Чиновники хочуть зобов’язати магазини встановити «бокс зі спокусами». Чи це допоможе?

Держпродспоживслужба виступила з ініціативою заборонити відкриту викладу сигарет в магазинах. Чиновники вважають, що випадковий погляд на вітрину може заохочувати курців палити далі, а тих, хто не палить — спробувати.

Чесно кажучи, такий собі аргумент. Українці все одно курять. І під час війни через стрес та регулярні повітряні тривоги, ще частіше ніж до війни. Зрозуміло, шо куріння шкодить здоров’ю. Перелік хвороб, які викликає куріння, надзвичайно довгий. І тому треба заборонити курити у громадських місцях, у приміщеннях. Але це вже зробили народні депутати, ухваливши відповідний закон.

Виникає питання – навіщо вигадувати ще заборони? Адже заборона на відкриту викладку цигарок може призвести до того, що ринок ще більше піде в «тінь».

І тому є безліч прикладів. На фото нижче — знайдені мною в інтернеті спеціалізовані вітрини для тютюнових виробів після впровадження заборони на відкриту викладку сигарет у Білорусі та ще в одній країні східніше від нас, яку не називають проти ночі.

До появи заборони вітрина з сигаретами могла просто візуально загубитись на фоні строкатих полиць з дрібним крамом повсякденного вжитку. Це фото із типових маленьких магазинчиків, яких є безліч у будь-якій країні.

Але тепер такий "блек бокс зі спокусами" привертає до себе ще більшу увагу. Чи досягли ініціатори заборони відкритої викладки своїх цілей? Запитання більше схоже на риторичне.

Інший спосіб сховати сигарети винайшли підприємці Казахстану, де протягли законодавчу заборону на відкриту викладку сигарет всередині 2021 року. Країна вже пожинає перші плоди: зростання тіньового обігу сигарет та мільярдні втрати бюджету. Але дивимось на ілюстрацію нижче про виконання заборони на фото із сюжету місцевого телебачення.

Формально норма закону виконана. Але що нам каже простий здоровий глузд та наші очі? Ми геть не бачимо сигарети поміж полицями з дрібним крамом? Але при цьому будь-який чиновник-перевіряльник може легко зняти корупційну мзду або накласти сумнівний штраф на торгівельну точку: наприклад, казахські законодавці не зовсім чітко розписали в законі наскільки саме невидимою має бути викладка тютюнових виробів. Результат бачимо наглядно — формальне виконання законодавчої заборони не робить сигарети менш помітними.

Ще більш помітними їх робить виконання закону у великому мережевому рітейлі. Величезну шафу у прикасовій зоні магазину продавець має відчинити, аби пред’явити бажаючому покупцеві весь асортимент або взяти із нього потрібний товар. Звісно, всі покупці у радіусі прямої візуальної досяжності також мають змогу оглянути те, на що дивитись заборонили законодавці. Виконує така шафа законодавчу вимогу сховати тютюнові вироби подалі від очей? Формально — так. А по суті?

Трапляються курйози та просто кумедні способи формально виконати закон. На фото нижче — якісь сільмаги в Казахстані.

Такий унікальний торгівельний формат з завішуванням вітрин ковдрами, картонками чи завісками з тканини викликав хвилю глузування у самих казахів.

 Дослідження європейських інституцій демонструють, що перетворення сигарет на заборонений плід не досягає планованих результатів. Статистичні дані по Австралії, Канаді та кількох країн Європи не дали жодних доказів, що заборона демонстрації знизила поширеність куріння серед населення.

У 2021 році заборону на відкритий продаж впровадила Данія. Дослідження Управління охорони здоров’я цієї країни у 2023 році свідчать, що після введення display ban поширеність куріння серед людей у віці від 15 до 79 років залишилася незмінною, а споживання електронних сигарет зросло на 2%. Натомість практика та цифри свідчать, що негативні економічні наслідки гарантовані. Навіть благополучні заможні країни заходу на тлі обмежень, які постійно накладаються на легальних виробників тютюну, стикнулись з розквітом тіньового ринку, контрабанди та підробок. Як наслідок, споживачі віддають перевагу дешевшій та менш якісній продукції.

За даними генерального директорату Єврокомісії з оподаткування, країни ЄС щороку втрачають від 10 млрд євро внаслідок контрабанди сигарет. Найбільший нелегальний тютюновий ринок серед європейських країн — у Франції (32 %), Великобританії (21%), Литві (19%), Фінляндії (15%), Латвії (15%) та Норвегії (12%).

Досить лише нагадати, що в Україні тіньовий обіг сигарет обкрадає бюджет, як мінімум, на 20 млрд грн щорічно. Тепер буде ще більше, бо за найсвіжішими даними об’єм «тіні» в Україні побив історичний рекорд, досягнувши 25% всієї ємності ринку. Це, за підрахунками аналітиків, збільшить бюджетну діру до 23,5 млрд грн. Може краще ці кошти отримати в бюджет та направити на ЗСУ?

Адже якщо законодавчо загнати сигарети у такі «бокси зі спокусами» — у продавців виникне закономірна спокуса сховати там же нелегальну продукцію — контрабандного походження чи просто відверті підробки. Адже display ban ускладнює і контроль за тінню, бо вона за примхою законодавців «схована» подалі і від очей тих, хто має контролювати легальність цієї продукції. Покупцям же пропонуватимуть «найдешевші» сигарети, які мають невідоме походження та якість.

На мою думку, не можна лише заборонами тиснути на бізнес. Треба шукати компроміси, щоб і вплив куріння на здоров’я зменшити, і податки в бюджет сплачувалися.

Як на мене, логічно було б не заганяти легальний бізнес, який під час війни сплачує податки, в «тінь», а шукати чиновникам, виробникам цигарок та медикам компроміси. Тим більше, що є закон ринку: легальні гравці борються з нелегальними. Офіційні компанії, які сплачують податки, незацікавлені в продажу цигарок в «тіні». Легальні гравці ринку будуть робити це різними засобами – через запити в прокуратуру, звернення в Нацполіцію. Якщо ж всі підуть в «тінь», то відсоток нелегальної торгівлі значно збільшиться і майже ніхто на ринку продажу цигарок з цим боротися не буде.