9268 посетителей онлайн
Редакция Цензор.НЕТ может не разделять позицию авторов. Ответственность за материалы в разделе "Блоги" несут авторы текстов.

Україна - Японія: як геополітичне значення української перемоги об’єднало наші країни

Україна - Японія: як геополітичне значення української перемоги обʼєднало наші країни

Японія систематично підтримує нас і підставляє плече у найскладніші моменти. Якщо ми проаналізуємо багаторічні стосунки України з Японією, то побачимо, що країна неодноразово показала себе, як справжній друг та партнер України. І це не тільки фінансова та гуманітарна підтримка, яку ми відчуваємо з 2014 року, від початку російсько-української війни, це також розуміння важливості української перемоги, як частини деімперіалізації ворога.

Фінансова підтримка

В останні місяці Японія стала найбільшим донором фінансової допомоги Україні. До нашого державного бюджету вже надійшло 4,6 млрд доларів. Загалом у першому кварталі ми очікуємо, що допомога сягне близько 2,2 млрд доларів. Що критично важливо, особливо у час, коли США затримує свою допомогу, а ЄС розробляє план Б для підтримки України, який передбачає, зокрема, збільшення виготовлення зброї.

Загалом допомога Японії сфокусована на фінансовій та гуманітарній сферах, підтримці енергетичної системи. Також це гранти на екстрене відновлення та реконструкцію цивільної інфраструктури, які видають, зокрема, через міжнародну агенцію JICA.

Країна тривалий час підтримує регіональний розвиток українських громад. Від часу повномасштабного вторгнення японці  допомагають, забезпечуючи рятувальними авто, які ми використовуємо для евакуації українських громадян із зони бойових дій та прифронтових територій. Це Сумська, Донецька, Харківська області.  

На жаль, японська конституція забороняє пряму передачу військової допомоги. Однак японський уряд надає нам нелетальне військове обладнання та амуніцію. 

Важливо зазначити, що недавно уряд Японії пом’якшив свої жорсткі правила передачі власного оборонного обладнання та дозволив експортувати озброєння для певної категорії країн. Серед них є і США, які прагнуть отримати від Міністерства оборони Японії зенітні ракети PAC-2 та PAC-3 в межах експортної угоди. Нагадаю, що Японія є єдиним закордонним виробником ракет до зенітно-ракетного комплексу Patriot. Також ці зміни дозволять світовий експорт винищувачів наступного покоління, які будуть розроблені спільно з Великобританією та Італією.

Прорив України у Чорному морі — приклад для Японії

Японія, як і Україна — морська держава. Вона підтримує всі ініціативи, що стосуються свободи судноплавства, експорту сільськогосподарської продукції зерна.

Японцям зрозуміле наше прагнення демілітаризувати Чорне море та відновити свободу судноплавства, торгові шляхи. Також наш досвід, те чудо, яке завдяки зброї (особливо, морським дронам, далекобійним ракетам) та професійності наших військових, зробила Україна, відвоювавши частину акваторії Чорного моря та відкривши коридори для цивільних суден, — це те, за чим вони спостерігають з інтересом та повагою. Адже, не маючи флоту, за два роки ми змогли потопити, або вивести з ладу третину Чорноморського флоту. 

Вони мають схожі загрози та схожі подразники — Китай та Росія періодично проводять спільні військові навчання у Японському морі, біля Курильських островів. Ми пригадуємо російські навчання біля берегів українського Криму.

Також, якщо говорити про історичні паралелі, є певний символізм — 13 квітня 1904 року під час японсько-російської війни японці затопили флагман першої тихоокеанської ескадри Росії броненосець "Петропавловськ" разом з адміралом Макаровим на борту, а 13 квітня 2022 Україна своїм Нептуном потопила флагман Чорноморського флоту крейсер “Москва”.

Роль української перемоги в протистоянні експансії Китаю

Важливо пам’ятати, що допомагаючи Україні, Японія також допомагає собі. Адже протидія Росії та перемога України — це потужний сигнал для Китаю, який зараз здійснює економічну експансію і готується до агресії. 

