Небуденні розмови про науку

Я не запропонував нічого, крім реального рецепту.
Перш за все - задовільнення базового рівня піраміди Маслоу.
Пройшли часи Марії Кюрі та лабораторій на мансардах.
Зараз для бодай якогось відкриття потрібна апаратура та матеріали. Бо майже все, що можна було відкрити за допомогою відрізаних на кухні жаб'ячих лапок, вже давно відкрито.
І навіть якщо знайдуться ті, що згодні бути голодними, виробників лабораторного приладдя байками про важливість науки не нагодуєш.
ЄДИНИМИ ТОЧКАМИ РОСТУ будь-якої держави Є: НАУКА, ОСВІТА, НАРОДНА ПРОСВІТА
В ОАЕ чи то наука-освіта-народна просвіта дуже круті, чи то розвитку там з гулькін йух.

Стан нашої держави абсолютно точно передбачив Т.Г. Шевченко: "...як Україну злії люди присплять лукаві і в огні її, окраденою, збудять...". За наших обставин будь-яка пропозиція без ретельно облаштованого механізму її реалізації означає лише пропозицію можливості потренуватися у клептоманії. ******* наука надто тісно переплелася з технологією, щоб не пропонувати чогось утилітарного та досяжного, привабливого за поточних обставин.
Питання хоч якогось збереження фундаментальної науки - ОБОВ'ЯЗОК ДЕРЖАВИ. Без кваліфікованого громадського нагляду це - безнадійно. Але: держава повинна ПЛАТИТИ, науковці - ПРАЦЮВАТИ, а не повернутися на згарище після нашої неминучої ПЕРЕМОГИ.
ОАЕ - така ж держава, як карета Катерини Другої з вмонтованим стільником - автомобіль Ролс-Ройс Фантом другої серії. ОАЕ - "типовий" бонсай. Закінчиться "епоха нафти" - закінчиться "усяке ОАЕ". Зараз в ОАЕ - не розвиток, а споживання.
Щодо "крутості: Без фундаментальної науки держава завжди буде мати потребу в іноземних технологіях, нічим не врівноважену потребу, без освіти держава завжди буде мати потребу в кваліфікованих спеціалістах та на додачу не буде мати якісного розвитку науки. А також не буде мати учителів, тобто народної просвіти. Без народної просвіти держава не буде мати НІЧОГО.
😁Як бачите, нам немає з чого лаятись, чи навіть дискутувати. Я лише конкретизую напрямок Ваших міркувань. З усією повагою.

Так, держава повинна платити. А вона не платить. І над чим наглядати? Над порожнім бюджетом?
А даси гроші - розпиляють. І ніякі плани та ради не допоможуть: винайдуть схему, поділяться з наглядачами.

Якщо буде контролюватися громадою - вкрасти вони (корупціонери) зможуть лише раз. Якщо до афери приєднаються науковці - ці науковці втратять наукову репутацію.
Зверніть увагу: в науці наукова репутація - найголовніше з точки зору "місця у процесі". Справжніх науковців відрізняє знання ІМЕН провідних дослідників,. Будь-якого справжнього науковця відрізняє можливість почати розповідь про нього зі слів "це той, що...". А далі: " винайшов ..." або "чиї ...", "опублікував ...", "сказав ...". І варто "засвітитись" на якийсь дурниці, щоб до скону віку про тебе говорили "це той, що на засіданні Президії НАНУ бовкнув ...". А якщо про когось зможуть сказати "він - з ними, зі зло́діями і поцупив дещицю собі"... Той буде як науковець "живим трупом". Як прозвучало в одному старому мультфільмі-казці: "Для Ясона не було "потім".
Усе це стосується фундаментальної науки та цивільних прикладних галузей. Але взагалі професійний науковець відрізняється від "маґла" тим, що, посилаючись на когось, не поминає через раз нічийого наукового ступеня, вченого знання, якогось наукового титулу: професіонал про професіонала просто ЗНАЄ - прізвища достатньо.
Змушений звернути увагу на те, що обставини склалися так, що провідною галуззю суспільного виробництва України МАЄ бути ОБОРОНА та усе, що з нею пов'язане. Наукові дослідження, що мають військово-прикладне значення, повинні будуть отримувати УСЕ, хоча і у другу чергу. У першу чергу - задоволення РЕАЛЬНИХ і НАГАЛЬНИХ оборонних потреб. Отже, житиме Україна - серйозні науковці голодними не залишаться.

Справжнього науковця від несправжнього відрізняє потяг до досліджень. Справжньому дай трохи грошей, аби якось більш-менш нормально жити, але все необхідне обладнання та витратні матеріали - і він працюватиме. Несправжній на такі умови не погодиться.

