Мацукіна радість

Бачу вся стрічка в темниках та мацуках.
Це було доволі очікувано, саме тепер.
Що "раптово" це виявиться. Ось ніколи не було й от бачите - темники. З Банкової.
Для державного медіа. Хто б міг подумати, ну.
З комічного: текстовки медіатемників, як можна побачити з оприлюдненого, написані не так дебільнувато, як прикладом десь у 2017 році, хоч з граматикою там у виконавців з верхнього поверху нарешті якісь базік норм.
Бо тоді для регіональних медіа то було кров з очей читати.
Ще й капслочили.
З трагічного: намагання концентрувати усі тематики інформпростору включно з мікроменеджментом цих тематик, у вузькій групі загальновідомих "невідомих близнюків" та інших "деміургів універсуму" призводить до катастрофічних наслідків саме у воєнних умовах.
По-перше, прагнення тотальної дедукції українського інформпростору робить його, мяко кажучи, неінформативним. А цю порожнечу для споживача займає інформпродукт неукраїнський, насамперед - ворожий.
Це я не про вплив на демократію, не про ризики цензури та інші ідеали, а суто про формальну логіку за умов війни.
Якщо б це хоча б робилося напроти хімер хоч трохи індуктивно... ну там у вікно щоб людина іноді хоча б дивилася, коли таке пише, а не тільки у свою свідомість та на стелю.
По-друге, поки медіа чекає на темник (а воно, повірте, чекає та іноді чекає не години), багато що відбувається. Застарілість інформації так саме її знецінює в рази. З тією самою порожнечою, яку прагне заповнити ворог.
З оптимістичного: є невеликий шанс, що тепер пару-трійку "деміургів універсуму" нійдрібнішої ланки з посад "молодшого заправщика тесли" замінять, може трохи дерегулюють у темниках тематики типу притулків для тварин там, чи нумізматики. Якщо не по спікерах то хоча б по сюжетах.
З песимістичного: якщо виконавці з 1992 року незмінно сидять у затишних кабінетах колишнього ідеологічного відділу цк кпу, то нічого крім темніка вони породити для медіа не зможуть. Прізвище людини з портрету над виконавцем на цю темнікотворчість ніяк не впливає за визначенням.
Й не буде впливати.
Це й є найсумніше.
Найвідоміший медійний персонаж того часу Грішин (псевдо Семен Семенченко) постійно світився в ефірі. І навіть був обраний нардепом; і не лише він один; для прикладу, тоді ж були обрані нардепами Юрій Береза, Ігор Лапін, Ігор Артюшенко, Вадим Соляр, та й всіх нардепів-добробатівців з восьмого скликання важко згадати...
Але головна думка більш-менш проглядається - Укрінформ це державне агентство, то ж природньо, влади усіх часів використовували його в усі дірки. І зелене лайно не стало виключенням - навпаки, ще й посилило цю "тенденцію" затикати рота усім, хто не цілує ручку "найвеличнішого".
Нічого нового, нічого дивного, нічого хорошого для України. Зелені догризуть країну...
повно прикладів:
брекзіт.
вибори в україні 2019.
В усій гнилій історії з темниками ОП і рейдерством Укрінформу головним прізвищем є аж ніяк не мацука.
Це ганебне створіння завжди було соромом укржурналістики. І просто виконувало накази. Бо це - єдине, на що воно придатне.
Гниле, безталанне тулово, яке здатне тільки освоювати або грантові, або державні кошти. Підставляючи власникам всі потрібні частини тіла за це. За власним бажанням та ініціативою.
А ось головне прізвище - це Даша Зарівна. Пресерша і реальний керівник медійки Банкової.
Так, подоляк вже в ауті.
Ось де корінь зла. Ось де реальна рука єрмачні. Яка пролізла дуже далеко і глибоко в усі сфери.
Тому я би саме на цій персонажці і в цілому - ОП, робив наголос.
Єрмачня нас веде до рашки рашкинськими методами. Ось що важливо.
Ось чому ми розгромно програємо рашистам інформаційну війну.
Не переплутайте.
ЗИ: Дякую колегам з УП, які написали матеріал. Красавчики, hats off.
пане докторе юридичних наук, пильнуйте.
У вас все гаразд? Бо в деяких компаніях, коли людина попадає в ситуації утисків, то у неї забирають пакет акцій, щоб вона не нашкодила собі і компанії)
Помічайте жирним літери в тексті, щоб ми знали, що насправді ви хотіли сказати