І ми маємо бути солідарні з японцями й висловлювати теж свою позицію і щодо питань безпеки тайванської протоки, Південного китайського та Східнокитайського морів, та загалом — індо-тихоокеанського регіону, де Китай, за підтримки Росії та Північної Кореї, нарощує свій вплив. 

Китай активно торгує з РФ. Наприклад, зараз країна обмежує експорт пристроїв, які можуть використовуватися в дронах і засобах РЕБ, але на Росію це обмеження не поширюється. Таким чином китайці можуть випробувати свою продукцію у сучасній війні.

Зараз, якщо подивитися на торгівлю з Китаєм країн G7 та країн ЄС, ми бачимо таку ж картину, яку бачили колись з Росією — коли товарообіг росте, а “крокодил” підгодовується грішми.

У результаті схожої політики 10 років тому Росія, яку ніхто не сприймав за загрозу, напала на Україну і розпочала одну з найбільш кровопролитних війн сучасності.

Розуміння ядерних загроз

Важливою темою, що зближує Україну і Японію, є ядерна безпека. Японія пережила свій трагічний досвід застосування ядерної зброї та ядерну катастрофу на АЕС у Фукусімі. Вони розділяють наш страх перед ядерним тероризмом Росії, в контексті загроз для ЗАЕС, і те, чому ми вимагаємо санкцій проти Росатому. 

Після Чорнобиля вони допомагали нам, а після Фукусіми — наші фахівці, радіологи, фізики, експерти, що будували укриття, працювали з японцями для ліквідації наслідків катастрофи.

На відміну від європейців, японці розуміють, що Росія може використати ядерну зброю в будь-який момент. І вони знають, що ядерні хмари не мають кордонів. 

Правосуддя та трибунал

Що стосується правосуддя, є дуже важлива новина для України, 11 березня головою Міжнародного конституційного суду було обрано японську суддю Томоко Акане, саме вона видавала ордер на арешт Путіна. 

Це може стати важливим поступом в покаранні агресора за геноцид, який Росія чинить в Україні. 

Близькість двох народів з сильним бойовим духом

Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на IV Форумі Україна-Японія “Особливе глобальне партнерство. Україна і Японія в контексті російської війни”, організованому нашими партнерами та друзями Центром “Нова Європа” зазначив, що за ці два роки Японія й Україна заново відкрили одна одну, і відносини стали набагато ближчими, ніж будь-коли в минулому. Сьогодні зв'язки між країнами можна назвати "особливим глобальним партнерством" у багатьох сферах, найважливішою з яких зараз є безпека. 

Посол розповідав, як в дитинстві прочитав “Тараса Бульбу” і був настільки вражений, що почав розпитувати батька про Україну. Батько йому пояснив, що в Японії є воїни-самураї, а в Україні — це козаки.

Тож японцям зрозумілий наш бойовий дух, наше бажання справедливої перемоги в цій війні. Ми чуємо голоси про “білий прапор” від Китаю, Туреччини, Ватикану, але ми ніколи не почуємо його від японців. Бо вони розуміють, що мирні перемовини з Росією — це капітуляція. Сталий мир можливий виключно на умовах України — з поверненням усіх територій та покаранням агресора. 

Як українською мовою на форумі сказав Посол: “Разом до перемоги”

Комментировать
Сортировать:
Спочатку розберіться чому японці опиилися під впливом російської пропаганди.Яскравий приклад -у Японії вважають "борщ" російською стравою ..
показать весь комментарий
29.03.2024 10:28 Ответить
Легко.

