБ провести операцію, завдяки якій Наумов був би принаймні надійно ізольований в проросійській країні, якою є Сербія. Більше того, у сербській в'язниці до нього можуть мати цілком спокійний доступ агенти російських спецслужб.

Втім, така ситуація не може влаштовувати ні країни ЄС, ні Україну. Найлогічнішим рішенням, якщо серби вже засудили Наумова за своїм законодавством, було б відправити його відбувати покарання до України. Де б українські слідчі могли б продовжувати вскривати російські шпигунські мережі як у власній країні, так і в Європі.