Спалімо москву в собі
Така собі "переможна машина часу".
Війна закінчилася: 10-й рік між Україною і московією високий паркан і рів з крокодилами. Міста і села відбудовуються, але ще де-не-де по всій країні видніються шрами від бойових дій. Люди давно забули, що таке блекаут і тривоги. Та й Хвилина мовчання о 9-й ранку вже не така обов’язкова. Всі метушаться перед новорічними святами. На Майдані встановили великий екран, де транслюється "С льогкім паром" – "кл-а-асіка прімірєнія". На "Олімпійському" виступають "дружні артисти" з мокші, які не підтримували, але й не надто засуджували хутіна.
А тимчасом у пітерській квартирі доїдає соєву пельмень десятирічний пацан. Його мамка кидає з телефона обов’язковий платіж "на виплату репарацій".
"Й…ні хохли", – під ніс бубонить вона.
"Мам, а правда ми одін народ?" – питає пацан, дивлячись трансляцію святкового концерту з Києва.
"Да, сина, вон і язиком говорят, і наші всє поєхалі іх поздравлять, оні просто вийо… Короче, ґє*ропа іх прідумала, чтоб нам плохо било", – жовчно повчає малого маман.
Приблизно така картина може очікувати нас після перемоги. Інстаграмні магазини і блогери перейдуть на болотну, бо, бачиш-но, поширювати контент легше, аудиторія більша.
Чому ми у тій війні не спалили москву, а зупинилися на кордоні 91-го? Припускаю, що через десять років це питання не втратить актуальності. А хіба українці завойовували щось за останні 400 років. Всі наші війни визвольні. Згадаймо козаків, які набігами звільняли своїх з турецького полону, чи військо Сагайдачного, яке стало при москві, а далі не руш, бо "бєлокамєнная" тоді гепала великодніми передзвонами. "Вони ж православні, як і ми, – твердили козаки. – Браття по вірі". Як згодом ці недобиті Сагайдачним "єдиновірці" катували жінок, стариків і дітей, як загачували кривавим м’ясивом з українців річку Сейм, – спитайте у нашого стольного Батурина.
Нам треба своє, і щоб цей пітерський пацан, дорісши до "воєннообязанного", не поліз до нас з ордою таких самих вкотре "звільняти" "братській народ", мусимо нарешті вилізти з рабської задушливої шкури хохлів, яких Тарас нищівно прозивав "капустою головатою". Мусимо спалити москву в собі. Для початку "закенселити" ВСЕ російське. Від мови до наративів.
Втім, за недорозвиненої демократії це таки вибір кожного – ким бути і яке майбутнє нащадкам будувати.
Священна Римська імперія (німці) свого часу захопила російську імперію, через німецького агента єкатєріну-II і всіх її нащадків - але не змогла втримати !
як ти пропонуєш республіканській Україні, яка ніколи не була імперією (хіба що в часи Одоакра лише) захопити російську імперію ?
те, що вона стане мусульманською замість християнської, ніяк цей процес не прискорить : на перших монетах московського князівства, на шоломах стрєльцов та на їхніх шаблях була арабська в'язь - нічого це не змінило в плані побудови імперії, імперії будують щоб відбирати землі а не щоб молитися
розвалити російську імперію можна тільки по лінії монархізм-комунізм, а не по лінії національних республік, бо половина тих, хто різав українських цивільних в Бучі - були казанські татари або якути
вони просто вичікують чим все закінчиться, вони не мають активної позиції
того, хто не має власної активної позиції, контролює хтось інший
це ази соціології
А правільниє рускаязичниє і не тільки, а навіть і україномовні новонавернені тожепатріоти танцюють на її могилі.
Йде відкат, і відкат суттєвий. Вже в багатьох чатах доводиться пояснювати, що ти просто розмовляєш українською, бо вона тобі подобається, що ти не з тих дєбілів, які в Варшаві чіпляються до дітей співаючих пісні Кіно "Чому російською?". Молодь у мене в будинку на Майдані співає пісні російською, молодь в Одесі співає натовпом в сотні голосів пісні російською. Українську починають з певною огидою оминати, бо вона стає символом обмеженості, репресій, насилля. За відносно короткий строк це буде мова, з якою в пристойному товаристві не з'явишся, бо всі будуть дивитись як на Фаріон. Пішов зворотній кенселінг, низовий, і це стрьомна річ, бо жодні заборони чи репресії це не зупинять.
У нас немає програми на державному рівні, як розвалити Росію - наші філософи і інші концептотворці нічого в цьому напрямку не роблять, а можна зробити нескінченно багато, тому що кожен шлях упирається в нескінченність...
Немає у нас дійство бажання перемогти Росію і розвалити її к чортам, немає - всі мріють про репарації, як ця величезна Росія буде нам решту свого часу відшкодовувати, кланятися і ще раз вибачатися! Для цього ми маємо стати господами над ними, стати НАД ними)
Насправді ми такі ж самі росіяни - 73% обрали Зеленського, у нас те саме християнство як скрєпа, демократія у нас фейкова, як і в Росії, корупція шалена так само як і в Росії, мова майже та сама, є навіть проміжна між мовою і якьіком - суржик...
У нас немає тяги до інаковості, до іншості, ми просто край, кордон, "граніца" імперії і все)
Наша свобода це кордон - ми завжди були на кордоні великих централізацій або фашизацій "моя хата - скраю", от чому скраю? Ну тому що)
В слова Блінкена про вільну, економічно стійку і військово спроможну Україну входять ці самі репарації, щоб Росія нас таких вільних і чубатих в ЄС кормила і пестила)
Це те саме, що перемогти Росію вилами, як Кулєбяка грозився