За лаштунками аукціону з оренди Житнього ринку – драма

В публічному просторі постійне обговорення: що стоїть за цим всім? Хто хоче отримати контроль над одним з найстаріших ринків Києва? 

Є потреба трохи прояснити ситуацію, як вона бачиться з точки зору права, зокрема антимонопольного законодавства. У 2022 році відбувся аукціон з оренди приміщень Житнього ринку.

Варто зауважити, що стартову ціну за лот, терміни прийому пропозиції для участі, розмір гарантійного внеску та інші аспекти визначав організатор онлайн-аукціону відповідно до чинного законодавства, в нашому випадку Департамент комунальної власності м. Києва. Умови здачі в оренду погоджувались рішенням постійної комісії Київради.  Звісно ж цей аукціон визвав великий резонанс серед киян та медіа.

Участь у торгах взяли три компанії: ТОВ «Танджерін», ТОВ «Атерлі» та ТОВ «Тавата». На перший погляд усе відбувалось в рамках закону: прозорі торги, багато учасників, але насправді за цим всім ховалася добре спланована схема. 

Є підстави стверджувати, що ці компанії у змові намагались заволодіти приміщеннями ринку за занижену ціну, а, власне, предметом аукціону була орендна плата за місяць з терміном на 15 років. 

План у них, насправді, був доволі простий: одна з компаній (Атерлі) штучно завищувала ставку, щоб потім знятися з торгів. Це дозволило ТОВ «Танджерін» виграти аукціон за значно меншою ціною, ніж було б можливо за чесної конкуренції. Для наглядності, щоб ви розуміли про яку суму йдеться, якщо б ТОВ «Атерлі» не відмовилось від перемоги, то оплата за оренду становила б 290 млн грн, а в результаті відмови «Атерлі» «економія» для порушників, і втрати бюджету Києва на сплаті орендної плати для ТОВ «Танджерін» становила 109,8 млн грн.

Житній ринок - один з символів Подолу, передача його в оренду за безцінь не сподобалась нікому. Житній ринок давно потребує оновлення, це правда. Але орендар, який намагається зекономити в обхід закону не виглядає партнером, який готовий в це оновлення вкладати. 

Тому у цій справі активізувався антимонопольний комітет, який під час розслідування з’ясував, що уся трійця використовувала спільні IP-адреси, вносила гарантійні внески один за одного, і взагалі мала тісні фінансові зв’язки та господарські відносини тощо. Стандартний набір доказів при встановленні антиконкурентних узгоджених дій. Зазначені факти, не можуть бути результатом випадкового збігу обставин та свідчать про координацію компаніями своєї поведінки під час аукціону.

Результат: Адмінколегією Північного тервідділення АМКУ такі дії компаній визнано порушенням конкурентного законодавства, на порушників накладено штраф. 

Що робити далі? 

Обов’язковий громадський контроль за наступним аукціоном. АМКУ свою частину роботи зробить, але бізнес повинен відчувати спільний контроль над дотриманням доброчесності та законності. 

Важливо не повторити історії 2005-го року, коли приватні компанії заволоділи Сінним ринком і побудували на його місці висотки. Житній ринок має залишатися символом Подолу.