Чи дійсно в Україні військовослужбовець не може бути адвокатом

ЗМІ пишуть, що на виконання окремого доручення Головнокомандувача ЗСУ командири військових частин видають розпорядження з вимогою сформувати списки військовослужбовців-адвокатів.

А в розпорядженнях, зокрема, вказується: «попередити військовослужбовців, що мають статус адвоката, про ініціювання військовою частиною перед відповідними радами адвокатів регіонів питань про притягнення до дисциплінарної відповідальності, у разі невиконання вимог ст. 7 закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Причина – мовляв, «статус адвоката з військовою службою є несумісним».

У цьому зв’язку – невеликий коментар.

Перше.

У вказаній статті

Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" дійсно є вимоги щодо несумісності.

І в переліку там є військова служба.

Проте, і це принципово, в цій статті Закону сказано про несумісність із адвокатською діяльністю.

Друге.

Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" чітко розділяє поняття адвокатська діяльність та статус адвоката.

Адвокатська діяльність - «незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту».

Тоді як адвокатом (тобто, тим, хто має статус адвоката) «може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю».

Третє.

В Законі України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" вказані випадки, коли особа не може бути адвокатом, тобто, не може мати статус адвоката.

А саме, особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, дізнавача, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Військова служба особи в цьому переліку відсутня.

Враховуючи вказане, можна зробити висновок, що особи, які мають статус адвоката але не займаються адвокатською діяльністю, мають право на збереження статусу адвоката під час проходження військової служби.