Про "исторические территории"

Чтоб отвлечься.
В контексте указа об исторических украинских землях.
Почти два года изучаю географию РФ по зафиксированным потерям российских оккупационных войск. Интересно понять: из какого контекста некое туловище попадает в росармию и как затем на этот контекст влияет возвращение исходного туловища в гробу.
На массиве в более 40 тыс. случаев набралось уже несколько сотен абсолютно эпических историй, когда жизнь оказывалась богаче любого вымысла. Было бы здорово их обобщить, но пока не до этого.
В какой-то момент переоткрыл для себя Амурскую область РФ, о которой что-то знал как о части "зелёного клина", но давно забыл детали.
Так вот.
Это регион между Забайкальем и Хабаровским краем, площадью 361 тыс. км кв (60% от территории Украины) и населением порядка 750 тыс. человек (как Запорожье два года назад). За годы правления Путина область потеряла 21% населения.
В инфополе Московии регион присутствует преимущественно из-за трёх тем: 1) космодром "Восточный", 2) Амурский ГПЗ (декларируют производство 60% мирового гелия); 3) ползучая китайская интервенция.
Сначала в списке потерь из Амурской области в глаза бросились фамилии: Почкаенко, Горовенко, Радченко, Ющенко, Якименко, Нестеренко, Силиченко, Стрижак, Павлюченко, Москаленко, Краснокутский, Охременко, Прокопчук, Наливайко, Нудьга, Логвиненко и др.
Затем обнаружил, что 10 официально уничтоженных – из н.п. Новокиевский увал с населением 3,8 тыс. человек.
Название Новокиевский Увал (ныне - центр Мазановского района Амурской области) возникло в конце 1920 г. после переноса районного центра на возвышенность (собственно – увал и есть возвышенность) возле села Новокиевка, т.к. старый центр (с. Мазаново) был затоплен в ходе наводнения. После чего я глянул список населённых пунктов Амурской области.
Отметил н.п. Ромны – центр Ромненского муниципального округа. Открыл "Топонимический словарь Амурской области" (2009 г.). Цитата: "Осн. в 1907 г. переселенцами из Ромненского уезда Киевской губернии Украины и названо в память о покинутой родине" (вот эта формула о названии "в память о покинутой родине" указана практически у всех населённых пунктов, не буду повторять). И понеслось:
• Бахмут
• Белоцерковка – 1910 г.
• Борисполь – 1909 г.
• Васильки – 1908 г., переселенцы из Киевской губернии.
• Вознесеновка (Возжаевка) – 1877 г., переселенцы из Полтавской губернии.
• Екатеринославка – 1894 г., переселенцы из Екатеринославкой губернии.
• Ерковцы – 1894 г., переселенцы из Полтавской губернии.
• Житомировка – 1913 г.
• Зеньковка - 1911 г., переселенцы из-под города Зеньков Полтавской губернии Украины.
• Золотоножка - 1906 г., города Золотоноша Черкасской области.
• Каховка
• Константиноградовка - осн. в 1884 г. переселенцами из Константиноградовского уезда Полтавской губернии.
• Лохвицы - осн. в 1896 г., названо переселенцами из-под города Лохвица Полтавской губернии.
• Максимовка – 1909 г., переселенцы из Украины.
• Малиновка – 1881 г., переселенцы из Украины.
• Маркучи – 1909 г., переселенцы из Украины.
• Новокиевка – 1903 г., переселенцы из Киевской губернии
• Новоострополь – 1909 г., переселенцы из-под города Острополь Подольской губернии (ныне Хмельницкая область).
• Новоохочье – 1908 г., переселенцы из с.Охочье Харьковской губернии.
• Переяславка – 1904 г.
• Подоловка – 1902 г., переселенцы из Подольской губернии (ныне Хмельницкая область).
• Полтавка Верхняя (1884 г.)
• Полтавка Нижняя (1881 г.)
• Полтавка Средняя (1910 г.)
• (вот тут прекрасно всё) Райгородка - село в Ромненском районе, на левом берегу р.Горбыль. Основано в 1908, переселенцы из Харьковской губернии.
• Рогозовка – 1909 г., переселенцы из Бориспольского уезда Киевской губернии.
