Польське дзеркало

Багато добрих українців відчули гонор і образу за державу, коли поляки попросили нас іти під три чорти з нашим зерном. І обурення українців можна зрозуміти. Ми воюємо за весь цивілізований світ і відповідно світ має нам допомагати і це аксіома, але є і інша аксіома – кожен уряд захищає свої інтереси.

І я не я фанатом Польщі, і коли від них чую про силу їх зброї то завжди нагадую, що останній раз без українців вони перемагали в шістнадцятому сторіччі, але українцям теж необхідно тверезо подивитись на ситуацію, що склалась.

Поки не почалась війна в Газі, всі зусилля українського МЗС були направлені на збереження рівня військово-фінансової підтримки з боку наших Західних і не дуже партнерів. Наголошую, не стояло питання про суттєве збільшення допомоги, ми бились за збереження рівня 2022-2023 років.

Чому так сталось? ну по-перше захід чомусь вважає, що Україна, а не світ має нести тягар війни з росією, І в цьому я вбачаю величезне лицемірство західної цивілізації, ну а з іншого світ стимулює наші еліти менше красти і більше боротись з ворогом, і тут все ж можна погодитись із логікою.

Адже коли українська влада розповідає про злих поляків, які не хочуть імпортувати наше зерно, то ті ж поляки тикають нашому Уряду і своєму виборцю в цифри, які заробляють українці посадовці і їх куми на цьому експорті. Тим більш європейців давно дратує звичка українців вимагати від світу те, що самі не виконують.

Нагадаю, що з 2014 року ми вимагали від світу впровадження все більш жорстких санкцій проти росії хоча самі ті ж санкції вводили доволі вибірково. Для прикладу Медведчук був під санкціями США з 2014го, а Україна взяла його за сраку у 2021му. Приклад номер два – торгівля з росіянами в період 2014-2022рр., яка не просто існувала, а збільшувалась за об’ємом.

Ми купували у росії газ, давали їм працювати в усіх сферах бізнесу і особливо інфраструктурних проектах.

Щоб ви розуміли, Україна будувала для росії буксири "Антарес" і "Альтаир", які до речі зараз спокійно працюють в порту Новоросійська штовхаючи в борт черговий підбитий Україною металобрухт. І працюють вони в рамках угоди з кримською компанією «Трансшип, яка…працює досі в усіх портах України. Більше того, власник компанії Андрій Іванов скуповує землі в району порту Усть-Дунайськ планучию збільшити заробіток на перевалці українського зерна.

Я певен, абсолютно зайвим є питання звідки ворог знає всі координати терміналів та причалів в українських портах. І цю буксирну компанію з України ніхто не вижене, бо її лобіює заступник Міністра інфраструктури Юра Васьков при підтримці кишенькових активістів «Трансшип» з USU, які вже мають вироки за схематози. Ну і звісно про це в курсі і Міністр Кубраков і найчесніший з реформаторів Найєм.

Тому, коли ми вчергове запалимось ненавистю до сусідів, то давайте просто на секунду глянемо на наших батьків-керівників і їхні відгодовані хлєбала.