ГУР та риби

У багатьох країнах практикується створення штучних рифів у районах з пустельним дном для розвитку морської флори, фауни та поліпшення якості середовища проживання риб. До створених за допомогою штучних рифів твердих поверхонь прикріплюються водорості та безхребетні, що зумовлює появу риб і морських тварин, які утворюють біоценози, аналогічні тим, що виникають на природних рифах. Відомо, що великі рифові об'єкти, такі як кораблі, що затонули, приваблюють велику рибу. Крім того, велика кількість центрів дайвінгу зосереджена навколо затоплених кораблів.

Вдалим прикладом створення штучних рифів можна назвати розташований біля штату Делавер риф Редберд, що займає 3,4 квадратних кілометрів дна, де спеціально затоплено 714 вагонів метро, 86 старих танків, вісім буксирів, барж та інше. Після створення рифу морське життя в цьому районі збільшилося приблизно в 400 разів. Біля берегів штату Джорджія була затоплена баржа, заповнена клітками для курей. Біля Флориди також затоплено авіаносець Оріскані класу Ессекс, який є найбільшим судном, затопленим із цією метою.

Для створення нової структури місцевої екосистеми, збільшення популяції риб, інших морепродуктів та розвитку підводного туризму немає кращих способів, ніж затоплення великих об'єктів.

Відомо, що Головне управління розвідки МО вже затопило купу російських кораблів. Чомусь, ніхто не розглядає користь роботи ГУР в розрізі економічного зростання від розвитку рибних ресурсів та підводного туризму. Одна організація працює над створенням штучних рифів, інші отримуватимуть від цього вигоду. Йдеться про Державне агентство розвитку туризму та державне агентство меліорації та рибного господарства України. Ці організації мають заохочувати наших розвідників. Можливо, у цих організацій немає відомчих орденів та медалей. Але хоч би грамоти вони могли б дати? Хлопці з ГУР стараються і не збираються зупинятися. Вони ще багато чого ворожого затоплять. Завдяки їм ми займатимемо перше місце у світі зі створення штучних рифів. І не треба зупинятися лише на кораблях та літаках агресора. Потрібно також затопити всі пов'язані з ворогом пам'ятники, барельєфи, меморіальні дошки, таблички з назвами вулиць. До речі, книги теж. Книги - це органіка. Шкоди від них морю не буде. Вони шкідливі тут. На книжкових полицях.

Коли-небудь, після перемоги, турист, який приїхав до Одеси, запитає місцевого жителя: А чому я тут не бачу жодних слідів присутності Росії, з якою вас пов'язувала довга спільна історія? Одесит, весело кивнувши у бік моря, відповість: Глибше треба дивитися.

Це ж Одеса. Там по-іншому ніяк.