• Рублевка - осн. в 1908 г. переселенцами из Рублевской волости Харьковской губернии Украины.
• Светиловка – 1896 г., переселенцы из Украины.
• Серебрянка – 1903 г., переселенцы из Киевской губернии.
• Тавричанка – 1903 г.
• Тагельцы – переселенцы из Украины.
• Украина – 1908 г., ж/д станция, основана переселенцами из Украины.
• Украинка – 1926 г., основана переселенцами из Украины.
• Харьковка
• Христинковка – 1907 г., переселенцы из Черкасской области.
• Червона Армия – 1928 г., переселенцы из Украины.
• Черкассовка – 1910 г.
• Чернетчино – 1895 г., переселенцы из Полтавской губернии.
• Черниговка (1902 г.) и
• Черниговка (1907 г.) – два села в разных районах.
• Чигири – переселенцы из Черкасской области…
Наверняка упустил что-то, но картина наглядная.
Однако.
Статистика конца 19 – начала 20 века указывает на большой поток (две волны) переселенцев из Украины, в общей численности населения области к середине 1920-х гг. украинцев было 18%.
Согласно последней советской переписи 1989 г., в Амурской области проживало почти 71 тыс. украинцев (6,74%). Российская перепись 2010 года зафиксировала 16,6 тыс. украинцев (2%). А перепись 2020 г. – лишь 4,4 тыс. (0,6%).
Официально численность украинцев в регионе за 35 лет сократилась в 16 раз в абсолютных числах и в 11,6 раза в процентном отношении.
Желающие могут почитать о событиях 1920-х гг. на Дальнем Востоке и роли украинцев. Но сейчас ситуация объективно другая.
Многие уехали. Часть полностью обрусела. Часть из конъюнктурных соображений скрывает идентичность. Плюс надо учесть, что даже в Украине есть разные украинцы с точки зрения настроя. Что в голове у украинцев Амурской области - можно лишь догадываться.
Обилие украинских фамилий в структуре подтверждённых потерь оккупационной армии подсказывает, что ничего хорошего. Ибо доля явно больше, чем номинальная доля украинцев в составе населения региона (хотя может быть искажение, т.к. структуры всех потерь у нас нет).
Итого.
Мне представляется, что расчёсывать у граждан Украины ресентимент по поводу ТЕРРИТОРИЙ с опорой на указ – это (как минимум – на данном этапе) контрпродуктивная затея. Украинцы ехали на Дальний Восток, в Канаду, Бразилию и т.д. в конкретных исторических условиях. Потому что было избыточное население, которое видело шанс для себя. Либо бежало от войны, репрессий и др.
Сейчас у нас дефицит населения. Нам не нужны "исторические территории" прямо сейчас, нам нужны люди, их руки и мозги для обустройства имеющихся, в международно признанных границах.
Для чего указ действительно может пригодиться – так это для смены общего подхода к преподнесению истории Украины и украинцев.
Школьная программа и львиная доля историографии насаждают гражданам идею, что миссия украинца – своїми діями наближати звитяжну, героїчну, блискучу поразку. Коли наче усе йшло добре, а закінчилось як завжди. Про що ми заспіваємо в найкращих у світі тужливих піснях, або розповімо на зустрічах емігрантів по різних європах.
А вот и нет.
В разные эпохи, в разных исторических условиях украинцы демонстрировали исключительную военную доблесть и чудеса созидательного труда (выдающуюся дурость тоже демонстрировали, но это у всех народов так). Вклад украинцев в достижения разных империй и стран трудно переоценить. Бесталанный народ не смог бы 500 лет удерживать самую плодородную равнину континента в окружении врагов. Имея в анамнезе 300 лет истории одного из крупнейших государств на планете, с которым есть прямая генетическая связь.
Вот надо собрать всю эту историю.
Энергии украинского народа и украинской политической нации было и есть в избытке. Она распылялась. Собрать эту энергию для защиты и обустройства собственного государства – это вызов и посильная задача. Идея с вторым гражданством – в эту же копилочку, есть здравое зерно, которое можно улучшать.
