Рекомендації здорового харчування дорослих і дітей
ПРЕАМБУЛА
Сучасні рекомендації здорового харчування у світі, відображені в національних законодавствах і в документах ВООЗ, були сформовані приблизно 50-60 років тому і не сильно змінилися дотепер. Їхня суть яскраво проілюстрована так званою харчовою пірамідою, в основі якої лежать рослинні продукти, зокрема злакові, олії, горіхи, овочі та фрукти, а ближче до верхівки – тваринне м’ясо і жири. Іншими словами, основу рекомендованої дієти складає їжа багата на вуглеводи і рослинні білки, а тваринні білки й особливо тваринні жири пропонується серйозно обмежувати.
Крім того, наріжним каменем сучасної офіційної дієтології є так звана калорієвмісна теорія, згідно якої кількість спожитих людиною від їжі калорій мусить бути компенсована фізичними вправами, які би ці калорії "спалювали", щоби тримати вагу і здоров’я оптимальними. Якщо ж кількість спожитих калорій регулярно перевищує кількість витрачених, то це, мовляв, і призводить до надлишкової ваги і пов’язаних із цим різноманітних хвороб.
Парадоксально, але приблизно за цей же період часу спостерігається значне погіршення стану здоров’я людей по всьому світу. Особливо загрозливого поширення набули хронічні фізіологічні (метаболічний синдром, порушення в шлунково-кишковому тракті, нелокалізовані запальні процеси, діабет ІІ типу, ожиріння, інсулінова резистентність, серцево-судинні як то інфаркт та інсульт, рак тощо) та психічні (аутизм, епілепсія, депресія, шизофренія, затуманення мозку, деменція тощо) захворювання, а також різноманітні алергії та непереносимості (глютен, лактоза, казеїн).
Хоча пряма причинно-наслідкова залежність між рекомендованим типом харчування і вищезгаданими хворобами у великих масштабах не вивчалася і не встановлена, однак опосередкована кореляція, безперечно, існує і заставляє замислитися над ефективністю і сенсом пропагованої сучасної дієти. Зрештою, якщо реалії життя кардинально суперечать офіційній теорії, значить міняти треба теорію, тобто міняти треба харчові рекомендації.
До того ж аналіз динаміки певних змін у харчових рекомендаціях призводить до несподіваних і тривожних висновків. Наприклад, сьогодні вже відкрито говорять про шкоду цукру, хоча ще кілька десятиліть тому особливих застережень у його споживанні не було. І навпаки – донедавна кваліфіковані як небезпечні тваринні жири нині характеризуються як такі, що благотворно діють на серцево-судинну систему. Виникає логічне запитання: то коли ж науковці чи уряди вводять в оману споживачів, і хто відповість за попередні хибні рекомендації?
Щоби визначити оптимальну здорову дієту, доречно пригадати, що людський організм формувався впродовж останніх 250-300 тис. років, і від початку свого існування homo sapiens розвивався як омнівор, тобто всеїдна істота. Основним харчем для людини дуже тривалий час була тваринна їжа (м’ясо, риба, яйця, молочні продукти) і плоди або насіння багатолітніх рослин, коли панували мисливство і збиральництво. Лише 10-12 тисяч років тому людина почала займатися тим, що нині зветься сільським господарством, вирощуючи і селекціонуючи окультурені однолітні рослини. Відтак, з погляду еволюції, ті харчові преференції, які нам нав’язують рекламою сучасне сільське господарство і харчова індустрія, апріорі не можуть бути для нас оптимальними, бо людський організм біологічно не здатний так швидко адаптуватися.
Враховуючи цілковиту дискредитацію офіційних рекомендацій харчування у світі через невпинне погіршення стану здоров’я громадян, при розробці цих Рекомендацій не було сенсу брати за основу документи профільних міжнародних організацій чи інших національних урядів, на зміст яких сильно впливають політична кон’юнктура та комерційні інтереси. Не можна керуватися і псевдонауковими висновками, профінансованими харчовою індустрією, яка має на меті виключно власний прибуток, а не наше здоров’я.