Всі президенти та більшість прем'єрів дуже сильно і старанно лизали шоколадне око кремлівським правителям, що, з одного боку, показувало абсолютну безхребетність та невпізнаваність на світовій арені (особливо в далекій Японії), з іншого, агресивна, відкріплена величезними дурними грошима пропаганда кацапів формувала потрібні їм міфи по крадіжці надбань всіх окупованих ними народів (майже третина етнічних українських територій ще досі під московською окупацією). Тому і сформувалася закономірна думка, що Україна - це "біля росіі", братскій народ, який просто трохи заблукав, а так вони з узкімі на одне ліцо.
Двоє президентів, які просували саме культурні та національні питання (Ющенко та Порошенко), пересічними українцями люто ненавидяться й досі, причому абсолютно безпідставно, лише на основі тупорилих, давно спростованих кацапських баєчєк, наприклад, як Порох вбив і з'їв рідного брата. Що доводить нехитру істину про те, що українському наріду та впізнаваність була до лампочки, какая разніца, ліш би нє било вайни і все таке інше, чим годували вільний сракомвсталий нарід даунбаса, а заодно і все інше братськовсрате населення.

Тому спочатку треба у себе розібратися із місцевими тарганами, що вони всі ці 30 років робили для захисту борщу й вишиванки від кацапських зазіхань, а потім вже й до світової впізнаваності братися...
показать весь комментарий
29.03.2024 14:56 Ответить
Борщу і вишиванки - мало. Просунуті народи розробляють щось типа "Іліади" Гомера, і далі за цим живуть. А українці чомусь завжди думали, що це має зробити за них хтось інший, і московити за це із радістю брались, і не тільки московити, а і литовці, поляки, і навіть турки. Результат нам всім відомий.
показать весь комментарий
29.03.2024 16:29 Ответить
Звісно, мало. Але треба починати хоча б з них (також Шевченка, Гоголя, Сікорського, тощо - тих, за кого можна обгрунтовано поборотися). А що з того вийде - побачимо. Момент зараз жахливий, але сприятливий - Україна на слуху і це триватиме ще якийсь час, шкода, що його загалом безглуздо розтринькує ЗЄрмаковське шапіто на велике будівництво й інші форми злочинного збагачення, але деякі кроки по захисту від кацапських зазіхань робляться, побачимо, чи їх буде достатньо. І чи прокинеться в наріду щось більше, ніж ржаніє зі Сватів і дєланія всіх разом.
показать весь комментарий
29.03.2024 21:31 Ответить
До речі, ті українські інтелектуали, які хотіли писати щось інтелектуально просунуте, вони подібно Гоголю чи Костомарову активно співпрацювали з російською системою, бо українське середовище націлене на споживання продукту на рівні "шашликів" чи "достаточно перестать стрелять". А Гоголю цар платив навіть більше, ніж Пушкіну.
А скільки місцевий пан Енгельгарт заробив на продажу Шевченко! Мабудь ще й і вихвалявся перед своїми сусідами, скільки царська сім'я йому заплатила за кріпака.
показать весь комментарий
29.03.2024 17:05 Ответить
Стосовно "української перемоги" я би порадив напередодні свят звернутися до трьох висококваліфікованих жреців культу Христа (Епіфанія, Шевчука і Онуфрія), щоб вони в межах своєї компетентності 🤓 надали роз,яснення, чим має закінчитись війна місцевих саддукеїв (колорадів) з місцевими фарисеями (бандерівцями). Слід ще ж враховувати і той факт, що всіх відомих місцевих попередників Путіна (Тушинського вора і Распутіна) і всіх попередників ЗЕ (князя Діра і Петлюру) чомусь вбивали.
показать весь комментарий
29.03.2024 11:48 Ответить
мало дописувачів, але ті, що є доволі неординарні особи
показать весь комментарий
29.03.2024 12:14 Ответить
Є ще дуже неординарне питання до керманичів української дипломатії, які мріють про об'єднання з Японією. Як так виходить, що всі об'єднання Росії з Україною чомусь закінчувались погромом України,що в часи Андрія Боголюбського, що в наші дні? І що керманичі української дипломатії зробили, щоб такого не було?
показать весь комментарий
29.03.2024 12:32 Ответить