Про обстановку у місті Красногорівка
Прошу звернути увагу головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на обстановку у місті Красногорівка.
На перший погляд, там багато підрозділів та прапорців на карті, там є єдиний центр команудвання, правильна звітність та доповіді.
А насправді, призначений рішенням О. Сирського командир 59-ї мотопіхотної бригади Богдан Шевчук з своїми обов'язками не справляється, бої йдуть у місті, ворог просувається, і стає реальною повна втрата міста Красногорівка.
Я не знайомий з Богданом Шевчуком (не плутати з Русланом Шевчуком - одним з найбільш компетентних командирів ЗСУ, комбригом 58-ї бригади), але я добре знайомий з 59-ю бригадою та бійцями та командирами, які воюють у Красногорівці, які дають зворотній зв'язок щодо рішень комбрига Шевчука.
Це молода енергійна людина, рівень управління якого відповідає посаді командира роти, можливо - батальйону. Він сам керує куди кому стріляти та куди кому літати, сам ставить завдання командирам гармат та операторам мавіків, сам маює де яку спшку треба тримати до останнього у якій посадці. Сидячи у штабі перед картою, і навіть не знаючи свій передній край, бо фронт великий і за усім самому не услідкуєш. Думаю, не біда та не провина Богдана Шевчука, що у нашій армії керівники часто призначають на високі посади зручних офіцерів, які навчились добре доповідати, але не встигли набути відповідного командного досвіду та компетенцій. Це біда та життя підлеглих, які змушені виконувати необдумані накази.
Призначення Б.Шевчука на 59-ку, після того як нею командував Вадим Сухаревський- відповідальність керівництва ЗСУ. Здається, за стільки місяців вже можна було б розібратись з рівнем призначеного комбрига, та виправити помилку, відправити людину служити далі на посаду, яку він справді може потягнути, а на бригаду призначити людей вже з готовим життєвим та бойовим досвідом - у нас купа досвідчених комбригів у тилу, навіщо призначати тих, хто не готовий і з кого навіть не спитаєш, бо він щиро не розуміє?
Обстановка критична, ворог має перевагу, так давайте покращувати хоча б те, що ми здатні швидко змінити - якість управління, порядок та організацію наших сил.
Невже головнокомандувач ЗСУ не розуміє, який удар буде мати втрата цілого важливого міста? У тому числі по його кар'єрі? Чому не вживаються заходи для посилення управління 59-ю бригадою та взагалі напрямком Красногорівка-Карлівка шляхом призначення відповідальних та компетентних командирів?
Чому багатьох досвідчених комбригів після нещодавнього випуску з університету оборони засунули на пусті тилові посади, а оборону такого важливого великого міста довірили молодій людині, яка ще не встигла навчитись?
У нас багато міст та багато військ для таких тренінгів на живих людях?
Прошу Олександра Станіславовича особисто звернути увагу на обстановку та незадовільний рівень управлівння бойовими діями у Красногорівці та зокрема у 59-й бригаді, і вжити таких саме адекватних рішень як було вжито для розгрому російського наступу на Харківщині. Поспілкуйтеся з людьми на місцях, ви самі зрозумієте, що відбувається.
======
Ні, а кого вже вдарило по кар'єрі? Когось посадили за некомпетентність, а з огляду на те, що час воєнний, то й вимоги найвищі. Якщо нікого, то значить владу все влаштовує і в нас найкомпетентніші командири у світі
.
Оборону усієї країни довірили "верховному головнокомандувачу" - агенту рашистів і шуту гороховому, який ще не встиг навчитись хочь чомусь, і ніколи вже не навчиться. Знявши голову за волоссям не плачуть - який "верховний головнокомандувач" - такі і його підлеглі. Інакше не буває. А досвідчених офіцерів у тилу буде усе більше і більше - бо Зеленський втілює свою оманську мрію, та й досвідчені офіцери не мають наміру кланятися пустоголовому блазню.
Тебя что жмёт, кацап ?
