МЕТРО, ТАРІЛКА і БАБЛО
Цей текст не про те, як мерія чи “попередники” крали гроші на метробуді та ремонтах. Цього разу я хочу звернути увагу на фактор клептоманських апетитів окремих олігархічних груп, які готові закласти нашу з ваму безпеку та загальне благо під отримання надприбутків.
Я вже писав, про проблеми з ґрунтовими водами, зокрема на Деміївці. Дігери ще з 2019 року робили відео, що в тунелях між Либідською та ВДНХ аварійна ситуація. Постійні підтопи. Писали про загрозу будинкам. Водовідвідна система зроблена з порушенням усіх норм. На багатьох станціях метро вода тече прямо зі стін. Наприклад на ст. Іподром!
За словами директора Інституту Міста Олександра Сергієнка, головною причиною нинішнє затоплення тунелів на синій гілці метро є антропогенний фактор, тобто споруди, які там будують забудовники. Тонни заліза та бетону тиснуть на ґрунти, які є одними з джерел для річки Либідь (його коментар тут – з 00:56 - до кінця).
Експерти кажуть, що безпосереднє протікання сталося на повороті з бульвару Міхновського на проспект Лобановсько під МАФами ДніпроМ і Розетки. Саме цей тунель будувався немеханізованим щитом (тобто, вручну). Спеціалісти ще під час зведення скаржилися на якість виконання робіт. Зокрема, там була порушена геометрія та було недороблене хімічне закріплення тунелів. Нинішній прорив стався десь через 100 метрів від місця (десь біля 74 пікету), де під час будівництва був утоплений тунелепрохідницький комплекс Wirth "Надія", який рив тунель в бік Теремків. Під час робіт 25 листопада 2008 року стався прорив плавуна і тоді загинуло двоє метробудівників. На місці трагедії у тунелі досі прикріплений вінок. Щоб відкопати "зламаний" щит, довелося розбирати нещодавно відремонтований пішохідний перехід.
Проте, є думка, що точкою “крихкості”, яке спровокувало протікання тунелю, виявився комплекс наслідків позарегламентних робіт на нових будівельних майданчиках навколо станцій "Либідська", "Деміївська" та заплави річки Либіді – житловому комплексу "Французький квартал" Ігоря Кушніра та Вадима Столара, ЖК Salut Кушніра і Столара в урвищі озера Глинка, торговому центрі Ocean Mall Вагіфа Алієва, ЖК Riverdale Дмитра Ісаєнка.
Перед війною Київрада розірвала угоди оренди з фірмою, що фігурує в документах забудовника. Але власникові Ocean Mall Вагіфу Алієву вдалося якось цю заборону обійти.
Нещодавно пан Алієв заявив, що скоро має відкрити своє ТРЦ. Тож, можливо, на ситуацію з метро вплинули активізовані будівельні роботи?
Як кажуть фахівці, той же ТРЦ Ocean Mall Вагіфа Алієва будується не просто над тунелем метро, а безпосередньо між річкою Либідь, озером Глинка і просто на плавуні (підземний виокремлений масив ґрунту – піска або супіска – сильно насичений і розріджений водою, тому настільки рухомий, що тече подібно до рідини, фундаменту чи палям нема на що спиратись).
Навіть забудовник ніби визнавав наявність серйозних проблем з ґрунтами. Спеціалісти категорично не рекомендували додаткове будівництво в районі заплави. Архітектори публічно визнавали проблемність ділянки саме в плані ґрунтів і довколишнього навантаження на них. Активісти протестували, однак Алієв віднайшов методи роботи з ними.
Деякі мої колеги вже розповідали історію боротьби за пам’ятку архітектури будинок “Літаюча Тарілка” (1971 року будівництва). Це будівля на ст. метро “Либідська”. Її автори — архітектори Лев Новиков та Флоріан Юр’єв — проектували будівлю, надихаючись творчістю бразильського модерніста Оскара Німеєра. Саме він придумав більшість будівель для Бразиліа — нового міста, яке зводили з нуля як майбутню столицю країни. Власником «Літаючої тарілки» є держава, а балансоутримувачем – Український інститут науково-технічної експертизи й інформації (УкрІНТЕІ ), що підпорядковується Міністерству освіти. Але сама конструкція «Тарілки» та стилобатна частина під нею перебувають в оренді компанії «Альдо», пов’язаної з Вагіфом Алієвим.
У 2015 році з'явились плани побудови нового торгового центру «Ocean Mall» на місці знесеного холодокомбінату впритул до будівлі, а за деякими планами, поглинаючи її. Половину будівлі УкрІНТЕІ, де розташована «тарілка», столична влада віддала в оренду приватній компанії терміном на 20 років з правом автоматичної пролонгації та реконструкції. Культурна спільнота привертає увагу до проблеми. Розгортається рух на її порятунок - ініціатива #savekyivmodernism. Зокрема, «тарілка» стала головною локацією бієнале «Київський Інтернаціонал». До процесу долучився і сам Флоріан Юр'єв, написавши відкритого листа з вимогою прозорого процесу реконструкції. У жовтні 2020 року Міністерство культури та інформаційної політики внесло будівлю до реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва.
Під час дискусії навколо долі “Літаючої тарілки” виплило багато цікавого щодо будівництва ТРЦ Ocean Mall Вагіфом Алієвим. Зокрема, той же архітектор Флоріан Юр’єв вказував, що у Тарілки є шість колон, які йдуть вниз. Внизу є плита, залізобетонна основа. Саму плиту опустити нижче потоку води. При будівництві Тарілки, для того, щоб запобігти промоканню фундаменту, тарілки відгородили від підземних вод. Тому при будівництві конструкції було зроблено дренажі та гідроізоляцію.
Юр’єв каже, що Вагіф Алієв, будуючи ТРЦ, обрушив всю ґрунтову землю, льос. Якщо водний баланс буде зруйновано, тарілка може просісти. Крім того, він хотів зробити додаткові палі, які руйнували сталий земляний фундамент. Льос, поки є сталим, міцний, як бетон, але якщо його розмочити, то тарілка впаде.
Виникає питання, а чи не тому залило тунелі метро, що під час прискорення будівництва ТРЦ люди Вагіфа Алієва розмочили льос, і цей ґрунт, насичений водою, просто впав на тунелі синьої гілки метро?
