Що не так із санкціями проти російської нафти?

Попри санкційну політику країн Заходу, місячні прибутки Росії від продажу нафти більші, ніж до вторгнення в Україну — про це повідомило видання Bloomberg. Очевидно, що санкції слід переглянути, а заходи проти експорту російської нафти мають стати жорсткішими.

Що ж трапилося? По-перше, країни Євросоюзу досі використовують російську нафту, а нафтопродукти агресора потрапляють на ринки ЄС. Так, Словаччина, Чехія й Угорщина продовжують брати сировину з російського нафтопроводу “Дружба”, маючи виняток із нафтового ембарго ЄС, адже перехід із російської важкої нафти та побудова нових трубопроводів для цих країн потребують більше часу.

Так само виняток у санкціях зробили для Болгарії, яка, зловживаючи ним, допомагає Росії продавати нафту на світових ринках. Ідеться насамперед про нафтопереробний завод Neftochim Burgas, яким керує російський гігант викопного палива “Лукойл”. Замість задоволення тільки внутрішнього попиту, що й було передбачено винятком із санкцій, болгарське підприємство переробляє російську нафту та реекспортує цю продукцію, зокрема, в ЄС та Сполучені Штати.  

По-друге, Індія, Китай і Туреччина рекордно збільшили імпорт російської нафти, заощаджуючи на дисконті величезні кошти. Приміром, Індія зекономила приблизно 2,7 млрд доларів за перші 9 місяців 2023 року, а Китай завдяки рекордним закупівлям нафти з країн, що перебувають під західними санкціями, в тому числі Росії, заощадив 10 млрд доларів. Водночас імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, в таких країнах, як Індія й Туреччина, різко зріс, що створило додатковий шлях для російської нафти в ЄС.

По-третє, введення “стелі цін” на російську нафту на рівні 60 доларів за барель спонукало Росію експортувати її через тіньові схеми. Рік тому “Група семи”, Європейський Союз та Австралія ввели обмеження на експорт російської нафти морським транспортом, заборонивши західним компаніям транспортувати, страхувати й платити за нафту, продану за ціною, вищою за цю межу.

Втім, ефективність санкцій знизилася через брак моніторингу і політику обмеження цін, яка дозволяє Росії продавати свою нафту дорожче. Дедалі більше танкерів, які перевозять російську нафту, підозрюють у тому, що вони ходять із фальсифікованими фінансовими звітами або страховками від незахідних компаній.

Ба більше, часто російську нафту постачають так званим “тіньовим флотом” старих суден, які не потрапляють у юрисдикцію західних країн. Наприклад, у жовтні половину російських нафтопродуктів перевозили танкери, які не підпадають під дію обмеження цін. За даними Reuters, Панама, Республіка Маршаллові Острови та Ліберія дозволили деяким із цих кораблів ходити під їхніми прапорами. Така практика дозволяє підставним компаніям, створеним для торгівлі російською нафтою, ухилятися від санкцій. Майже 40% із приблизно 535 танкерів “тіньового флоту” зареєстровані через компанії з Маршаллових Островів.

Здатність РФ обходити обмеження вже змушує уряди західних країн реагувати. Міністерство фінансів США перевіряє судновласників, яких підозрюють у перевезенні російської нафти всупереч погодженій “стелі цін”. Як наслідок, США оголосило про санкції проти цих юридичних осіб, зареєстрованих в ОАЕ та Ліберії, а також заблокувало їхні нафтові танкери.

Такі дії Сполучених Штатів налякали деяких власників танкерів, зокрема найпотужнішу судновласницьку країну світу — Греції. У листопаді кількість грецьких танкерів, що прямують до Росії, скоротилася на чверть порівняно з минулим місяцем. Паралельно США, ЄС і Великобританія тиснуть на вже згадані Ліберію, Маршаллові Острови та Панаму, аби вони припинили допомагати Росії в розвитку “тіньового флоту”.

Крім цього, ЄС планує доручити Данії перевіряти і потенційно блокувати російські танкери в Балтійському морі, через яке відбувається близько 60% загального обсягу морського експорту нафти з РФ. Єдиними перепонами у реалізації цього плану можуть стати спроможності військово-морських сил Данії зупиняти й перевіряти танкери та відсутність алгоритмів дій у разі, якщо судно відмовиться зупинитися.

Експерти також наполягають, що граничні ціни на нафту слід встановити на рівні 30 доларів за барель, а “лазівки в нафтопереробці” необхідно оперативно усунути. Разом з цим, варто змусити російські танкери отримувати західне страхування і не пропускати їх через протоки у разі його відсутності.

І все ж поки про цілковиту поразку нафтових санкцій говорити ще рано, адже Кремль не гребує нічим у пошуку ресурсів для продовження війни. Будемо очікувати на подальші кроки наших партнерів, зокрема 12-й пакет санкцій ЄС, куди можуть ввійти такі обмеження.