Натомість ці Рекомендації здорового харчування передусім спираються на основні принципи традиційної української кухні, адже вона еволюціонувала впродовж багатьох століть, підтримуючи здоров’я нації, тому "за умовчанням" мусить бути для українців благотворною, інакше ми би не вижили. Крім того, розумно дослухатися до висновків незалежних наукових джерел або успішних клінічних дієтологічних практик, які не були фінансовані харчовою індустрією.
Серед таких наукових досліджень на особливу увагу заслуговують ті, що привертають увагу до мікробіому в тонкому і товстому кишківниках людини, тобто колонії і середовища мікроорганізмів сукупною вагою в середньому 5-6 кг, які відповідають за травлення і без яких людина не може жити. За кількістю клітин мікробіом складає 90%, а тіло людини лише 10%.
Мікробіому оптимально властиве біорозмаїття, і він саморегулюється в залежності від їжі, якою людина годується: якщо дієта правильна, то корисні нам мікроорганізми тримають під контролем шкідливі для нас патогени; якщо ж дієта неправильна, тоді патогени домінують, викликаючи різноманітні хвороби. Цей процес відбувається шляхом руйнації епітелію та стінок тонкого і товстого кишківників, крізь які у кров потрапляють метаболіти патогенів або недоперетравлена їжа і розносяться кровоносними судинами до будь-яких органів. У цьому полягає суть популярного виразу, що "всі хвороби починаються у шлунку" (насправді в кишечнику). Вищезгадані хронічні фізіологічні або психічні захворювання в переважній більшості якраз і є наслідком неправильного харчування, забрудненого довкілля та шкідливих звичок (алкоголь, тютюн, наркотики); роль генетики, інфекцій або відсутности фізичних вправ у цьому мінімальна.
Останні наукові дослідження також показують, що хронічні захворювання не піддаються лікуванню медикаментозним шляхом, тому що всі вони носять переважно метаболічний чи поведінковий, а не генетичний чи інфекційний характер. Не існує "магічної таблетки". Сучасна, зокрема західна а за нею й українська медицина не виліковує ці хвороби, а лише тимчасово усуває їхні симптоми, не з’ясовуючи і не усуваючи причину (таблетка від головного болю чи від артеріального тиску, укол інсуліну при діабеті, інгалятор при астмі тощо). Натомість єдиним дієвим способом їх подолати є саме зміна харчування. Якраз успішна клінічна практика окремих лікарів переконливо довела можливість повного виліковування зазначених захворювань (в тому числі раку) шляхом переходу на правильну дієту, без жодних медикаментозних або операційних втручань.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
- Виходячи з еволюції людського організму, Перша Рекомендація здорового харчування звучить так:
Не існує єдиної правильної дієти або "суперхарчів". Їсти/пити можна майже все, але ця їжа мусить бути правильно вирощена або відгодована і правильно збережена та приготована.
Один і той самий зелений салат, склянка молока чи кусень м’яса можуть бути для нас корисними або шкідливими залежно від того, який шлях ця їжа пройшла від лану до столу. Тобто питання не в тому, щó саме треба/можна їсти, а в тому, що ми скоїли з нашою їжею.
Якщо це їжа рослинна, то вона мусить бути вирощена виключно органічним шляхом, тобто без жодних хімікатів (мінеральних добрив, засобів протруєння насіння, всіх типів біоцидів), без гідропоніки і бажано у відкритому ґрунті з доступом до сонця.
