Один за всіх

Я дуже люблю цю світлину. 

Сьогоднішня ніч масованого ракетного терору від рашисиів по Києву, Одесі, Львову, Дніпру, Херсону показала, що це навіть не середина війни. 

У рф багато зброї, грошей і гарматного м'яса. А у нас лише допомога партнерів і згасаючий ентузіазм людей, яких зараз хапають на вулицях для мобілізації.

Сьогодні прочитала в дописі Anton Filipchuk про те, що люди, які з 24 лютого не на фронті, очевидно, не хочуть воювати і у випадку окупації їхніх міст приймуть рішення виїхати за кордон. 

А воювати треба. Інакше всі жертви за 9 років - марні. Всі, і цивільні також.

Відповідно, потрібна мотивація. Гроші, пільги, маркетинг, щоб нові мобілізовані, принаймні, розуміли, що і вони, і їхні сім'ї будуть пожиттєво забезпечені і шановані, перш за все, державою, за яку вони згодяться воювати. 

А для цього можна і варто знайти гроші. Не на серіали, не на шоу, не на дороги та парки, а на людей, які сьогодні віддають своє життя, щоб завтра були ці серіали і дороги, і були вони українськими. 

P.S. Висловлюю щирі співчуття родинам, друзям всіх загиблих та постраждалих цієї ночі від ракетної атаки москви...