Коли Україна розпочне переговори про вступ до ЄС?

14 грудня 2023 року відбулася надважлива подія — лідери країн Європейського Союзу прийняли рішення почати переговори з Україною про вступ в ЄС. Це велике досягнення українського народу, але рішення Європейської Ради передусім політичне. Насправді ж шлях до початку переговорів передбачає низку технічних і, як виявилося, політичних кроків.

Для початку переговорів Європейська комісія мала підготувати проєкт переговорної рамки — визначити принципи і процедури переговорів про вступ до ЄС. Європейська комісія розпочала роботу над рамкою в січні та 12 березня офіційно представила Раді ЄС пропозиції щодо проєкту переговорних рамок для України та Молдови.

Паралельно Єврокомісія почала скринінг, тобто аналіз законодавства України на відповідність до права Європейського Союзу, який, до речі, може тривати й після початку переговорів. Аби підготуватися до цього процесу, Україна заздалегідь провела самоскринінг, який дозволив визначити стан адаптації нашого законодавства до європейського.

Слід пам’ятати, що Україна мала виконати низку рекомендацій Європейської комісії, прогрес яких оцінять на саміті ЄС 19 березня, що було умовою для початку переговорного процесу. З цією метою Кабмін на своєму засіданні затвердив План заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії, які наша країна отримала у листопаді минулого року в межах Пакета розширення Європейського Союзу.

Крім того, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про доброчесний лобізм, що теж був однією з додаткових вимог Єврокомісії для відкриття переговорів. Водночас у низки експертів лишилися зауваження щодо прийнятого закону: зокрема, в поточній редакції немає ефективних стимулів для детінізації суб’єктів лобіювання, що у висновку не сприятиме створенню і розвитку ринку лобізму в країні. Також закон несе ризики для організацій громадянського суспільства, адже не відомо, як деякі положення про комерційний інтерес застосовуватимуться на практиці. Врешті, легалізація лобізму не має стати суто формальним виконанням рекомендацій Єврокомісії.

Власне процес підготовки переговорної рамки також не обійшовся без інцидентів і політичних інтриг. Спочатку президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що рамка для переговорів про вступ України до ЄС не буде готова до європейських виборів, які відбудуться на початку червня. Хоча українська сторона стверджувала, що про жодні труднощі підготовки тексту до березня не йшлося.

Згодом президентка виконавчого органу ЄС змінила свою позицію і наголосила, що рамку все ж представлять у середині березня. Західні медіа пов’язують це з виборами, адже Урсула фон дер Ляєн планує переобратися головою Європейської комісії. Джерела Politico зазначають, що ці намагання відтермінувати представлення переговорної рамки виглядали як комбінація тиску з боку її власної політичної групи, Європейської народної партії та кількох країн ЄС. Однак тиск групи послів ЄС — переважно зі Східної Європи — змусив фон дер Ляєн повернутися до початкових зобов'язань. Додатково це підтвердив речник Європейської комісії Ерік Мамер.

Під час підготовки перемовин виник ще один неоднозначний момент, який стосується радше внутрішньополітичної ситуації в Україні. 29 лютого європейський комісар з питань розширення Олівер Варгеї опублікував листа від лідера фракції “Європейська Солідарність” Петра Порошенка з проханням останнього вплинути на уряд України, аби той припинив “дискримінаційну практику” не випускати за кордон опозиції.

По суті, Петро Порошенко пожалівся угорському єврокомісару про утиски опозиції в Україні, що, на думку п’ятого президента України, не відповідає критеріям членства в ЄС. Через цей лист віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина звинуватила Порошенка у спробі зриву євроінтеграції, назвавши такий крок проявом найвищого цинізму.

Сподіватимемося, що скандальна ситуація не матиме далекосяжних наслідків. У цьому контексті Стефанішина висловила сподівання, що затягувань у євроінтеграційному процесі не буде. Втім, українські експерти наголошують, що ворожнеча між командами Порошенка та Зеленського здатна зашкодити Україні та її майбутньому.

Політичні спекуляції довкола євроінтеграційного процесу - неприйнятні.

Отже, далі вже підготовлений текст переговорної рамки винесуть на розгляд держав-членів ЄС, які мають ухвалити фінальне рішення. Скликання міжурядової конференції вважається фізичним початком переговорів про вступ України до Євросоюзу. Міжурядова конференція — це власне переговори між представниками країн-членів, спеціальна процедура досягнення рішень поза дебатами в Раді ЄС. Метою Міжурядової конференції, є переведення досягнутих політичних домовленостей у юридичну площину.

Проте, за даними ЗМІ, схвалення переговорних рамок може затягнутись на декілька місяців  і статись уже після виборів до Європарламенту в червні. Однією з причин називають бажання низки країн, щоб Україна і Молдова не випереджали на шляху до членства ЄС Боснію і Герцеговину. Водночас Київ та Брюссель розуміють важливість ухвалення ключових рішень щодо розширення у період бельгійського головування в Раді ЄС. 

З 1 липня у ЄС починається головування Угорщини, що може підвищити ризики відкладення початку переговорів. Хоча Європравда зазначає, що Угорщина сама не в захваті від перспективи ухвалювати рішення по українському питання, оскільки загальмувати процес скоріше не вдасться через відсутність союзників, а допустити це - означатиме для Будапешту політичне приниження. .  

Відтак нині ми знаходимось на етапі затвердження переговорної рамки, що в умовах російського вторгнення свідчить про значний прогрес України. Варто підкреслити, що перемовини передбачають тяжкий шлях реформ, перевірок та звітів, потребують згуртованості політичного середовища і громадянського суспільства. 

На практиці переговорні рамки для країн, які вступили або вступають у ЄС, структурно схожі, але мають особливості для кожного кандидата. Переговори передбачають постійний моніторинг відповідності країни керівним принципам або Копенгагенським критеріям. Україні доведеться опрацювати понад 35 переговорних розділів, які об’єднані в 6 кластерів. 

Крім фундаментальних розділів (“Судочинство”, “Юстиція, свобода, безпека”, “Публічні закупівлі”, “Статистика” та “Фінансовий контроль”), які відкриються першими і будуть закриті останніми, приміром, Україна має провести глибоке реформування за стандартами ЄС сектор про антимонопольну політику (кластер “Внутрішній ринок”) і так далі. Переговори щодо кожного блоку відкриваються після того, як країна досягне необхідних початкових показників, а робота над кожним розділом ведеться окремо зі встановленими бенчмарками.

Частина секторальним реформ потребуватиме політичної, технічної й фінансової допомоги з боку Брюсселя. Україні необхідно зробити адміністративну й інституційну інфраструктуру відповідною до законодавства ЄС у цих сферах, імплементувати закони і стандарти ЄС (acquis).

Українське керівництво має амбітні плани завершити процес перемовин за два роки. Чи можливий такий реактивний темп, з огляду на досвід інших країн, покаже час. Однак на тлі повномасштабної війни, обстоюванні українських інтересів при вступі в ЄС зі збереженням партнерських стосунків з нашими сусідами потребує консолідації політичного середовища, ефективної роботи владних інституцій і залучення громадянського суспільства.

Підтримка українцями вступу до ЄС постійно зростає та нині становить 84%. Тож на цьому складному етапі важливо зберегти єдність і не допустити розчарування в європейському курсі нашої країни.