Доля оборонців опорного пункту "Зеніт"
Список з шести важко поранених українських військовослужбовців 110-і механізованої бригади, яких залишили під час прориву з опорного пункту "Зеніт" під Авдіївкою 14 лютого. Ці поранені не могли пересуватись самостійно, засоби евакуації для їх вивозу були відсутні. Через повне оточення "Зеніту" якась техніка проїхати для евакуаціі не змогла.
16 лютого росіяни оприлюднили відео пʼяти загиблих українських військових на опорному пункті "Зеніт". Тіла були звалені у воду.
Родичі опізнали серед загиблих трьох військових, яких залишили пораненими на "Зеніті":
Георгія Павлова, Андрія Дубницького, Івана Житника.
Таким чином, російські військові розстріляли безпомічних неозброєних поранених, яких захопили у полон, і які не могли пересуватись.
Про долю трьох інших поранених, які потрапили у полон на "Зеніті", поки що нічого не відомо. Опізнали усі тіла на російському відео неможливо.
Причини оточення деяких наших підрозділів, у тому числі на "Зеніті", причини залишення поранених, причини втрати стратегічно важливої Авдіївки будемо розглядати найближчим часом.
Так було як наш підрозділ піся втрат виводили з Часового Яру.
Такого українського персонажа, як ЗЕ, у творі Іоана Богослова чомусь немає. А от Путін там є.
Тому виникає питання: який коефіцієнт корисної дії тої концепції Спасіння, яку просувають нинішні жреці культу Христа, якщо вони вже вкотре не можуть із всім цим ("чудесним" пришестям Гітлера чи Путіна) щось зробить?
Це ж - не Майдан і не АТО. Ми маємо справу з класичною війною зміни часів, що має свій сценарій, своїх основних дієвих осіб, і в ході якої вирішується певне коло питань, і питань дуже непростих.
Оборона Авдеевки последний месяц велась только в политических целях, а отнюдь не в военных. За политические цели людьми и заплатили.
"Зенит", расположенный на самом востоке УРа, был блокирован, по факту, уже давно, его оборона с военной точки зрения не имела никакого смысла, кроме задач реализации теми или иными товарищами своих политических амбиций.
Его ("Зенита") оборона даже и чисто тактического смысла не имела: противнику он не мешал.
Что касается убийства пленных. Если раненным сказали сдаться в плен (а некоторые обстоятельства указывают именно на это), то следовало с ними оставить медика (а еще лучше - медика и офицера), и организовать сдачу в плен (это не гарантирует того, что они останутся живы, но резко повысит шансы). Но, мне кажется, что их (раненных) там просто бросили...
А який успіх можуть мати оборонні чи наступальні операції, якими керують не через Генштаб, а через телевізор?
Країна має розгалужену мережу залізниць та автомобільних доріг - з-під Вінниці чи Тернополя підрозділ масштабу батальон можна перекинути під Лиман чи Роботине за добу
Країна має "під рушницею" від 700 тис. до 1 млн. бійців.
У ворога на ТВД 400-450 тис. війська.
Здавалось би, ми можемо забезпечувати ситуативну перевагу в особовому складі на будь-якій ділянці фронту.
АЛЕ! Вже скоро 3 рік великої війни, а генерали постійно розповідають нам, що на всіх напрямках кацапи у рази (У РАЗИ!!!) переважають нас в "живій силі".
Видається так, що не в кацапів перевага в ОС, а в наших генералів брак сірої речовини в головах...
Мобілізація вже рік, як не проводиться. А втрати постійні - вбитими, пораненими, полоненими...
Який там 1 млн.? Роззуйте нарешті очі! Вас просто дурять 2 роки, як дурили з "не нагнітайте паніку", "ніякої небезпеки нема", "в травні шашлики", "війна закінчиться через 2-3 тижні", "потужний та нестримний наступ", "влітку каву в Ялті", "фортеця Бахмут", "літаки летять, будем всіх бамбить", "велике оновлення"...
Зе-шобла - це "потужний та нестримний" п!здьож про все без виключень.