Щодо вбивства І. Фаріон

З приводу трагічної загибелі І. Фаріон зараз буде багато публікацій по неприпустимість насильства і про те, що ненависть породжує лише ненависть, яка може бути вбивчою.
Все так, але зараз я не про ідеологію, а про жорсткі реалії війни.
Вбивство у 2015 році О. Бузини було вигідно Кремлю, бо давало шанс на збурення російськоорієнтованих українців і розхитування післямайданної ситуації в Україні. Так само і вбивство І. Фаріон у 2024 році вигідно Кремлю, бо загострює протистояння між поміркованими і ультраправими в Україні. І це на тлі постійних розмов про змушене призупинення бойових дій, умови якого точно не влаштують ультраправих. А тут же підле вбивство їхньої ну, не ікони, звісно, але вельми помітної суспільно-політичної фігури.
Зрозуміло, що виконавцями в обох випадках будуть українцями. І щодо Фаріон навіть можуть знайтися мотиви побутового, а не політичного штибу. Але пошук, підбір і заохочення таких виконавців — це буденна робота спецслужб.
І якщо це вбивство — справа рук недоімперії, то це означає, що там втрачають надію на сухопутний «м’ясний» наступ, і все більше переходять до чисто терористичної практики. Бомбардування дитячої лікарні Охмадіт — саме з цієї серії.
Дійсно, як написало видання BBC-Україна " вбивство Ірини Фаріон - це постріл в Україну!".
Але для кочеткових Ірина Фаріон- це щось таке, ультраправе (фу-у-у!), далеке
Але погодься, дещо спільного у старої комуняки і ватного імперія таки було.
Тож і прибрали їх вірогідно одні й ті самі сили.