Регулювання Лобізму в Україні: Від Санкцій до Прозорості

У лютому цього року Верховна Рада України більшістю голосів ухвалила закон про лобіювання, який вважався дуже довго. Цей закон був результатом тривалого процесу, під час якого 260 організацій громадянського суспільства підписали заяву, наголошуючи на необхідності регулювання зусиль України щодо придушення впливу олігархів і досягнення остаточного вступу до ЄС, відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС та рекомендацій ОЕСР та Венеціанської комісії Ради Європи.

Лобіювання органів державної влади активно обговорюється в Україні протягом понад 20 років. За цей період до парламенту вносились різні варіанти закону. Одним із таких варіантів, який мав назву «Про публічну адвокацію», було запропоновано Українською Асоціацією Лобістів та GR спеціалістів. Цей законопроєкт мав на меті встановлення чітких правил лобіювання, що забезпечували б прозорість та відкритість.

Лобізм не є новим явищем, і його регулювання є поширеною практикою. Сполучені Штати Америки є першою країною, яка розробила регуляторні положення щодо лобіювання. Цікавою особливістю є те, що лобізм зазначений у Першій поправці до Конституції США, ухваленій у 1791 році, і з того часу термін «лобізм» використовується у офіційних документах Конгресу. Перший федеральний закон про лобістику було прийнято лише у 1946 році, що стало першою спробою регулювання лобіювання у світі.

Законодавство США щодо лобіювання є строгим, оскільки воно забезпечує прозорість лобіювання, що є важливою складовою демократії. Згідно з американським законодавством, лобісти мають офіційно реєструватися в реєстрі, відомому як ФАРА, представляти інформацію про клієнтів та розголошувати суму винагороди.

Інші країни світу також почали регулювати лобіювання як важливий елемент демократичного процесу. Україна наразі лише починає цей процес, і, хоча закон був ухвалений, його практична реалізація ускладнюється відсутністю реєстрації та ефективних механізмів для забезпечення прозорого діалогу між урядом, бізнесом та громадянським суспільством.

Проблема відсутності відкритої та прозорої комунікації між державою та бізнесом ілюструється кейсом компанії "Royal Pay Europe". У 2023 році цю компанію безпідставно включили до санкційного списку через її несправедливе пов'язування з російським букмекером "1xBet". Компанія не мала жодних ділових або фінансових зв'язків з 1xBet та заздалегідь надала всі необхідні докази їхньої невинності.

Цей випадок підкреслює необхідність подальших удосконалень у законодавстві про лобіювання для створення механізмів для забезпечення прозорого діалогу між бізнесом та владою. В умовах повномасштабної війни, коли економіка країни переживає серйозні труднощі, важливо забезпечити справедливі умови для всіх учасників ринку. Лише за умов сталого економічного розвитку як результатом прозорого діалогу між владою, бізнесом та суспільством Україна зможе досягти своїх цілей та стати рівноправним членом європейської спільноти.