Що це було?

Трохи про інтервʼю Арестовича у Собчак.

Це була спроба росіян запустити зручну для себе повістку, на яку може клюнути певний відсоток носіїв українських паспортів. Ждунів, усталих от войни, бажаючих торгувати з агресорами бітумом, хутром, спиртом, концертами, серіалами про вату Будько в Криму.

Суть цієї повістки Олексій озвучив ротом: "изменить внутреннюю политику Украины. И учитывать интересы России и РБ". Тобто жертва агресії двох сусідів має капітулювати перед двома диктатурами. По суті розчинитися в таке саме сміття, як дві недодержави.

Власне це розкриває суть тези про "2-3 тижні". Може, Олексій чекав своїх?

Це також пояснює, чому Арестович так нахвалював проєкт капітуляції в Стамбулі. І називав його "актом поражения РФ". Насправді ні — і це доводить драфт угоди від 15 квітня 2022, який опублікувало видання NYT. Це проєкт знищення ЗСУ, патріотів, яких там названо нацистами і усього українського. То ліквідація України.

Що цікаве у цьому кейсі з Собчак?

Таке уже було. Восени 2019 року Ксюша Собчак витягла на велике інтервʼю Анатолія Шарія. Тоді він якраз зареєстрував партію офіційно, його працівники були бажаними гостями на прес-конференціях влади. Партія Шарія була успішною розробкою — на виборах 2020 року вони отримали чимало місць в радах Півдня та Сходу. І складно сказати, що би було далі, якби їх була критична більшість.

Для інтервʼю з Шарієм Ксюша поїхала за кордон. Вона явно була зацікавлена його персоною, заробітками, статусом певної фігури в повістці русского мира. Анатолія вона там крутила як третю силу, такого борзого тіпа, який є альтернативою Порошенку та Зеленському.

Для того, аби зацікавити розмовою з Арестовичем — довелось пустити через Гордона чутку, що Собчак фарширує баклажани Арестовичу. Розмова була вписана в випуск Ксюшиних новин. Десь поміж бутулізмом в Москві та сводками "СВО". Для інтриги "так були баклажани чи ні?" Ксюша принарядилась в доміну.

Ксюші було явно не сильно цікаво з Арестовичем. Вона з ним спілкувалась по скайпу, хоча для неї нема перешкод зустрітись фізично, якщо гість їй реально цікавий. Або це дорого, а Ксюша любить гроші більше за всіх своїх мужиків.

Утім Росія шукає, як знайти шпарину в повоєнній Україні. І повернути дискурс до пошуків України по-русскі.

Тому повторю свою стару думку.

Арестович — то те, що було би, якби в пробірці схрестили Шарія і Мураєва.

Бойко уже не піде в президенти — бо фотошоп не фотошоп на бігборд, але морда уже як підошва. Тому оце все буде окучувати Люсік.

Принагідно хочуть сказати щире "дякую" попередникам і сучасникам укрсучполітики за те, що вмієте знаходити хробаків у вигрібних ямах. І розкручувати їх через тєліки у великі звьозди.

Без штучної медійності Льоша нецікавий. Раз для підвищення охоплень треба придумувати інтрижки із Собчак.