Крок до керованого хаосу

Вбивство Ірини Фаріон – це крок до керованого хаосу.

Мовне питання, яке десятиріччями пестувалося ФСБ, через українських політиків, які за 100$ і мати у ліжко затягнуть, проявило себе у всій своєї драматичності та непередбачуваності.

Такі замахи не відбуваються ситуативно в надії на те, що воно якось там само по собі запалає. Це привід для подальших дій.

Впевнений, що вже готові для виходу на вулиці загони мовних тітушек, завдання яких полягатиме у публічних покараннях, тих хто не говорить мовою. Далі роспропаганда покаже ці кадри не тільки на солов’їно-скабеєвському шабаші, а і в ООН, як доказ притискання російськомовних.

Мета – розділивши українців на щирих та тих, хто з народження говорить російською, запустити всередині роздрай вже на побутовому рівні, а краще щоб і на окопному. Для вірогідності сюжету можуть вбити ще, якогось ярого прихильника російської мови, …щоб заіскрило не по дитячому.

Вбивство Ірини – це підтвердження моїх слів про те, що останні місяці, які залишилися до виборів президента США для нас будуть пекельними. Москві край потрібна мирна угода на її умовах. Вікно можливостей для путіна зачиняється, угода можлива тільки при чинній адміністрації Білого дому.

Дотиснути нас на фронті, навіть і при байденовському саботажі не вдається, бо ми їх там херачимо не звертаючи увагу на мову.

Ні закони України, ні Конституція не дозволяє владі просто так вийти й заявити про капітуляцію, бо це зрада і вона це розуміє. Їй потрібна легітимізація мирної угоди з агресором, а це можливо, тільки якщо сам народ заволає і попросить владу капітулювати. От тоді у Банковій руки будуть розв’язані, тоді влада із задоволенням виконає таку волю народу.

Саме для цього нас мордують  тарифами, ударами ракет, неадекватними відключеннями, космічними цінами на все, відсутністю роботи, жалюгідними пенсіями... Все для того, щоб українці відмовилися від України. Але ж, не виходить. Тому, прийшла черга мовного питання.

На нас чекає наступне випробування. Ми його здолаємо. У скрутні часи Схід та Захід завжди разом. Ніяка феесбешна тітушня нас не перелякає, ми всі українці незважаючи на мову, якою говоримо. Окопи це довели дуже яскраво.

Наша сила в єдності й здоровому глузді. На ці провокаторські прокладки не ведемося. Зберігаємо спокій. Тримаємось за руки, допомагаємо один одному, поважаємо один одного і разом до Перемоги. Інших варіантів у нас нема.

Родині та близьким Ірини Фаріон мої співчуття.