В отношениях с украинцами России (не говоря уже о других народах) надо подобрать верную тональность и правильные ходы. Для этого нужны – в том числе - специалисты по истории СССР и России. А этот интеллектуальный капитал за последние лет 20 мы подрастеряли. Много поверхностного.
2. якщо владою декларується https://www.president.gov.ua/documents/172024-49513 забезпечення українцям, що проживають на її територіях, у тому числі історично населених етнічними українцями, прав на отримання освіти українською мовою та її вільне використання, громадянських, соціальних, культурних та релігійних прав, доступу до україномовних засобів масової інформації то єдино вірним є публікація текстів саме українською.
3. я українець в Україні, читаючи в українському ЗМІ текст радника міністра оборони України, бажаю читати й маю право розраховувати на те, що такий текст буде українською.
-Миколо, я спіймав ведмедя!
-Так тягни його сюда.
-Але ж він не відпускає.
Олексій Копитько з завидною готовністю кинувся обговорювати відверту ахінею від Боневтіка-Шлемазла, який готовий підкидати піплу дикі ідеї, лиш би відволікти його від дуже сумної реальності.
А заднепроходно-фекальный креатив - это твоё родное, скрепное...
до речі, серед "англосаксів" багато людей іншого походження, німецького, італійського, кельтського, та навіть польського та чеського - он на моїй вулиці магазин "колаче" ( "калач" по-русскі), так що вживати термін "англосакси" якось недоречно
Мета статті - вкинути про можливість надання українського громадянства росіянам зі збереженням російського?
Якщо на окупованих землях силою заставляли отримувати рос. громадянство, це вирішується.
Там треба прискіпливо і повільно все вичитувати, щоб зрозуміти.
Мене більше турбує, що я не знайшов прямої заборони нашим державникам мати друге громадянство.
в перефразі тез колаборантки панченко та інших їй подібних?
"Школьная программа и львиная доля историографии насаждают гражданам идею, что миссия украинца - своїми діями наближати звитяжну, героїчну, блискучу поразку. Коли наче усе йшло добре, а закінчилось як завжди. Про що ми заспіваємо в найкращих у світі тужливих піснях, або розповімо на зустрічах емігрантів по різних європах". Джерело:
ані шкільна програма, ані українська історіографія не насаджує українцям такої ідеї.
таке бачення української історії притамане тим, хто вивчав(є) її як розділ російської історіографічної науки.
влеснее, цей абзац автора яскраво демонструє до якої саме історіографічної науки він тяжів або тяжіє.
ну а сам глузливий тон цього абзацу (єдиного написаного українською), я навіть не коментуватиму.
мудрість? креатив? ну-ну.
місцевим українцям тисяч доларів дарувати не варто і так працюють, воюють, дрони по хатах ваяють
Ви у мене спитали, чи згоден я на таку небачену щедрість ??
20х38=760 тис. грн 30х38=1140 тис. грн
Писав вже 25 разів - розраховувати на репарації, у буквальному сенсі, від *********, не слід. Ймовірність невідома. Поки що навіть конфіскувати російські активи Захід не може. А тих нещасних 300 млрд вистачить тільки розрахуватися за допомогу Рамштайну і залатати найбільші дірки. І то не факт.
І?..
Є хоч пів слова про стан української ідентичности на тамтешніх землях?
Усі товариства української культури заборонені. Керівника Хабаровського товариства вбито.
Указ президента корисний з погляду необхідности говорити світу про переслідування в рф (та її папірєдніках) носіїв української ідентичности на території самої російської держави.
Але коли йдеться про рецепцію Указу чиновниками (чи й навіть радниками), хотілося б вже якоїсь сякої-такої рефлексії.
їхня мета : щоб всі хто називає себе "українець" не мали політичної мети самоврядування і залишалися шароварними та вишиватними гіками та фріками
для того щоб всі ці "клини" повернулися в Україну вона має стати імперією, а для цього не потрібні загальна виборча система чи відсутність смертної кари в законодавстві
якби народ не обрав зєлєнского, то років через 10-15 Україна була б нормальною європейською країною з швидко зростаючою економікою, і цього було б достатньо для того, щоб нас стали поважати і партнери, і "люді українского проїсхождєнія"
ніяких національних повстань в х##лостані не буде, вікно таких можливостей давно закрилось, "весна народів" була в позаминулому сторіччі і більше таких романтиків не буде, бо людська порода поменшала
указ зєлєнского тим не менш правильний : треба піднімати антиросійську тему де тільки можна
він не для "російських українців" - їх вже вирізали - а для ширшої аудиторії
Об*єктивно, ********* напала б всерівно. Вірніше ********* напала 2014 р. А ще раніше збиралася у 1993 та 2003 рр.