Не існує безпечної дози неорганічних добрив або отрутохімікатів (NPK, гербіциди, пестициди, фунгіциди, інсектициди); будь-яка доза є шкідливою. Коли твердять, що вміст нітратів чи пестицидів в продукті є в межах "норми", це не означає, що цей продукт нам корисний або навіть нейтральний, а лише те, що наші органи травлення такий обсяг отрути ще сяк-так здатні перетравити і вивести з організму або "запакувати" у жирові відкладення. Багато з цих речовин є канцерогенами, антибіотиками, нейротоксинами. Особливо небезпечно, що вони є у вільному доступі не тільки для фермерів, але й для приватних домогосподарств, які їх використовують без жодного контролю і розуміння шкоди для себе, родини і сусідів. Таким чином громадяни повністю позбавляють самі себе альтернативи в харчуванні: їхня їжа і з магазину, і з присадибної ділянки шкодить здоров’ю. (Якщо у сільському господарстві перехід на органічне виробництво може тимчасово стримуватися надуманими фінансовими міркуваннями, то відмова від хімікатів приватними домогосподарствами, бюджет яких особливо не залежить від вирощеної продукції завдяки наявності іншої роботи, цілком реальна і конче необхідна.)
Хімічна денатуралізована й високо оброблена їжа до того ж погано засвоюється через брак так званих мікронутрієнтів, тому харчування такою їжею є неповноцінним. Організм в медичному сенсі голодує, бо не може якісно насититися і тому постійно кількісно переїдає. Відсутність природного запаху і смаку неорганічної їжі індустрія намагається компенсувати різноманітними харчовими добавками.
Натомість вирощена органічним способом рослина містить набагато більше поживних речовин, передусім вищезгаданих мікронутрієнтів (вітаміни, мінерали, ензими, кофактори, флавоноїди), які сприяють повнішому засвоєнню макронутрієнтів (білки, жири, вуглеводи). До того ж, саме ці мікронутрієнти в поєднанні з тваринними жирами роблять їжу смачною, надаючи їй насичений колір, запах і смак.
Якщо це їжа тваринна, то тварини повинні бути правильно відгодовані, а саме переважно харчуватися тією їжею, якою вони годувалися, коли жили в дикій природі. Наприклад, жуйній худобі (корови, кози, вівці) протипоказане зерно. А її якраз переважно годують вирощеною хімічним способом кукурудзою або іншими зерновими концентратами. Через це вони хворіють, і їм дають антибіотики. Крім того, тваринам для швидкого набору ваги додають гормональні препарати. Все це потім через м’ясо, молоко або яйця потрапляє в організм людини, завдаючи серйозної шкоди здоров’ю, викликаючи метаболічний синдром, порушення ендокринної системи.
Те саме стосується акваферм для вирощування риб; їх годують невластивими для них кормами з хімічними добавками, зокрема гідролізованими протеїновими порошками з пір’я фабричних птахів, а їхнє м’ясо не містить корисної амінокислоти омега-3, бо та присутня не в рибі, а у водоростях, яких рибі не дають.
Правильно збережена їжа – це заморожена, висушена або ферментована (квашена, сиров’ялена, кисломолочна), не маринована. Особливо сприяє підвищенню поживності ферментація, оскільки у цьому випадку розмножуються благотворні бактерії (наприклад, лактобацили), котрі в свою чергу виділяють ферменти, які вже частково попередньо "перетравлюють" для нас їжу, а отже зменшується навантаження на підшлункову залозу. Крім того, ферментація сприяє виділенню природних водорозчинних вітамінів, зокрема С та лінійки В.
Правильно приготована їжа не повинна містити жодних доданих складників – різноманітних хімічних консервантів, за винятком солі, перцю, органічних оцтів, інших природних спецій чи трав.
Тому при купівлі готових продуктів слід уважно читати зазначені на упаковці складники, максимально уникаючи такі харчові добавки, як нітрити, нітрати, бензоати, глютамати, пропіонати, емульгатори, сорбати, метабісульфати, цукор (декстроза, мальтоза, фруктоза, глюкозно-фруктозний сироп та ін.), модифікований крохмаль, гідролізований протеїновий порошок, антациди, алюмінієві сполуки і багато інших (часто позначаються великою літерою Е і набором з трьох цифр).
