Дискримінація геноциду

Міжнародний суд ООН 26 січня оприлюднив анонсований наказ у ініційованій ПАР справі проти Ізраїлю щодо Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього.

Ця справа є важливою для України не лише політично, але й у розвитку позиції міжнародних судів щодо геноциду як такого.

Ключові негативні для Ізраїлю політичні наслідки у цій справі були доволі прогнозовані.

Це визнання Міжнародним Судом палестинців у Газі належним об'єктом, який підлягає захисту від геноциду, та власне вимоги не вчиняти геноцид; бо, чесно кажучи, уявити міжнародний орган, якій дозволяє вчиняти геноцид, важкувато.

Втім, цей ордер не є ані визнанням того, що Ізраїль як держава порушив Конвенцію, ані того, що підлеглі Ізраїлю актори вчинили геноцид у Газі.

Водночас юридично для Ізраїлю поганими новинами є те, що Міжнародний суд вимагає не тільки запобігати, але й карати щодо закликів до геноциду палестинців та більш того - вимагає у Ізраїлю зберігати та не дати знищити докази ймовірних порушень статей 2 та 3 Конвенції у Газі.

При цьому це робиться абсолютною більшістю голосів суддів.

Тобто Суд ООН презюмує щонайменш імовірність вчинених порушень Конвенції по суті з боку підконтрольних Ізраїлю сил та наявність фактів закликів до геноциду.

Що у цій ситуації слід розуміти та що діяти.

По-перше, варто дочекатися рішення цього ж Суду, майже у такому ж складі, щодо порушення рф Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації у окупованому Криму.

Його оголосять у Гаазі 31 січня.

У мене щодо цієї частини позову України прогноз обережно-оптимістичний; скоріш за все для окупантів це буде надболісне рішення, яке вони будуть "перебивати" якимись масштабними провокаціями та фейками, скоріш за усе - "під десяту річницю" окупації.

Щодо іншої частини того ж гаазького кейсу, про порушення рф конвенції про фінансування тероризму, дочекаюсь з найобережнішим прогнозом 31 січня

Бо, на відміну від окремих незмінних посадовців, які цією справою обіймаються у гаазькому вимірі останні вісім років, під гаслом "все одно щось там виграємо", слід думати й про наступні справи.

Про справи щодо подій з 24 лютого 2022 року.

Зокрема, я певною мірою розчарований станом "геноцидальних справ" у вітчизняній національній юрисдикції, про що, сподіваюся, скоро вийде моє розгорнуте наукове дослідження. Спойлер: у нас є проблема із процесуальним й матеріальним розумінням того, чим саме є заклики до геноциду у вимірі нинішньої геноцидальної політики рф.

Окремо, сподіваюся, у мене ще буде час написати надсумну історію про стан розслідування геноциду кримських татар. Це там, де Берії в 17-му році (дві тисячі сімнадцятому) підозру по телебаченню оголошували.

Чи буде Україна порушувати проти рф нові справи у Гаазі щодо порушень Конвенції про запобігання геноциду - питання не до мене.

Це до вищезгаданих посадовців.

Відповідно для жертви політичних переслідувань від загальновідомого Офісу, що встановив у 2021 році власне український суд у справі 420/603/20, є більш прикладні та нагальні виклики.

Прикладом – доводити в українському суді порушення міжнародних стандартів расової дискримінації у власних справах …Вищим антикорсудом.

22 січня, прикладом, набрало чинності судове рішення у справі 420/2297/22, де належним судом встановлене протиправність діянь ВАС щодо мене та вказане, що Бабін "є підозрюваним у особливо тяжкому злочині у кримінальному провадженні № ….., де процесуальним керівником є прокурор САП …., який діє, як він вважає, щодо кримінального провадження і щодо нього особисто із расовою упередженістю та з ознаками антисемітських проявів; докази такої поведінки йому не надав ВАС на його правомірну вимогу, чим залишив позивача беззахисним у ситуації, яка очевидно загрожує його фундаментальним правам, зокрема не бути дискримінованим".

Цікаві подробиці цього суду проти суду в іншому суді, сподіваюсь буде час та здоров’я колись написати. А у причетних до таких подробиць колишніх службових осіб буде багато вільного часу це все прочитати.

Поки простий спойлер - коли всерйоз граєш під час війни й за кошт державного бюджету у виключність та обраність – між соціальними мережками, кавабрейками та телеефірами не забувай про базовий фунціонал, включаючи банальне діловодство, не намагайся вигадувати унікальний шлях та дій просто по закону.

Звісно це стосується й згаданих посадовців, нові позови проти росії від яких, здається зачекалися у Гаазі, й тих правоохоронців, які досі не турбують вітчизняні суди обвинувальними актами за частиною 1 статті 442 Кримінального кодексу "Геноцид" щодо посіпак агресора.

А представникам потерпілих від російської агресії раджу не боятися активно вимагати у національному суді прямого застосування Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього та й Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, включно з їх процедурними нормами, та з практикою Суду ООН та ООНівських комітетів.

Не чекаючи на Гаагу. @подписчики