Згоден. Але знову таки Ваші думки моїх спостережень не спростовують. Просто Ви дивитесь "у корінь", а я перелічую "симптоми".😁

Все одно це нікому не цікаво, крім безпосередньо причетних.
Громадський контроль... А як громада, без потрібного рівня обізнаності, може вирішити, які теми потрібні, а які - ні?
Ну будемо ми займатись нанотехнологіями, наприклад. А що? Це ж круто, *******. Он русня ними займається, а ми що, гірші?
Тільки у русні при всіх її грошах і політичній волі результатів щось не видно.

Перепрошую. Затримався з попередньою відповіддю. Так обговорення має бути кваліфікованим. Професіонали у прсутності обізннаих добродіїв, що "володіють темою", спілкуючись, висвітлюють перспективи, визначають цілі, осяжні строки та реальний зміст результатів. Результатів, які поза визначеним терміном можна перевірити практитчно і явно. Форма такого обговорення - хоча б цей наш блог, але з "відкритими забралами", не анонімно. Нанотехнології - це "пальцем у небо", Конкретно: що, як, для чого, хто таке вже робив, не робили - чому, якщо не займатися - що втрачаємо. З посиланнями на статті та монографії. Іраціональні та беззмістовні претензії знавці "винесуть" геть. Впевнений, що принаймі у Києві по три-п'ять компетентних науковців для обговорення усякої серйозної наукової теми знайдеться.

А громадський контроль тільки буде сидіти і хлопати вухами, і переможе той, у кого кращі артистичні здібності, а не більш переконливі аргументи (які громадський контроль просто не сприйме, бо не в темі).

Не "громадський контроль", а компетентні науковці - тобто люди, які працюють у тому ж напрямку або у чомусь дотичному. І НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ того, щоб пропозиція наукового дослідження бралася до розгляду, мають бути абсолютно зрозумілі та легкі для перевірки критерії виконання етапу досліджень та терміни такого виконання. Якщо хтось понаписує нікому не зрозумілі слова і запропонує "загальне благоденство через п'ять хвилин" - цей шмекер зі своєю шмекерією буде просто висіти у блозі без усякого обговорення, але як посміховисько. Жодного "громадського контролю", жодних "весільних генералів"! Лише науковці, які знають, що можуть помінятися місцями з "пошуковувачами", та самі собі написати тему для роботи, зарплати , наступного вченого звання та наукового ступеню. Або втратити значну частину можливостей для цього, якщо помилиться. Ніхто тут безвідповідально розводитися не буде. Аферистів і інтриганів залишимо в "добі "істєрічєского матєріалізма"

З першого вашого допису.
Потрібні пропозиції та громадське обговорення цих пропозицій.
А тепер
Жодного "громадського контролю", жодних "весільних генералів"! Лише науковці
Щось змінилось?

Громадське обговорення - обговорення компетентне, некомпетентне обговорення - прояв охлократії. Вперше в писаній історії нашої цивілізації громадське обговорення, як і громадянське суспільство, виникло в Древній Греції. І у громадському обговоренні приймали участь аж ніяк не геть усі..Але тоді було легше з відбором "експертів": в обговореннях приймали участь лише вільні людські істоти чоловічої статі, які мали бороди. В ОБГОВОРЮВАНОМУ ВИПАДКУ бороду та чоловічу стать заміняють зареєстровані наукові публікації на релевантні теми та вчений ступінь у відповідній галузі.

Вигодить, що громадське обговорення - це не про пересічних, а про широке коло експертів.
Ну а в колах експертів є тенденція не обговорювати, а домовлятись.

Тому "автоматично" не буде братися до розгляду жодна пропозиція наукової теми без мережевого план-графіка робіт з готовими бланками актів на перевірку виконання кожної роботи з місцями для відповідних підписів. Якщо люди беруться за роботу серйозно, то корінні питання уже розв'язано (принаймі, для самих винахідників), тобто схеми структур ієрархії побудовано, як і загальну мережу Петрі. Тобто скласти відповідні папери - не подвиг Геракла. І якщо хтось на запитання про такі речі кривиться, як немовля на горщику - значить, серйозно до роботи він ще не готовий. А підписи у таких "папірцях" еквівалентні явці з повинною. Тут на до змови. Конкретно експерти після таких підписів мають "сушити сухарі", як казали у часи моїх батьків. Домовитись, щоб вляпатись і щоб більше на такі справи не запрошували (якщо не посадять взагалі)? Якось сумнівно.

Без нормального матзабезпечення процесу все одно не спрацює.

Чухатися тим рогом, котрим дістаєш - запускати реальні теми на обмежені ресурси. "Спокушати" іноземних "буратін" на консорціуми. Пропонувати до обговорення перспективні теми, сміливі гіпотези. Допустити для обговорення англійську мову - зробити його міжнародним.

PS Чи не жодний дослідник ЗДАЛЕКУ пройдисвітом виглядіти не захоче. Хоча я за свою таку-сяку наукову кар'єру ("30+" років) двох таких спостерігав. Зблизька.