Головна задача воєнно-політичного керівництва

Зі зміною військового керівництва була надія на зміну військових стратегій. Очевидно, що сьогодні основним завданням ЗСУ має бути знищення ворога, завдання йому болючих ударів. Знаходження на окупованій території має бути для росіян економічно невиправданим. Все, що заїжджає на цю територію, повинно негайно знищуватися. Самі шляхи мають бути знищені!

Проте нічого не змінилося. Продовжуються піхотні штурми, автоматні перестрілки, лобові зіткнення. Міністерство оборони чомусь не закуповує засоби ураження суперника. З невідомих причин не будуються фортифікаційні споруди, немає мінних полів із протипіхотних мін, перед ворогом порожня територія, непідготовлена для оборони.

На мій погляд, військово-політичному керівництву необхідно терміново перенаправити ресурси на закупівлю озброєнь. РСЗВ виробляються не тільки в США, є такі озброєння у Бразилії, Індії, Туреччині. Протипіхотні міни мають Південна Корея та інші азійські країни. За 2023 рік наш держапарат витратив 4,44 трлн грн (116 млрд доларів), половина з яких пішла на мирні цілі. На 2024 рік заплановані такі самі пропорції витрат. Мені здається, 90% наявних ресурсів потрібно витрачати на війну.

Війна – це виробництво. Виробництво смерті. І хто ефективніше вироблятиме смерть ворога – той і переможе. Для виробництва смерті ворога необхідні озброєння - касетні боєприпаси, міни зі шрапнеллю, піхотні міни, засоби мінування. Для виробництва смерті ворога потрібні мобільні міномети, ракети, РСЗВ, дрони всіх типів та дальностей.

Робота солдата на фронті - це робота позмінно біля верстата, що виробляє смерть. Якщо військовослужбовець не забезпечений засобами виробництва смерті - йому нема чого робити на фронті. Завдання командування – забезпечити кожного солдата засобами виробництва смерті. Відстояв 8 годин біля верстата, знищив частину тих, що понаїхали, зміну здав, пішов на відпочинок. Зміна, що заступила, знищує ворога наступні 8 годин. Але засоби знищення повинні надходити в більшій кількості, ніж солдати можуть використати.

За два-три місяці такої роботи на окупованих територіях не повинно залишитись жодної живої душі. Усі залізничні вузли, всі дороги, всі мости на окупованих територіях мають бути зруйновані – ось завдання на найближчі місяці. Цілодобова робота української машини смерті.

Для цього 1 трлн грн має бути прямо зараз знято з витрат на утримання чиновників, із витрат на мирні цілі, із витрат на зарплати тилових військовослужбовців і спрямовано на закупівлю засобів ураження ворога. Фронт має бути овер-забезпечений носіями смерті. Це головна задача воєнно-політичного керівництва.

Майже усі види дронів виробляються в Україні, усі штурмовики, усі волонтери знають де і як їх придбати. Лише міністерство оборони чомусь не знає, де купити дрони. Іноземні виробники пропонують мобільні міномети, але чомусь у наших бійців немає ані мінометів, ані мін. Може хтось знає відповідь не ці питання - чому МО не купує засоби ураження ворога? Який план у воєнно-політичного керівництва, якщо росіяни вільно ешелонами підвозять особовий склад та озброєння на окуповані території?