Чого нас вчить факт цензурування нашого "Оскара"

З короткої версії телетрансляції церемонії "Оскара" викинули все про наші "20 днів у Маріуполі". Фільм, нагадаю, отримав "Оскара" як повнометражна документалка, і це для України вперше. Але отака халепа.

Усі соцмережі забито гнівом і люттю - цілком справедливими. Але! А чи достатньо ми самі робимо для?

Наприклад. Де не глянь - наші митці відмовляються сідати (censored) розмовляти на одному міжнародному майданчку з рашистами.

Еммм, щоби що?

Моє глибоке переконання полягає в тому, що, ну скажімо, спортсмени/спортсменки в жодному випадку не мають ручкатися з ворогом. А от митці не тільки можуть, а й повинні говорити на спільних майданчиках.

От уявімо собі: а якби рашисти зробили про свої численні агресії реально якісне кіно? Чисто от як кіно? Не оте лайно, як "Солнцепьок" чи "Ополчєночка" (боже, як я реготав і плювався водночас під час перегляду), а - так би мовити - кінематографічно якісне? І теж подали б його на конкурс?

І наші тут сказали б: а ми не будемо разом із ними брати участь у конкурсі...

Що було б? Вгадайте з одного разу.

Я ж не фантазую. Ось вам пів десятка цитат з рашистських сайтів:

1) "20 дней в Мариуполе" <…> — настоящий фашистский фильм, снятый в духе Геббельса. Фильм прославляет неофашистский режим на Украине. Фильм распространяет фашистскую пропаганду — в то время как в реальности драмтеатр в Мариуполе взорвали СБУ и неонацистский Азов".

2) "Слава Украине! " — это аналог гитлеровского ''Зиг Хайль!''.

3) "Надо сказать, что у нас документальные фильмы про Донбасс пока плохие. Везде одна и таже канва: очень много грязи войны, как правило, нет никакого внятного сюжета — царит какой-то хаос. Есть какой-то невнятный герой, который что-то бубнит".

4) "...категорически не согласен политолог, эксперт общероссийской организации "Сильная Россия" Марк Бернардини. Он считает, что российские документальные фильмы о Донбассе способны конкурировать на международной арене. Им под силу опровергнуть оскароносные фейки".

5) "Напомним, в этом году "Фонд кино" выразил готовность ежемесячно платить по 150 тысяч рублей автору, который будет работать над сценарием к фильму о специальной военной операции. Сценаристов ищут через программу "Автор". Её цель — взращивать специалистов, способных создавать патриотические фильмы".

...Я багато чув від військових, що рашисти швидко вчаться. На жаль. От як із тими ж безпілотниками вийшло.

Але тут вони навчаться ще швидше. Бо це дешевше, легше, це простіш. Присягаюся - до наступного "Оскара" вони вже знімуть якусь цілком пропагандистську, але гарно поставлену і ще краще відзняту брехню. Тепер росбюджет кине на це всі можливі для кіно ресурси.

І ви - хто авторитетний, кого знають на міжнародних майданчиках - повинні виходити скрізь. Буквально скрізь. Неважливо, є там рашисти чи ні, хароші вони чи погані. Не вмієте дискутувати? Вчіться. Не так це й складно.

Бо поки ми сидітимемо в оборонній позиції, з міжнародним авторитетом стане кепсько.

Пані та панове, дискутувати - це ж значно легше, ніж, наприклад, знімати кіно як таке. І сильно дешевше. А ефект може мати значно більший, ніж від БТГ на фронті. Ну, якщо перерахувати на потенційний результат.

А то буде, як на фронті.

Давайте, робіть щось. Виходьте на майданчики - в тому числі і з ними. Пояснюйте аудиторії, що й де не так - і що йде не так. Не їм пояснюйте - аудиторії пояснюйте.

Думаю, друге важливіше.

Слава Україні. А, перепрошую, звичайно ж, "зіг хайль" )))

Сторінка автора в Facebook