Анонім", пишу це для того щоб якомога більше людей дізналися й відкрила істину для себе. З побратимами з якими я служу, їжджу на бойові завдання деякі з них померли більшість з них поранені, всіх нас об'єднує те, що нас відправляють на убій наша задача спорядження інженерних фортифікацій, або загороджень мінування полів, а інколи нас кидають приймати участь у штурмах, в нас немає спорядженя щоб приймати участь у таких штурмах. Це не узгодженість, та байдужістю між нашим командуванням й до інших бригад до яких нас відряджають, але що об'єднує наше командування й до тих що нас відряджають і саме головніше що вони нічим не відрізняються від російського командування це їх байдужість страх, вони навіть не знають хто з нас травмувався на на бойовому завданні лікарняний щоб відійти від кантуження не деяким не дають комбат який має приймати рішення "синій" п'яний який навіть не знає що дехто з нашої групи потрапив під обстріл і 300ті
Страх їхньої некомпетентності не знання того що як треба складати стратегічні плани вони малюють на картах плани як "маленька дитина" яка знайшла планшет і кольоровий олівець вони вчилися тільки писати звітність а все інше перекидають на звичайнихсержантів й солдат, но при цьому до нас вони прислухатися не хочуть тому що ми не їх рівня ієрархії. Страх того що вони переживають щоб в папірцях все було правильно і вчасно подано на те що розклад справ чим особовий склад буде займатися в голові тільки "звітність" на нас, їм плювати на те що нас поранило багато хто зник безвісти солдати які поранені, особливо хто знаходиться кантужені більше на лікарняному а ніж інші по причині того що вони одужують повільніше і на них не діють антибіотики їх вважають ухилянтами,те що вони прикидаються хворими, що вони дуже довго знаходяться на лікарняному ніж потрібно а значіть хоче "відкосити"щоб не їздити на бойові виїзда, уявіть. Хлопців яких я знаю, які служать від 5ти років й більше у яких немає жодних доган, адміністративих правопорушеннь які служили гідно які відїздили на бойові завдання без скарг, раптово отримують поранення, і тут до них починають чиплятися на шталт що "інші вже їздять на виїзді а ти косиш придурюєшся що ти ще хворий" вони сприймають кантуженість не наче це якась нежить...яка лікується за тиждень.
Кажуть що в них нема людей щоб замінити.
Вони впевнені що ніхто не знає що дехто їздить до дому кожен місяць хтось заносить пакунки щоб не їздити на бойові виїзди.
Дехто просто настрашився і не хоче їздити
А з хлопців які вже поранені дехто з них вигоріли морально...
Багато хто з них відїздили так довго що їм плювати на своє життя...
Хлопці навіть не отримають платню за те що вони кожен день їздять на бойові завдання тому що ротний забив х#й на довідки йому байдуже на те як має виконуватися завдання головне щоб було зроблено а чи живі чи мертві їм байдуже
замість того щоб оборонятися окапуватися, загороджуватися щоб не було так як в Харкові треба це робити 2х до 5 кілометрів,
нас відправляють ставити "путанки" "ягозу"(калючи дроти) від 50метрів до 200 метрім до ворога "вони хочуть перемогти ворога "калючим дротом"...
Тут питання не в тому що б боятися їздити на завдання а в тому що немає сенсу помирати при цьому ти навіть не зміг виконати завдання тебе пґпривезли на точку де не має ні укриття ні чого, тільки кущі й ворожих дронів як "рій бджіл"
Ти знаходишся в 100-400метрах від ворога
і ти ще маєш поставити противотанкові міни від 20-200шт. путанку, або ягозу і при цьому дивитися на те що б в тебе не прилитів дрон, автоматна черга або міномет нас викинулина точку з тим що "самі розберетесь" задача має бути виконана, "як з якими втратами байдуже"
Багатьох кидають в штурм і при цьому ти маєш якось відстрілюватися і одно часно ставити загородження ісце я нагадаю від 100-400метрах від ворога. Інколи нас нема кому прикрити а в тебе всього 4х магазини проти ворога який суниться хвилями і бере тебе в кільце...
Наше командування ні чим не відрізняється від російського що наші кидають нас як м'ясо що їхні різниця лише в тому що російського м'яса в 20х разів більше а ми закінчуємося...
Вище командування перетягує на себе більше вважає себе потрібнишими і важливішими, хоча ми маємо бути на рівні тому що ми потрібні їм а вони нам, ми єдиний механізм який повинен працювати злагоджено, але його нажаль не має в штабі вважають себе "елітою а нас псами які от от мають здохнути від чумки...
Ми кончена совкова армія яка воює з продвинішою конченою совковою армією, командування з обох сторін яким байдуже на особовий склад.
Кожен з нас мають ті чи інші поранення, психологічні, фізичні, ми виснажені й побиті.
Ще пару місяців такого "командування"і нікого окрім штабістів і ТЦК'шників не лишиться щоб відбивати й обороняти наші землі...
І я не знаю чи зміниться щось з цього часу що я написав це..?
Відповідь: "Прослідковується протягом останніх років, що єдине, що заважає планам ОП, Зеленського та Московії - це стійкість ЗСУ. Не змогли перемогти в боях, то зламаємо зсередини.!