Бермудський трикутник Міноборони

Не про Буратіно. Тому що хайп – наше всьо і найкращий спосіб забуття, але набагато важливіші проблеми він не знімає.

Наприклад, можливе подання про звільнення Тарнавського, прикритого поданнями на Оснащенко і Наєва , набагато важливіше для нас, ніж посадка Дубінського. І тут би треба пояснень на чутки в ЗМІ.

Сьогодні пройшли нові торги по харчуванню Мінооборони. Деякі фірми вирішили, що готуватимуть солдата тричі на день за 96 грн. Любителі американо на банановому молоці з Біголі в цьому місці мають незручно поперхнутись.

Порівняно з цінами у 146 грн на початку року це звісно виглядає як переможенька. Хоча ми в ГАР МО вже переконались, що при падінні ціни навіть до 130 з якістю тушняка і помідорок можуть виникнути проблеми. Тому що маржа для постачальника – це святе і її треба заробити.

По деяким лотам сьогодні було 4 конкурента, по деяким – 9. Подрібнення лотів принаймні дало більшу конкуренцію.

Подекуди різниця по пропозиціях головних конкурентів – більше 10 млн.

Переможців назве колегіальний орган.

Наразі видно, що серед претендентів багато новеньких – наприклад, ТОВ "Трейд Полтава" (трейдер води "Бон буассон", "Царичанська", "Софія", "Ельза"). Або ТОВ "ТОРГОВА КОМПАНІЯ "АГРОПРОДПРОМ-СЕРВІС". Раніше були на тендерах львівської Академії сухопутних військ.

ТОВ "АСІКС ГРУП" – вже брали участь в торгах у часи Порошенка. Також відомі скандалами з якістю масла. Старенькі теж на місці.

Вдень була нарада в МО по речовому забезпеченню. Поки що виглядає так, що Агенція Жумаділова на перший квартал до цих торгів не готова. Тому, скоріше за все, виробники проситимуть Кабмін внести зміни в постанову 1275 і дозволити їм продовжити існуючі договори на 20% від суми контракту. Наразі це виглядає як єдино можливий вихід.

На полях цього процесу лишу ремарку, підтверджену аудитом Рахункової палати – наразі взаємодія Міноборони, Командування сил логістики та Мінфіну в питанні опрацювання потреби війська виглядає як бермудський трикутник, здатний знищити всі сподівання на підтримку боєздатності нашої армії. За два роки повномасштабної війни там нема нічого навіть схожого на планування.

Зброя. На західному фронті без змін. Звичка деяких людей ставити ціни на 30%, 50%, 100% вище ринку – тупо вбиває. І не фігурально.

Минулого тижня писала про те, що мої улюблені протитанкові ракети 9М113 та 9М111 раптом знову стали масово затребуваними. На відміну від ракет до Стугн, які іноді везуть 400 км, щоб разок стрельнути. На ранок якось всіх попустило, і Стугнам знайшлось місце для контрактування.

Тепер один вітчизняний виробник на А вирішив, що він може переплюнути болгарський ВМЗ за обсягами виробництва. Хотілось би, але це не так. Це буде просто невиконаний контракт. А 82, 120 міни і снаряди 122, 152 і 155 калібрів нам треба не на папері, а на фронті.

І точно не за ціною .яку поставили в пропозицію. Бо, по-перше, вона вполовину дорожча за ціну ринку. А, по-друге, якщо законтрактувати такий обсяг, то можна одразу пустити на вітер третину потенційних грошей.

А ми не та країна, яка може закидати Раїсю м’ясом і витрачати безглуздо гроші. Чернишов нам нафту поки не набурив.

А… нафтопродукти МО контрактує наразі за прямими контрактами. Така селяві. Не сильно зрадна. Просто головне по інших позиціях до них не повернутись. Бо ми ще не розібрались з тим, чому будівельники труси постачали.