Сіль можна вживати в міру, але й без особливих обмежень; її шкода не доведена; вона при аналізі зазвичай групується з цукрами і трансжирами, тому й отримала негативні відгуки. Слід пам’ятати, що корисна ферментація різноманітних продуктів відбувається якраз з використанням солі. Крім того, усі так звані "примітивні" або ж корінні народи світу, до досвіду яких сьогодні все більше звертаються і кліматологи, і медики, вживають сіль у їжі.
До харчових добавок відносять і синтетичні вітаміни й мінерали. Індустрія намагається нав’язати споживачам тип харчування, коли їм пропонують малопоживні рафіновані продукти, які "поліпшені" доданими вітамінами чи мінералами, або такі добавки вживаються окремо в пігулках; відтак цю їжу називають рівноцінною природній. Насправді метаболізм синтетичних добавок і натуральної їжі принципово інакший, бо в останній вітаміни і мінерали зв’язані в складні органічні сполуки, і саме в такому виді мікроорганізми в людському кишківнику здатні її робити придатною для повноцінного засвоєння людиною.
- Рекомендація Друга полягає в тому, що годуватися бажано місцевою їжею, вирощеною й відгодованою вищезгаданим органічним шляхом. Така (рослинна) їжа є зазвичай сезонною й тому містить максимальну кількість поживних речовин. Для цього фрукти й овочі повинні зриватися добре спілими. В зимовий період можна використовувати ферментовані, сушені або заморожені продукти. Заморська їжа, навіть якщо вона була вирощена або відгодована органічним способом, часто містить консерванти для її збереження в процесі транспортування, що зменшує її поживну цінність і створює загрози для здоров’я. Виняток можуть складати спеції, чаї та инші трави, швидкозаморожені м’ясо і риба без консервантів і т.і.
- Третя Рекомендація звільняє вас від необхідности рахувати калорії при споживанні будь-якої їжі. Ця псевдо-теорія була вигадана харчовою індустрією за допомогою проплачених нею університетів для того, щоби перекласти вину на споживачів за ті хвороби, яких вони набувають внаслідок харчування хімічною й високо обробленою їжею. Мовляв, люди забагато їдять і замало рухаються (а це обраховується в спожитих і спалених калоріях), тому індустрія не несе відповідальности за їхнє погане здоров’я. Це антинауковий погляд, бо за цією логікою склянка алкоголю і склянка молока з однаковою кількістю калорій є цілком взаємозамінними. Одна міжнародна компанія з виробництва солодких газованих напоїв офіційно оголосила, що калорії в її продукції настільки ж корисні, як і калорії в будь-яких інших харчах.
Насправді ж не калорійна кількість, а поживна якість нашої їжі визначає стан нашого здоров’я і нашого імунітету. Це не фізичний параметр кількости, це конкретні біохімічні реакції. Людський організм зовсім інакше перетравлює молоко, ніж горілку чи сік, і калорії тут взагалі ні до чого.
Так, нещодавній науковий експеримент показав, що за підсумками десятиденного харчування двох груп хворих на діабет дітей – раціон першої незмінно включав доданий цукор, а в раціоні другої цукор замістили крохмалем – при абсолютно однаковій кількості спожитих калорій перша група відзначалася незадовільними показниками стану здоров’я (метаболічні розлади, жировий гепатоз печінки, інсулінова резистентність), тоді як друга група продемонструвала різке поліпшення стану здоров’я за всіма метаболічними показниками.
В іншому досліді штучні (аспартам) або природні (стевія) замінники цукру, калорійність яких наближається до нуля, все одно викликають секрецію інсуліну, знижують популяцію корисної мікрофлори в кишківнику і чинять токсичну дію на мітохондрії всередині клітин організму.
Ці та інші приклади наочно свідчать про хибність калорієвмісної теорії. Якщо людина харчується натуральною органічною високопоживною їжею, вона не буде систематично переїдати, бо її організм буде цілком забезпечений всіма необхідними корисними нутрієнтами.
