У чому вся сіль успішної боротьби з цукровим діабетом

Цукровий діабет – це та група хронічних захворювань, яка, на жаль, із повним правом може вважатися епідемією 21 століття -  у всьому світі  та в Україні, зокрема. Це об’єктивність. І можна сказати, що це погана новина. Але є і хороша новина – вона полягає в тому, що своїми силами (!) можна знизити фактори ризику, які призводять до цього небезпечного захворювання. Цукровий діабет можна лікувати, не допускати ускладнень, які з ним пов’язані, тощо. 

Про це, що таке цукровий діабет, наскільки і чому він досить поширений у сучасній Україні, що необхідно робити для його вчасної та успішної діагностики та лікування в ефірі нашого Youtube-каналу «Здоров’я live» розповіла https://youtu.be/oycTSnp-F1U?si=R0B69_eJ3UDG1AOWфаховий експерт, лікар-ендокринолог Анастасія  Галецька.

Перш за все, що таке цукровий діабет? Це група хронічних захворювань, яка характеризується високим рівнем глюкози у крові. Коли рівень цукру високий тоді в організмі починаються різноманітні ускладнення. Бо надлишкова глюкоза впливає негативно на велику кількість критично важливих для здоров’я організму органів та систем. Перш за все, на стан судин – судини стають ламкими, крихкими. Також розвиваються неврологічні  ускладнення через те, що нервове волокно дуже чутливе до високого рівня глюкози. 

Тому, цукровий діабет- це складний хронічний стан, який потребує постійного медичного догляду з чітким контролем рівня глюкози та  стратегією  зниження ризиків ускладнень . Постійна освіта та підтримка з питань самоконтролю діабету мають вирішальне  значення для пацієнта, адже це може  запобігти виникненню  гострих та віддалених ускладнень.

Існує три найпоширеніші типи цукрового діабету:

• Діабет першого типу- пов’язаний із роботою підшлункової залози. Точніше, з її дисфункцією: за нормальних умов вона має виробляти гормон інсулін, який й дозволяє знижувати рівень глюкози у крові. І якщо підшлункова залоза не виробляє інсулін взагалі, то виникає цукровий діабет першого типу. Для його лікування інсулін вводять ззовні, тобто проводять інсулінотерапію. 

• Цукровий діабет другого типу виникає у випадках, коли підшлункова залоза виробляє достатню кількість інсуліну, але рецептори клітин не чутливі до цього гормону. У результаті глюкоза не може потрапляти у клітини, її рівень в організмі підвищується. Для його лікування призначають модифікацію способу життя та цукрознижуючі препарати різних груп.

• Гестаційний цукровий діабет- підвищення рівня глюкози крові, яке вперше виникає у жінки під час вагітності.

Саме цукровий діабет другого типу є найбільш поширеним захворюванням. І він останнім часом дуже «помолодшав» - якщо раніше він був поширеним серед пацієнтів старше 45 років, то зараз вже дуже часто фіксується у пацієнтів після 35 років. 

На жаль, в нашій країні його розповсюдженню сприяють умови повномасштабної війни – це захворювання часто розвивається на фоні дуже серйозних переживань, дистресу. І після лютого 2022 року почастішали випадки звернення пацієнтів до лікарів із захворюванням діабетом другого типу. Окрім того, після епідемії ковіду зросла кількість захворювання у тих, хто знаходиться у групі ризику і має генетичну схильність до діабету другого типу.  

Якщо діабет першого типу розвивається дуже гостро і помітно, то другого типу – повільно і непомітно. Тому надзвичайно важливим є регулярне проходження профілактичних оглядів, так званий скрінінг стану організму. Всім, обов'язково, один  раз на рік потрібно  здавати аналіз на рівень глюкози у крові – тим більше, що це можна зробити безоплатно за направленням від сімейного лікаря.

Навіть на незначне відхилення від норм вмісту глюкози у крові треба звертати увагу. Й вчасно проводити необхідне лікування, яке дозволить запобігти виникненню і розвитку ускладнень. Також треба звертати увагу на симптоми, які вказують на можливість розвитку цукрового діабету. Деякі з них є дуже розповсюдженими і відомими. Зокрема:

•  це сухість у роті;
•  слабкість;
•  постійне бажання їсти чи з’їсти щось солодке;
•  свербіж шкіри;
•  різке схуднення. 

Але й бувають і зовсім нетипові прояви-наприклад, печія та дискомфорт в уретрі під час сечовипускання.

Тому й необхідно робити постійні обстеження і регулярно здавати аналізи на рівень цукру у крові. Це важливе ще й тому, що є багато факторів виникнення і розвитку цукрового діабету. На деякі з них ми не можемо вплинути, на багато інших – можемо і треба це вчасно робити. 

Не можна вплинути на вік, стать, етнічну приналежність, наявність певних хвороб, а також на генетичні фактори. Наприклад, до захворювання на цукровий діабет більш схильні жінки, а не чоловіки, а також афроамериканці. 

Стосовно генетичних факторів – треба звертати увагу на те, чи хворіли саме у конкретного пацієнта на цукровий діабет родичі по першій лінії (тато, матір, дідусі чи бабусі). Якщо так, то це збільшує можливість захворювання цього пацієнта на діабет. Проте, якщо, ваш дідусь хворів цукровим діабетом, то  не обов’язково захворієте і ви. Але ви точно в групі ризику і потребуєте обов'язкового щорічного контролю цукру крові. 

Найважливішим є те, що існує велика кількість факторів, на які сам пацієнт може вплинути задля того, щоб не допустити ускладнень, які пов’язані із цукровим діабетом. Адже він може вплинути на їжу – її кількість та на те, що саме він їсть, якість сну. Може відмовитися від шкідливих звичок, збільшити фізичну активність, вплинути на власну вагу у бік її зменшення, тощо. 

Можна сказати, що зміна або модифікація способу життя – це спосіб номер один у терапії від діабету другого типу. І звісно медикаментозне лікування.

І тут я хочу підкреслити: кожному пацієнтові потрібно підбирати лікування тільки індивідуально. Немає двох однакових людей, немає двох повністю ідентичних історій виникнення та протікання хвороби. 

Але, на жаль, доволі часто доводиться зустрічатися з тим, що люди починають лікуватися за порадами друзів чи сусідів. І коли приходять з різними ускладненнями на прийом, то у розпачі розповідають: «Мені сусідка порадила такі таблетки. Вона казала: «Мені вони  допомогли – цукор впав». Тому і я ці таблетки купив (купила)». І тут важливо: лікування призначене одній людині може допомогти знизити рівень цукру у крові, а у іншої – навпаки, призведе до збільшення цього рівня цукру. 

Отже, на завершення хочу наголосити: оскільки цукровий діабет – хвороба хронічна, то повністю її вилікувати не можна. Але її можна лікувати і треба це робити – бо так можна уникнути серйозних ускладнень і покращити якість життя.