Мрії збуваються

- Ти скільки вже в піхоті воюєш, солдате?

- Вже рівно рік, і постійно "на нулі". Пройшов весь Бахмут, воював "на басейні", оборона, штурми, ближні бої. Ось відео. Ось трофеї - це все я сам знімав з противника. Моя група відбила позицію у листопаді, ми там одразу сім трупів зробили, взяли полоненого, а сьогодні я ще два російських трупи розкопав, ось так, подивіться, це раніше їх тут прикопали.

- Рік "на нулі" - це просто неймовірна витривалість. Як ти витримуєш такі навантаження?

- При минулому ротному було важко, бо довелось бути чотири місяці постійно на позиціях, але його поранило, я виніс його з під-вогню та відправив на шпиталь. І ось зараз нам призначили нового ротного - золота людина, він знаходить можливість берегти людей, ми тепер грамотно працюємо, три дні на позиції, три дні відпочинок, люди тепер воюють впевнено. Але усім потрібні ротації.

- Скоро Новий рік, яка в тебе мрія?

- Я на фронт пішов з першого дня добровольцем, сам перевівся у піхоту, бо тут найбільше "двіж", а я люблю стріляти. Весь 2023-й рік я був "на нулі", а у відпустці 10 днів. І це не від ротного залежить, йому треба надійні бійці, такі як я. Я така людина, що ніколи не вмикаю задню, і сам по своїй волі ніколи не буду вигадувати причини та хвороби, не залишу по своїй волі побратимів, не залишу ротного. Але я втомився. В мене мрія, щоб мене поранило у ногу, достатньо серйозно, щоб евакуювали в тил, і я міг пару місяців відпочити. Це єдина гідна причина для мене залишити на деякий час фронт.

- Друже, бажаю тобі бути живим та ротації, але не втрачай страху, бо це війна, і куди саме прилетить - Санта-Клаус не скорегує".

28 грудня дзвінок.

"- Вітаю. Сьогодні під час обстрілу прилетіла близько 82 мм міна, ноги посікло, але все дрібне. Побратими та ротний мене врятували, я вже їду у шпиталь. В мене все добре, свідомість не втрачав, після відновлення буду бігати, і повернусь до ротного у стрій. Мрії збуваються".