Науково доведено, що надлишкова вага, зокрема ожиріння, є не причиною інших захворювань (наприклад, діабету чи серцево-судинних), а наслідком хвороби, яка зветься метаболічним синдромом. Це – розлад роботи нашої "фабрики енергії", так званих мітохондрій, які присутні в кожній клітині організму. Статистика показує, що є люди з надлишковою вагою, які не страждають на метаболічні захворювання і є цілком здоровими; ця надлишкова вага міститься у формі жирових відкладень під шкірою, що виконують захисну функцію. Тим часом кількість людей з нормальною вагою, але метаболічно хворих, перевищує кількість людей з надлишковою вагою і метаболічно хворих. Жирові відкладення в обох групах хворих, незалежно від ваги, формуються довкола внутрішніх органів, передусім печінки. Ця статистика ще раз доводить, що ожиріння є не причиною, а наслідком неправильних метаболічних процесів.
Розвінчування калорієвмісної теорії звільняє нас від необхідности дотримуватися певної кількости щоденних прийомів їжі (зазвичай рекомендують по шість разів на день з невеликими перервами споживати переважно цільнозернові продукти, овочі і фрукти). Насправді часті прийоми їжі можуть призвести до такого виду внутрішньоклітинної патології як порушення механізму автофагії.
Їсти треба не за графіком, а тоді, коли є відчуття голоду або гарного апетиту. Це стосується і немовлят, які подають зрозумілі сигнали, коли хочуть їсти.
- Аналіз біохімічних реакцій всередині клітин людського організму дозволив виокремити невелику кількість речовин у харчових продуктах, які діють на нас як токсини і призводять до внутрішньоклітинних патологій й відтак серйозних хронічних фізіологічних та психічних захворювань.
Це допомогло сформулювати Четверту Рекомендацію здорового харчування, яка приписує не вживати або максимально обмежувати споживання таких речовин або продуктів: алкоголь, рафіновані цукри, маргарин, рослинні поліненасичені олії, м’ясо промислово вирощених тварин і риби, бо саме вони викликають вищезгадані патології, а саме: глікацію, окислювальний стрес, мітохондріальну дисфункцію, інсулінорезистентність, порушення цілісности клітинних мембран, запалення органів і тканин, метилювання ДНК, порушення механізму автофагії.
Шкода алкоголю доведена давно і додаткових пояснень не потребує.
Рафінований цукор – це сахароза, молекула якої містить в рівній пропорції глюкозу і фруктозу. Глюкоза потрібна організму і споживається кожною його клітиною. В разі її нестачі печінка здатна виробляти глюкозу з жирів через так звані кетонні тіла і таким чином задовольняти потреби організму навіть без зовнішніх джерел глюкози. Натомість метаболізм фруктози відбувається виключно в печінці; її біохімічний слід практично аналогічний метаболізму алкоголю (за винятком прямої інтоксикації мозку), відтак фруктоза є токсичною для людського організму.
Крім того, для розщеплення молекули сахарози потрібен ряд мінералів (магній, хром, цинк) і вітаміни групи В. При споживанні рафінованих цукрів ці елементи й вітаміни вимиваються з нашого організму.
Тому рафінований цукор у всіх його магазинних різновидах, а також натуральні фруктові соки навіть без доданого цукру є шкідливими для здоров’я.
Натомість корисно їсти стиглі сезонні фрукти, оскільки вищезгадані необхідні для розщеплення фруктози мінерали й вітаміни в них уже зв’язані з молекулами фруктози, а присутність клітковини дозволяє значно зменшити навантаження на печінку, виводячи частину фруктози без всмоктування в кров.
Натуральний мед хоча й містить до 70% фруктози, але вона теж зв’язана з багатьма мінералами і вітамінами, тому мед корисний в невеликих дозах за умови, якщо бджіл не догодовували рафінованим цукром.
