Монополізація будівельного ринку: що буде, коли ірландська компанія CRH купить цементні заводи України?

Ірландська компанія CRH, яка є провідним виробником будівельних матеріалів у світі, планує взяти під контроль половину українського ринку цементу та фактично стати монополістом. Вона збирається купити в італійського виробника Buzzi два українські заводи за €100 млн. Насправді, якби не повномасштабне вторгнення РФ, сума такої угоди була би більша в десятки разів. Однак, примітно, що взагалі монополізація будівельного ринку нашої держави загрожує значними подорожчанням будматеріалів, критично важливих для відбудови постраждалих від російських атак домівок. Так, після купівлі CRH ще двох цементних заводів для українців із середньою зарплатнею нові ремонт чи житло стануть недосяжною мрією.

У червні 2023 року італійська компанія з виробництва цементу Buzzi, у власність якої входять українські заводи "Волинь-цемент" і "Південьцемент", заявила про продаж частини бізнесу у Східній Європі, зокрема Україні та Словаччині ірландській групі CRH – одному з найбільших виробників будівельних матеріалів у світі. Варто зауважити, що наразі йому і так належать три заводи: у Камʼянець-Подільському, Одесі та Миколаєві, — складаючи частку близько 32% на українському ринку. Тим часом, за даними асоціації "Укрцемент", зважаючи на показники виробництва цементу, Buzzi має близько 14%.

Примітно, що конкурентами для CRH є "Кривий Ріг Цемент" (частка на ринку – менш ніж 10%) та "Івано-Франківськцемент" (44%). Справа в тому, що, у разі успішності угоди, частка ірландської компанії зросте до 46%. Так, вона перебуватиме одна на ринку та почне поглинати конкурентів, фактично створюючи власну монополію.

Поняття монополії

Коли компанія CRH стане монополістом, вона не матиме ніяких мотивів вкладати гроші чи вдосконалювати активи, а буде тільки отримувати надприбутки, виводити гроші в офшори та підвищувати ціни. Такий приклад можна вже побачити на тому, як в Україні працюють монополії на ринку комунальних послуг.

Таким чином концентрація негативно повпливає на ринок будівельних матеріалів в Україні, що зокрема відчують і кінцеві покупці продукції

У разі монополізації ринку цементу та бетону, найбільший гравець зможе диктувати, за якою саме ціною продаватимуться критично важливі для відбудови країни будматеріали. Загалом будівництво може подорожчати у 2 рази, а новий ремонт чи житло для українців із середньою зарплатою стануть недосяжною мрією. Аналітики говорять: якщо створиться монополія, найдешевший варіант купівлі метру квадратного квартири на етапі котловану коштуватиме людям близько $700, а то і більше. Навіть нові вікна чи двері, вибиті після ракетного обстрілу, у фінансовому плані придбати буде проблематично.

Таким чином, ірландська компанія CRH, купуючи два заводи в італійської Buzzi, наживається на українцях, чиї домівки постраждали від російських атак і потребують серйозного відновлення. Крім того, вона монополізує цементний ринок, що загрожує подорожчанням будівельних матеріалів та ударом по економіці України.

За словами топменеджера однієї з найбільших будівельних компаній України, який надав коментар Forbes.ua на умовах анонімності, Антимонопольний комітет України звернувся до гравців будівельного ринку з вимогою надати інформацію щодо закупівель цементу протягом 2018-2022 років.

"Це свідчить про початок розслідування АМКУ для надання дозволу або заборони на купівлю компанією CRH активів Buzzi", — зазначив топменеджер.

Нардеп Сергій Нагорняк звернувся до голови Антимонопольного комітету України щодо монополізації ринку виробництва і розподілу цементу компанією CRH, наголосивши на негативних її наслідках для українців, а також, як результат, заподіянні значної шкоди економіці нашої держави.

Нагорняк попросив відповісти, чи отримував Антимонопольний комітет України заяву щодо надання дозволу для здійснення концентрації на ринку цементу, який її поточний статус, чи планує взагалі АМКУ надати можливі висловити думку учасникам цементної галузі промисловості України, котрі розуміють усю серйозність проблем монополізації для громадян нашої держави тощо.

Нардеп очікував отримати вичерпну відповідь на дії, які насправді можуть змінити хід історії у контексті післявоєнної відбудови України. Однак, голова Комітету Павло Кириленко зазначив: насправді заяви до розгляду не були прийняті АМКУ. На жаль, навіть надати для ознайомлення копію та попередні висновки Комітету щодо них він відмовився, аргументувавши тим, що ті були визначені заявниками як конфіденційні.

Таким чином можна зробити висновок: якщо ця угода має такий високий градус конфіденційності, ніякого позитиву вона не несе для українців та нашої держави в цілому.