Апокаліпсис на окупованих територіях

З кожним днем приходить все більше інформації із окупованих територій, і вона вкрай невтішна з приводу того, у яких умовах живе окуповане населення. Якщо навіть не враховувати документування численних злочинів, скоєних кремлівськими терористами по відношенню до цивільних (наприклад – днями рашисти у Волновасі убив родину з 9 осіб), які щодня відбуваються через алкоголь, наркотики чи просто кримінальний спосіб життя окупантів, громадяни України в межах ТОТ потерпають від гуманітарної катастрофи.

За минулі півтора роки після повномасштабного вторгнення на захоплених територіях кремлівські терористи примудрилися знищити існуючу інфраструктуру комунального господарства. Найбільше страждають від цього міста і поселення міського типу. Скрізь на окупованій Луганщині, Донеччині, Запоріжчині та Херсонщині, де все ще загарбники тримаються за нашу землю, - скрізь фактично відсутнє надавання комунальних послуг населенню. У більшості міст відсутнє водо-газо-постачання, часом на більшу частину зруйнованих житлових масивів не подається навіть електроенергія, не функціонує каналізація, сміття не вивозиться, і до всього рашисти припиняють видачу харчових пайків громадянам України, які відмовляються отримувати паспорти рф. Медичні послуги так же не надаються нашим громадянам через те, що більшість лікарень працюють лише на обслуговування поранених окупантів. Із цього витікають наступні проблеми, які поставили численних українців на межу виживання:

- майже у всіх містах ТОТ вулиці перетворилися на велетенські смітники;
- це провокує появу орд гризунів та змій, масову активізацію яких фіксують і на лінії бойового зіткнення, і в окупованих рашистами містах. Миші, щурі та гади заповзають у приміщення людей, створюючи численні проблеми;
- населення, яке у більшості не отримує медичних послуг, змушене дбати про своє здоров’я самостійно, і більшість ліків, як і в часи срср, дістаються у різний спосіб із інших територій;
- більшість житлового фонду ТОТ, що постраждали під час бойових дій із окупантами, не ремонтувалися, у людей на це коштів немає, а загарбники не поспішають допомагати у цьому. Так, нещодавно жителі Маріуполя визнали, що більшість із них не переживе цієї зими у холодних квартирах. Адже усі піар-заходи окупантів навіть про начебто відбудову зруйнованого, виявлялися «потьомкінскімі дєрєвнямі», від чого не легшає населенню;
- кремлівські терористи методично здійснюють терор проти населення у різний спосіб – як проти виявлених проукраїнських активістів, так і через кримінальний характер окупаційної армії. А до неї  тепер додалися дії гастарбайтерів з Середньої Азії, яких під різними приводами почали масово завозити начебто для відбудови міст. Мало того, що ці поплічники окупантів захоплюють чуже житло, часто виганяючи законних жителів, збившись у великі земляцтва, що перетворюються на банди, тероризують захоплені ними райони. Наявність цієї проблеми визнавали навіть кремлівські терористи, що скаржилися на неможливість знайти управу на завезених узбеків і таджиків;
- міста на більшості згаданих територій (окрім адмін-центрів і місць розміщення окупантів) перетворюються на непридатні для проживання поселення. До всього там ще й майже відсутня робота. А навіть якщо кому і вдається влаштуватися на якусь посаду, - окупанти місяцями не платять заробітну плату. Так, комунальники Кремінної, Лисичанська, Маріуполя та інших міст проводили страйки з вимогами виплатити заборгованості по зарплаті за рік. У квартирах же без води, газу, каналізації та електрики, особливо у осінньо-зимовий період, люди змушені або шукати способи екстремального виживання, або переселятися до сільської місцевості, де хоч є можливість обігрітися, за допомогою колодязів мати автономне джерело питної  води, на огородах та в садках вирощувати продукти і тримати худобу.

Окремо варто зауважити, що на численних прифронтових територіях під контролем рф фіксуються спалахи різних хвороб. Так, на прикордонній Вороніжчині фіксували кілька спалахів холери, на Луганщині населення повідомляло про спалахи різних кишкових хвороб. Дізнатися про реальний стан справ у межах ТОТ неможливо, адже ворог не допускає сюди жодних моніторингових місій і незалежних лікарів. При цьому, ворог сам час від часу намагається посіяти паніку повідомлення про поширення епідемій, як це сталося після підриву ними Каховської ГЕС.

Складно сказати на скільки складним будуть наступні місяці, але вже очевидно, що у межах міст на захоплених з 2022 р. територіях у холодну пору року населення буде перебувати на межі виживання. І не лише через холод і відсутність стабільних джерел тепла, а й через проблеми із водопостачанням, каналізацією, нагромадженням сміття у межах проживання людей та поширенням гризунів, які розносять інфекції.

Ці факти мали би викликати у світової спільноти не просто занепокоєння, а бажання вирішувати цю проблему у різні способи. Адже зараз рф контролює близько 18% захоплених у України територій, що дорівнює території Швейцарії. Це значно більше, аніж територія мікроскопічної Гази. Однак, на відміну від останньої,  про гуманітарну ситуацію, у якій опинилися мільйони окупованих українців не говорить світ. Ані Червоний хрест, ані так звані «моніторингові місії з дотримання прав людини» не привертають увагу світу на згадані вище проблеми. Як і після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну вони залишаються сліпими, глухими і німими до цих проблем. І з цим треба щось робити.