Ліквідація Киви. Постскриптум
Вчора вся мережа в фотографіях з місця ліквідації зрадника Киви. Я їх публікувати не буду, бо дбаю про естетичний вигляд власного блогу. А Кива і живим був далекий від естетики, що вже казати про "зажмуреного")
Але напишу у цьому звʼязку кілька роздумів. Перше. Публікація цих фото від джерел СБУ поставила крапку в дискусіях, які намагались нав’язати окремі блогери. Ліквідація Киви - це чергова спецоперація СБУ. Причому успішно спланована і організована. Зрадника "вели" давно, вивчали до деталей маршрути пересування, розпорядок дня та звички. І це у самому лігві ворога, попри охорону і увагу до нього ворожих спецслужб.
Наступне. Доводилося чути деякі голоси сумнівів: чи взагалі варто використовувати такі методи? Дивне запитання, як на мене. І справа тут не в окремо взятому Киві, який, доречи, багато разів прямо закликав до геноциду українців (його і ліквідували на місці, де він любив записувати антиукраїнські відео). Просто ліквідація одного зрадника дестабілізує роботу 10 інших. Усі ці втікачі і колаборанти зараз в паніці, погано сплять, жахаються власної тіні, збільшують охорону і шукають "безпечні бункери" замість того, щоб ходити по ефірах та займатися іншою антиукраїнською діяльністю. А це, погодьтеся, вартує більшого, ніж один Кива.
Бо саме так і діяв ізраїльський "Моссад", який знаходив і ліквідовував ворогів єврейського народу по усьому світу, особливо не переймаючись тим, що скажуть інші. Бо в нації і держави стояла єдина мета - вижити. Сьогодні це завдання стоїть перед українцями. І діяти потрібно жорстко, знищуючи ворогів на фронті, за лініює фронту та у глибокому ворожому тилу.
Можна згадати подібні приклади і у вітчизняній історії. Добре відомі "атентати", які практикувала Організація Українських Націоналістів в 30-40х роках минулого століття. В ОУН був свій список зрадників та катів, що підлягали ліквідації. Тому "список Малюка" цілком в історичних традиціях українських визвольних змагань. А значить, не Кивою єдиним…