Споживачам слід пильнувати, оскільки цукри присутні в дуже багатьох магазинних продуктах (до 70%!): не лише власне в рафінованому цукрі, соках та інших напоях чи солодощах, але й в різних соусах, кетчупі, майонезі, хлібі та інших випічках, практично у всій готовій їжі, напівфабрикатах, салатах, кисломолочних продуктах і навіть у обробленому м’ясі (декстроза).
Консервацію фруктів можна робити без доданого цукру; для цього треба використовувати тільки добре дозрілі плоди.
Цукор викликає залежність; це було підтверджено на дослідах з гризунами, які віддали йому перевагу перед кокаїном. Цукор просто руйнує здоров’я повільніше. Регулярне харчування дітей солодощами і солодкими напоями веде до яскраво вираженого синдрому неуважної і вередливої дитини, різких перепадів настрою, емоційної неврівноважености, а з часом викликає у них серйозні фізіологічні захворювання та психічні розлади.
Маргарин, спреди – це різновид і основне джерело трансжирів і є по суті гідрогенізованими рослинними оліями (соєва, пальмова, рапсова), загущеними з використанням емульгаторів, лактози та инших цукрів. Вони є вкрай небезпечними для здоров’я і заборонені в ряді країн. Через їхню дешевизну активно використовуються практично у всій випічці.
Рослинні поліненасичені рафіновані деодоровані олії (соняшникова, кукурудзяна, соєва та ін.) шкідливі з двох причин. По-перше, в процесі їхнього виготовлення використовуються небезпечні хімікати, зокрема продукти нафтопереробки (гексан). По-друге, термічна обробка таких олій призводить до утворення так званих вільних радикалів, які руйнують клітини людського організму, пришвидшуючи їхнє окисне коричневіння й відтак процес старіння.
Варто пригадати, що в традиційній українській кухні рослинні олії використовуються відносно недавно (останні 150-200 років), і вони виготовлялися методом холодного віджиму механічним пресом (жорнами) переважно з рижію, соняху або льону. Такі нерафіновані олії можна використовувати в салатах чи кашах, не піддаючи їх термічній обробці.
На відміну від вищезазначених поліненасичених олій, яких слід уникати, поживними є мононенасичена оливкова олія холодного віджиму і насичена кокосова олія.
М’ясо промислово вирощених хворих тварин чи риби, про яких мовилося вище, містять так звані амінокислоти з бічними ланцюгами – лейцин, ізолейцин і валін, які викликають метаболічний синдром. Тим часом оброблені м’ясні або рибні продукти містять різноманітні консерванти, наприклад канцероген нітрат або нейротоксин глютамат натрію. Це пояснює результати недавнього європейського дослідження про нібито шкоду червоного м’яса, яке, мовляв, викликає колоректальний рак. В дослідженні не зазначено, як утримували і чим годували тих тварин, від яких брали зразки м’яса. Ймовірно, шкода була від антибіотиків і гормонів в сирому м’ясі або консервантів в обробленому.
- Рекомендація П’ята говорить про те, що продукти з високим вмістом холестерину і насичених тваринних жирів є для нас корисними, життєво необхідними і не повинні обмежуватися в дієті. Прикметно, що серед восьми вищезгаданих внутрішньоклітинних патологій немає жодної, яка би була викликана цими тваринними продуктами.
60-80% людського мозку, нервових клітин, щитовидної залози, лімфатичної системи, легень і практично 100% статевих гормонів та імунних клітин складаються з чистого холестерину. Мембрана кожної клітини людського організму 50 на 50 складається з насичених тваринних жирів і колагену. Вже лише цей факт змушує замислитись і піддати сумніву твердження про шкоду холестерину і тваринних жирів.
