300 мудаків проти 300 спартанців

Верховна Рада у понад 300 голосів затвердила будівництво Національного меморіального кладовища за Києвом на Одеській трасі. Рішення ухвалене в другому читанні і в цілому, попри сльози, прохання, клопотання і мітинги родин загиблих. Новий закон повністю суперечить іншому закону, ухваленому навесні, яким було затверджене будівництво Національного меморіального військового кладовища у Биківні. Попередній документ навіть не був ветований президентом, просто був не підписаний. Законотворця не бентежить ні як ця ситуація виглядає з точки зору Конституції, ні як ця ситуація виглядає з точки зору моралі.

Щодня наші військові повертаються з фронту на щиті. За зокрема і ваше, недорогі депутати, право жити в мирному Києві. Очевидно українські військові надто добре воюють, раз вам начхати на війну і думку родин загиблих.

Проти будівництва Національного меморіального кладовища на Одеській трасі батьки загиблих на "Азовсталі". Це родини наших трьохсот спартанців, які билися у найбільш щільному оточенні в історії воєн 86 днів. Без їжі, води, достатньої кількості зброї, обстрілювані з води, суші, повітря. Уявіть морально-психологічний і взагалі фізичний стан цих сімей, їхній рівень травматизації! Вони закликали, просили вас, депутати і міністри, мати мінімальну повагу до їхніх загиблих чоловіків і синів.

Після похорону стає трішки легше, людина починає приймати втрату. Рідні багатьох загиблих не мають такої "розкоші". Їхні герої досі лежать в рефрижераторах і в урнах вдома.

Багато хто не дочекався від держави обіцяного Національного меморіального військового кладовища і поховав дітей де була змога.

Зневага до національних героїв - хрінова штука. Історія нас вчить, що за таке завжди приходить розплата. Хто зна, можливо і трьомстам мудакам, які ухвалили сьогодні аморальний і ненормальний закон проти родин наших загиблих трьохсот спартанців, доведеться зливати воду з батерей, щоб мати склянку води на день.