За невідоме порушення мобілізації: кого і як штрафуватимуть на десятки тисяч

В Україні збільшилися штрафи за порушення мобілізації. Здавалося б, таке рішення в час воєнного стану важливе, адже мобілізація має бути ефективною. Від цього зрештою, залежить, чи зможе вистояти наша держава. Та все ж із цим рішенням є проблеми.

Отже, у травні президент підписав закон про відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства. Розмір штрафів в мирний час та під час воєнного стану відрізняється. Наприклад, людина порушила правила військового обліку – не стала вчасно на облік. У мирний час їй загрожуватиме штраф до 5 000 гривень. А під час війни – від 17 000 до 25 500.

Або візьмемо іншу норму - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Спектр порушень дуже широкий. Наприклад, це може бути псування військового квитка. Або роботодавець взяв на роботу працівника призовного віку, який не стоїть на обліку. Це теж порушення.

Якщо порушник – звичайний громадянин, у мирний час йому загрожуватиме штраф до 8 500 гривень. Якщо ж порушила посадова особа чи організація, то штраф становитиме від 17 000 до 25 500 грн. Під час воєнного стану штрафи ще більші. Роботодавцю, який не організував у себе на підприємстві військовий облік, можливо, доведеться сплатити 50 000 гривень.

Втім, останнє – лише припущення. Бо хоча законодавці й ухвалили розмір штрафів, вони не пояснили, за що конкретно ними каратимуть. Чи доведеться платити 20 тисяч, якщо ви випадково загубите військовий квиток? Закон не дає чіткої відповіді, хоча мав би.

Є ще одна проблема в цьому законі. За нормальною практикою, якщо людина вчинила правопорушення, на неї складають протокол. Це – документальне підтвердження, яке вона згодом може оскаржити в суді, якщо вважатиме таке рішення несправедливим.

Ухвалений закон запроваджує інший механізм. Якщо людина без поважної причини не з’явилася на виклик у ТЦК, то протокол на неї не складається. Якщо вона не попередила про причину неявки – так само. Чому це погано?

Ситуацію, коли людина фізично не змогла попередити центр комплектування про свою неявку, уявити зараз не так і складно. Вона не обов’язково є злісним порушником закону про мобілізацію. Можливо, в неї просто на годину раніше вимкнули світло. Якщо протокол про це порушення не складуть, вона не зможе оскаржити його в суді й пояснити, що насправді відбулося.

У пояснювальній записці до цього закону автори написали, що він покликаний гармонізувати чинне законодавство до умов воєнного стану. І справді, військовий облік та мобілізація мусять бути ефективними. Однак вони також мусять бути зрозумілими та справедливими. З одного боку, захист своєї держави – це конституційний обов’язок, від якого не можна ухилятися. Та з іншого – держава має з повагою та гідністю ставитися до людей, які її захищатимуть.