Тому Ваша сентеція хибна.
я написав про те що ми 30 років не можемо лад навести на тих територіях що маємо після 1991 року, тому мало хто на росії хоче звертатися в консульство за громадянством України
тільки за Ющенка та Порошенка були якісь кроки вперед, решта Президентів просто продавала Україну "за гуртовими цінами"
мало того, що Ющенко переграв кучму, який хотів віддати олігархам решту непроданої України ?
при Ющенкові подали заявку в НАТО - яку зарубила меркель
при Ющенкові підняли тему незалежності Української церкви
тай економіка була на підйомі, стабілізувалася гривня, надійшли інвестиції
що ще тобі, гречкосію, треба від людини яку отруїли діоксином, і яка знайшла в собі мужність не оформити інвалідність і "закосити" - а стояти до кінця всі 5 років
при тому що коломойський просував тюльку, ахмєтов просував януковіча, а росія обом їм башляла "за подвиги" ...
Ще гаряча тема - цікаво, що автор має на увазі ??
На минулій неділі, Зе*, презентацію нового проекта Закона про множинне громадянство закамуфлював гаслом "друге громадянство для українців у діаспорі".
Побачимо чи Закон приймуть.
на території України діє тільки українське громадянство, маєш інше - застосовуй його поза межами України
те, що намагаються регулювати таким недоречним законом, регулюється податковим законодавством - ну тоді так і назовіть його, "закон про оподаткування громадян України що живуть за межами України"
Стаття 2. Принципи законодавства України про громадянство
1. Законодавство України про громадянство грунтується на таких принципах:
1) єдиного громадянства -- громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав), то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув тромадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
Краще щоб юристи пояснили. Поняття "множинне" у проекті не побачив, але воно там закамуфльоване у тексті.
- питання прав на власність на тер. України;
- податків;
- голосування;
- служба в армії;
- судочинства.
потрібні пояснення юристів по кожному питанню, так можна довго гадати
"Множинне громадянство" дасть :
1) Заплутаність питання прав на власність на тер. України - полегшить проникнення на та впливу на внутрішній ринок іноземного капіталу та полегшить виведення коштів за рубіж і ухилення від оподаткування ;
2) Полегшення для ухилення від податків - бо в Україні будуть розказувать що платять податки "там" а "там" будуть розказувать про сплату податків в Україні;
- Полегшення впливу інших країн на голосування - тобто буде вплив на політичну ситуацію в Україні;
- Лазівка для ухилення від служби в армії - майбутні призовники будуть виїжджать до іншої країни перед постановкою на військовий облік А в країні еміграції вони - "чужі" і на облік не ставатимуть прикриваючись українським громадянством;
- З судочинством - найцікавіше. В більшості країн існує принцип невидачі своїх громадян країні де особа вчинила злочин ТОму достатньо виїхать в іншу країну та показать її паспорт - і можна спокійно жить не боячись судових переслідувань
І це ще не все Там ще ціла купа "нюансів"
Усілякі "еківоки" послаблюють можливості України на спротив.
По-друе ,яких 500 років він мав на увазі??
Історію України можна умовно розділити на 3 великі періоди:
1) києво-руський - заокруглено 350 років (до 1240, коли Батий зруйнував Київ)
2) польсько-литовський - заокруглено 400 років (до 1654, Переяславський аншлюс)
3 кацапський - заокруглено 350 років (до подій недавнього минулого)
Із жодного боку не бачу тут ніяких "500 років".
Що саме мав на увазі автор, - тайна сія вєліка́.
Тому ніяких українців на теріторії Росії немає і дуже давно.
Можна ще згадати часи Русі чи розселення слов'ян. Сенсу так же буде багато, як і від цього закону.