Харлан – легенда!

ЗО-ЛО-ТО!
"Ми – олімпійські чемпіони!", – каже Харлан в камеру одразу після перемоги. І як же це неймовірно!
Ми наздоганяли суперниць увесь поєдинок. В якийсь момент відставання було загрозливим. Здавалося, що за очками ми відстаємо без шансів. Але спочатку Харлан вийшла і підтягнула у рахунку нашу збірну до кореянок. Ну а в останньому двобої перевернула все на нашу користь.
Ця перемога дуже важлива для країни. І це дуже про нас: задкувати, наздоганяти, а в підсумку вирвати перемогу. Дуже хочеться, щоб це було про нас не в одному фіналі Олімпіади, а й в цілому для країни.
Ну а Харлан – просто легенда. І головне: легенда з правильною позицією. Треба пам'ятати, як вона йшла до цього олімпійського золота.
Перед самим початком шіирокомасштабного вторгенння Харлан вирішила повернутися у спорт. Але реалізацію рішення довелося відкласти через агресію. А далі – крок за кроком до мети – олімпійського золота. Рік тому ця мрія могла обірватися. Пам'ятаєте, як вона послала росіянку після перемоги? Та ще годину не покидала доріжку. І досиділася до дискваліфікації Харлан. І лише окремим рішення Міжнародний олімпійський комітет допустив Харлан до Олімпіади в Парижі.
Усе було проти Ольги Харлан. І саме тому це золото вагоміше. Одна справа, коли перемога здобувається "на ізі". Геть інша, коли ти долаєш не просто суперниць на доріжці, а всі перепони, які підкидує життя.
Це перемога команди України. Але дуже символічно, що команда дала Харлан ті миті насолодитися особистим успіхом. Без неї цієї перемоги не було б.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
Чому захід, маючи всі елементи такої н-кратної переваги над Росією, ухиляється від перемоги і хоче, щоб ми вимучили і вистрадали в сотнях тисяч загиблих якусь там пірову перемогу?
Добре, з Росією вони сцуть в тапки, коли згадують про неї... Але ж хоча б образ своєї присутності у нас в країні можна було б зробити переможним за ці 30 років, а не оце лайно з Фурсою, з УП, з заброньованими грантожерами і іншими збоченнями ліберастії?)