Відмова Зеленського виступити у Сенаті - не причина для паніки

З одного боку, відмова Зеленського від виступу у Сенаті Конґресу США це тривожна історія. Якими б мотивами він не керувався, але відмовлятися від спроб вплинути на сенаторів у такій ключовій справи — це, м’яко кажучи легковажність. З іншого боку, можливо, добре, що відмовився. Бо ті часи, коли його захоплено слухав весь світ, минули. Він тоді просто читав з суфлера. Питань йому не ставили, а лиш захоплено аплодували. Тепер же до нього накопичилися питання. І не можна виключати, шо сенатори могли б їх поставити.

А відповідати на складні питання він, на жаль, досі не вміє і відповів би щось на зразок "ми крадемо лише наші гроші, західної допомоги це не стосується" (цитата не точна, але передає суть), як це було в інтерв'ю якомусь американському телеканалу, то невідомо, чим би такий виступ завершився.

Вся прикрість полягає втому, що цю ситуацію він творив власними руками. Припустимо, на процеси в МО він може впливати лише опосередковано. А ось наїжджати на Залужного - це винятково його ініціатива, або Єрмака, що не робить великої різниці. І не випускати Порошенка до США - це теж скандальчик створений власноруч.

Але чи вплине його відмова виступати на рішення американців? Я залишаюся оптимістом. Або, якщо хочете, реалістом. Бо об'єктивно ситуація така, що відмова надавати нам зброю поставить остаточний хрест на напівзруйнованому світовому порядку після ДСВ. А це значить цілковита втрата авторитету США і світі. Це значить вогнища нових воєн в світі. І не можна виключати повторення чогось на зразок 11 вересня 2001 року.

У квітні я майже три тижні мав змогу спілкуватися з американцями, які мали різні політичні погляди. Навіть тверді прихильники Трампа не бажали перемоги Росії. Реальність не така чорно-біла, яка складається на наших головах під впливом ЗМІ. Тож, навіть опоненти демократів, за винятком деяких, не бажають Україні поразки. Тим більше, що остання соціологія від Інституту Рейгана свідчить про сталу більшість, яка підтримує Україну — 59 відсотків. "Ці цифри не змінилися протягом року. Не зважаючи на те, що багато хто в ЗМІ спекулювали про «втому від України», сильна підтримка більшості військової допомоги Україні не похитнулася"

,-сказано на сайті організації.

Наразі у Конґресі іде звичайна торгівля. Таке відбувається чи не щороку. Згадайте локдаун часів Трампа, коли фінансування державних установ було призупинене на два чи три місяці.

Принагідно. 6 грудня відбудуться останні дебати кандидатів на висунення у президенти США. У лідерах з величезним відривом Дональд Трамп і нема жодних ознак того, що він програє. На жаль, риторика його вигідна Москві. Але треба готуватися до того, що він знову може стати президентом. Я би не панікував, бо, крім волі президента, в США є воля багатьох інституцій і крупних бізнесів, які теж впливають на політику.