Міт про шкоду холестерину і насичених тваринних жирів з’явився в середині 1960-х років з "легкої руки" американського лікаря-шарлатана Енсель Кіза, який свавільно інтерпретував покраїнове дослідження про нібито залежність ожиріння, діабету і серцево-судинних захворювань від споживання цих жирів, викинувши великі шматки даних, які не узгоджувалися з його гіпотезою. Його підтримала індустрія з виробництва цукру, злаків та олій, і згодом під її тиском були ухвалені відповідні урядові рекомендації, які в цілому діють і донині.
Проте сьогодні з’являються все нові дослідження, які демонструють збільшення тривалости життя у літніх людей саме з високим рівнем холестерину в крові, заперечують різницю між "добрим" і "поганим" холестерином (тобто він весь благотворний) і застерігають про серйозну шкоду від ліків статинів, які протягом десятиліть прописують для зниження рівня холестерину в крові і які мають як побічну дію високу частоту виникнення інфаркту міокарда.
Холестерин і колаген діють в організмі як загоювальні субстанції при виникненні будь-яких запальних процесів. Наприклад, при зовнішніх опіках засобом першої допомоги є вершкове масло або гусячий жир. Коли таке запалення є хронічним, викликаним постійним харчуванням вищезгаданими шкідливими продуктами (цукри, злаки, маргарин, рафіновані олії і т.і.) і відбувається всередині артерії, то при цьому утворюються вільні радикали, котрі бомбардують і деформують молекули холестерину і колагену, зв’язують їх із солями кальцію й таким чином утворюють закупорки. Тому холестерин несправедливо і псевдо-науково оголосили винуватцем серцево-судинних захворювань. Якби не було первинного запального процесу, то і проблема би не виникла, і холестерин чи насичені тваринні жири тут ні до чого.
Повертаючись до нашого першоджерела, а саме традиційної української кухні, засвідчуємо активне й повсюдне споживання тваринних жирів, передусім сала, масла, вершків, сметани, смальцю чи лою (для термічного приготування). Отже, сучасна правдива наука підтвердила кулінарну мудрість наших предків, адже всі тваринні жири мають найнижчий глікемічний індекс з усіх продуктів харчування, що тримає рівень цукру в крові оптимальним і тому сприяє чудовому здоров’ю.
- Рекомендація Шоста - фізичні вправи
Помірні фізичні вправи, безумовно, є важливими і корисними у будь-якому віці, допомагаючи підтримувати оптимальне здоров’я.
Разом з тим, вони не можуть бути замінником повноцінного здорового харчування. В Стратегії розвитку системи охорони здоров’я України до 2030 року зазначено, що близько 90% українців мають достатній рівень фізичної активности відповідно до рекомендацій ВООЗ. Однак при цьому надмірну вагу мають 59% українців, ожиріння – 24,8%, підвищений тиск – 34,8%, чверть населення має підвищений рівень кардіометаболічного розвитку ризику серцево-судинних захворювань, третина пережила принаймні один психічний розлад. Якби все впиралося в калорії і спорт, такої тривожної статистики ми би не спостерігали.
Помірні фізичні вправи зміцнюють м’язи і тонізують серцево-судинну систему, можуть поліпшувати загальний стан і настрій, але – без правильного харчування – вони не є способом гарантовано й надовго позбутися зайвої ваги, ані не можуть сприяти вилікуванню хронічних захворювань. При деяких формах внутрішньоклітинної патології (зокрема, оксидативний стрес) фізичні навантаження протипоказані.
- Рекомендація Сьома – здорове харчування немовлят і дітей
Немовлята повинні харчуватися маминим молоком якнайдовше. Сáме воно і тільки воно забезпечує повноцінне й найпоживніше харчування, а також всі необхідні імунні тіла, макро- і мікронутрієнти, а також корисну мікрофлору.
Категорично протипоказано догодовувати немовлят сумішами, які містять доданий цукор, фруктові соки або фруктове пюре чи инші джерела фруктози.
Після появи перших молочних зубів, не припиняючи відгодовування груддю, можна давати дитині тверді овочі (морква, капуста) і далі поступово виводити на дієту для дорослих згідно цих Рекомендацій.
Враховуючи виняткову цінність для людського організму тваринних жирів і білків, вкрай небезпечним для здоров’я є веганізм, особливо для дітей та підлітків. Періодичний нетривалий піст не завдасть особливої шкоди дорослим, але молодий організм в процесі активного розвитку потребує солідного будівельного матеріалу, до якого передусім належать тваринні білки і жири. До того ж, вітаміни А, Д, К2 є жиророзчинними, вони засвоюються тільки з тваринних продуктів або в їхній присутності (наприклад, в моркві міститься бета-каротин, а не вітамін А).
ПІДСУМОК
Історія традицій харчування в останні 100 років ясно показує, що головним винуватцем погіршення здоров’я людей є сучасна високо оброблена хімічна їжа. Саме вона спричинила безпрецедентний сплеск хронічних фізіологічних і психічних захворювань по всьому світу.
Повернення до натуральної справжньої їжі, вирощеної органічним способом, стане запорукою індивідуального і колективного здоров’я української нації.
_______________________________________________
ДЖЕРЕЛА:
https://metabolical.com/references/ - На цьому сайті міститься 1054 посилання на рецензовані наукові статті, які доводять і пояснюють метаболічні механізми виникнення хронічних захворювань і роль правильного харчування в їхньому лікуванні.
https://robertlustig.com/ - Роберт Ластіґ, американський дитячий нейроендокринолог і дієтолог. Вважається науковцем світового рівня, який зробив колосальний внесок у розкриття суті біохімічного метаболізму фруктози в організмі людини і завдяки якому рафінований цукор був нарешті внесений в дієтичні рекомендації як токсична і наркотична для людини речовина. Довгі роки займався клінічною практикою, виліковуючи дітей дієтою від діабету І і ІІ типу та похідного ожиріння. Один з ініціаторів терміну "метаболічний синдром". Спільно з колегами описав вісім внутрішньоклітинних патологій і роль дієти.
https://www.gapsdiet.com/ - Дієта GAPS (Gut and Physiology Syndrome and Gut and Psychology Syndrome) розкриває домінантну роль мікробіому в кишківнику людини для регулювання метаболічних процесів, запобігання й лікування хронічних фізіологічних та психічних захворювань. Засновниця дієти британка російського походження Natasha Campbell-McBride – невропатолог, нейрохірург і дієтолог – за свою тридцятилітню клінічну практику вилікувала десятки тисяч пацієнтів виключно дієтою, в т.ч. власного сина від аутизму. Читає лекції по всьому світу. Виступала перед представниками Української асоціації сімейної медицини у Києві в грудні 2018 року.
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32562735/ - на офіційному медичному сайті Адміністрації США наводиться наукове дослідження від 2020 року про те, що вживання насичених тваринних жирів жодним чином не асоціюється з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, а навпаки запобігає інсульту. Дослідження робить висновок, що немає жодних підстав обмежувати такі продукти в харчуванні, зокрема жирні молочні або червоне м’ясо.
https://www.nature.com/articles/s42003-019-0455-x - Опубліковане в журналі NATURE дослідження групи вчених на чолі з Thomas Seyfried доводить успішність лікування гліобластоми (агресивної форми пухлини мозку) з використанням кетогенічної дієти, без хіміотерапії чи опромінення. В інших працях вищезгаданий професор доводить метаболічну (а не генетичну) природу всіх форм раку, коли мітохондрії переходять на анаеробне вироблення внутрішньоклітинної енергії, що призводить до патології.
https://www.westonaprice.org/#gsc.tab=0 – Фундація імені доктора Вестона Прайса охоплює сотні лікарів по всьому світу, які публікують свої дослідження в царині нутриціології і здоров’я. Доктор Прайс ще сто років тому одним із перших продемонстрував шкоду високо обробленої денатуралізованої хімічної їжі, порівнюючи її з благотворною дієтою різних корінних народів.
